Укрінформ видає книгу «Командири перемоги» – масштабний проєкт, який об’єднав більше двадцяти історій українських командирів та їхніх підрозділів, підготовлених на основі інтерв’ю, що виходили в агентстві протягом року.
«Ця книга – збірка інтерв’ю, відвертих розмов про виклики командування, про ціну рішень, про віру в людей і в місію, яку вони виконують, – зазначає Генеральний директор «Укрінформу», секретар НСЖУ Сергій Череватий. – Ця книга не охоплює всіх командирів, яких варто було б згадати – їх значно і значно більше, і кожен заслуговує на окрему розповідь. Але ми прагнули показати різні обличчя українського командування, різні шляхи до відповідальності, різні стилі лідерства, які разом творять нашу оборону».
Серед героїв книги – нинішні керівник Офісу Президента Кирило Буданов та заступник керівника ОП Павло Паліса, командир легендарного взводу снайперів «Привиди Бахмута» Олександр «Привид», начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони Олег Іващенко, командувач Нацгвардії Олександр Півненко, командувач Сухопутних військ ЗСУ Геннадій Шаповалов.
У виданні порушують теми, які зазвичай залишаються за кадром бойових зведень: як ухвалюють рішення, коли ціна помилки – людські життя; як командир бере відповідальність за сотні и тисячі військових; як змінюється українська армія просто під час найбільшої війни в Європі з часів Другої світової; якими можуть бути потенційні переговори про мир та якою командири бачать нашу перемогу.
«Вони (росіяни – ред.) завжди будуть … тиснути на нас і пропонувати різні фінансово цікаві речі для інших сторін, які братимуть у цьому участь. Так було завжди, і нічого у них не зміниться. Тут інше питання – перемир’я чи мир. Це абсолютно різні речі. Дійти швидко до перемир’я, на мою особисту думку, – в принципі, реально. Дійти швидко до миру – ні», – говорить про можливість переговорів з агресором Кирило Буданов.
Зі свого боку Олег Іващенко, який на момент інтерв’ю очолював Службу зовнішньої розвідки, нагадує, що росіяни хочуть повного контролю над Україною і впливу на пострадянські країни. «Але далі – це вже … питання часу в тому, хто буде наступний. Польща, країни Балтії, Північна Європа – у зоні ризику. Наші аналітики вже не питають, чи наважиться Росія напасти на інші країни. Запитання звучать інакше: коли і звідки», – вважає він.
У книзі командири відверто розповідають і про побутові аспекти війни, а також говорять про свої страхи, мрії й надії та навіть забобони.
«Скажу відверто, боятися – нормально, кожен з нас боїться, усвідомлює ризики, які під час виходу на позиції можуть його спіткати. Але ви ж розумієте, що людина, яка нічого не боїться, – не контролює себе і тих важливих сценаріїв, які можуть з нею трапитися…Якщо страху немає, то це – психічно втрачена людина», – вважає командир взводу снайперів «Привиди Бахмута» Олександр «Привид», який не відкриває свого обличчя та не називає прізвища до завершення війни.
Крім того, герої видання діляться і своїм баченням, яким має бути сучасний командир. «В офіцера має бути зважена агресивність і готовність до розумного ризику. Саме ця зважена агресивність має виховуватися в процесі навчання у військових інститутах і під час курсів підвищення кваліфікації та в подальшому. …Тому що тільки ця риса дає змогу командиру в ході бою перехоплювати у противника ініціативу», – говорить Павло Паліса, який був командиром 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» у 2023-2024 рр.
Перший офіцер Збройних сил України, під чиїм командуванням було відкрито вогонь на ураження по російських бойовиках у 2014 році, Вадим Сухаревський зазначив у книзі: «Насправді ми цього очікували. Ще до анексії Криму, коли почалися штурми наших військових об’єктів, коли наші десантники лоб у лоб на бойовій техніці зіткнулися з російськими підрозділами, ми як представники регулярної армії вже передбачали, що це просто так не закінчиться. І, власне, готувалися…».
Як наголошують в Укрінформі, усі ці розмови відбувалися не поза контекстом війни – їх записували в різні її переломні періоди. Фактично ці інтерв’ю стали хронікою подій, які Україна проживала у той чи інший момент після початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, журналісти агентства зустрічалися з героями книги, коли світ побачив, що кордон Росії більше не є недосяжним; коли вперше заговорили про Курську операцію; коли на Покровському напрямку тривали важкі й запеклі бої, а ситуація на фронті могла змінитися за одну добу.
У книзі також є оригінальні автографи та рукописні цитати з життєвими кредо її героїв. Закладка книжки оздоблена бойовою гільзою, яку виготовила дружина загиблого Героя України Сергія Коновала Ольга Коновал.
Книга проілюстрована унікальними знімками, які зробили фотографи Укрінформу на Донеччині та Запорізькому напрямку. Зокрема, одна зі світлин фотокореспондента Укрінформу в Запоріжжі Дмитра Смольєнка увійшла до сотні найкращих фото 2025 року за версією американського журналу Time.
Особливістю видання є те, що весь цикл – від написання та редагування матеріалів до дизайну, верстки й додрукарської підготовки – реалізовано виключно силами команди Укрінформу. Для державного інформаційного агентства це новий стратегічний напрям популяризації контенту та збереження живих свідчень сучасної історії України.
«Так, перемоги ми ще не досягли. Але і їх, і нас об’єднує те, що ми в нашу перемогу беззастережно віримо. Ця віра – не сліпа надія, а усвідомлення сили духу нації, професіоналізму її захисників, справедливості нашої справи, – наголошує Гендиректор «Укрінформу» Сергій Череватий. – Ми робимо цю книгу для сьогодення – щоб суспільство побачило і зрозуміло, хто саме стоїть на передовій українського духу, хто заслуговує на найвищу пошану і підтримку. Але ще більше – ми робимо її для майбутнього. Нехай ці сторінки стануть висловом глибокої шани тим, хто в найтемнішу годину не здався, не відступив, не втратив віри. Хто обрав не слова, а дію. Хто прийняв відповідальність командування і поніс її з честю».
Презентація книги «Командири перемоги» відбудеться незабаром.
Укрінформ – провідне інформаційне агентство України, яке співпрацює з багатьма зарубіжними інформаційними інституціями, є членом Європейського альянсу пресагентств. Укрінформ має найбільші регіональну і закордонну кореспондентські мережі. Кореспонденти агентства працюють майже у всіх регіонах України та в десятьох країнах світу: США, Канаді, Німеччині, Чехії, Бельгії, Нідерландах, Франції, Польщі, Туреччині, Китаї. Сайт Укрінформу має версії українською, англійською, німецькою, іспанською, французькою, японською, арабською та польською мовами.
Дискусія з цього приводу: