Вирок кримському громадянському журналісту Ернесу Аметову та його колегам – яскравий приклад несправедливості і незаконності окупаційної російської політики в Криму
– Сьогодні Ернесу, моєму дорогому чоловікові, 39 років. Захоплююсь його духом, його мужністю. Ми дуже сумуємо, вболіваємо за його станом, здоров’ям та самопочуттям, ця розлука знесилює нас. Серце плаче без нього. Благаю Господа, щоб зміцнив здоров’я його та оберігав у катівнях, у неволі, — розповіла на днях журналістам його дружина Елеонора Аметова. Колеги Ернеса Аметова від імені громадського об’єднання «Кримська солідарність» бажають Ернесу Аметову сил, терпіння, міцного здоров’я та якнайшвидшого визволення!
На думку голови НСЖУ Сергія Томіленка, який домагається безперечного звільнення всіх незаконно засуджених в’язнів, насамперед журналістів, «шлях до звільнення цивільних у часи війни складний, але мовчати не можна». Про це він заявив під час нещодавньої зустрічі в женевській штаб-квартирі Червоного Хреста.
– Звільнення з російського полону кожного журналіста та журналістки є пріоритетом в діяльності НСЖУ – наголосив Сергій Томіленко.
Він розповів діячам міжнародної організації про те, як НСЖУ фіксує воєнні злочини Росії щодо журналістів, а також про акції солідарності з полоненими колегами, які спілка проводить на національному та міжнародному рівнях. Сторони домовилися про спільні дії задля визволення незаконно засуджених цивільних осіб.
– На жаль, щонайменше 30 українських журналістів перебувають нині в полоні, – констатує голова НСЖУ. – В Міжнародного Комітету Червоного Хреста особливий мандат. Через отримання і верифікацію інформації родини полонених українців принаймні отримують підтвердження, що їхні рідні живі. Отримують надію.
Ернес Аметов — фотограф із Бахчисарая, батько двох неповнолітніх дітей. У жовтні 2017 року співробітники ФСБ провели обшуки в оселях кримських татар-мусульман у Бахчисараї. У результаті затримали 6 людей. Серед них був Ернес Аметов. 2020 року військовий суд Ростова-на-Дону виніс щодо Аметова виправдальний вирок. Але у березні 2022 року російський апеляційний суд направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а у травні 2022 року Ернеса знову заарештували прямо під час судового засідання у Південному окружному військовому суді. У листопаді 2023 року апеляційний військовий суд у селищі Власиха залишив чинним вирок громадянському журналісту Ернесу Аметову – 11 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.
Нагадаємо також, що 11 жовтня 2017 року в Бахчисараї у шістьох кримських мусульман пройшли обшуки. Ернес Аметов, Сейран Салієв, Марлен Асанов, Тимур Ібрагімов, Сервер Зекер’яєв, Мемет Белялов були безпідставно взяті під арешт. Їх звинуватили в організації та участі в діяльності терористичної організації, хоч самої «терористичної організації» виявлено не було, за неї слугувала заборонена в Росії партія «Хізб ут-Тахрір». Пізніше всіх заарештованих через відмову виконувати вимоги слідчих звинуватили в абсурдному злочині – приготуванні до насильницького захоплення влади організованою групою за попередньою змовою. Таким чином, вже понад два роки ці кримці перебувають за ґратами через необґрунтовані звинувачення. На думку адвокатів, які працюють із цією категорією справ, протягом усього слідства не подано жодного доказу провини та причетності підсудних до терористичних актів чи насильства. В основу обвинувального вироку лягли свідчення «таємного свідка» та висновки фальсифікованої релігієзнавчої експертизи. Причому, релігієзнавча експертиза виконана експертами у галузі культурології та філології, які не мають глибоких знань у релігії, зокрема, в ісламі.
У Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону оголосили вирок у другій бахчисарайській справі «Хізб ут-Тахрір». Фігурантам призначили термін від 13 до 19 років. Ернеса Аметова спочатку виправдали та звільнили у залі суду. А ув’язнених перевели в СІЗО-3 по Ростовській області до Новочеркаська.
Згідно з матеріалами справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували вчиняти терористичний акт та не закликали інших до здійснення терористичних дій. Відсутні будь-які докази, що свідчать про спробу повалення конституційного ладу Російської Федерації та захоплення влади. Матеріали справи містять аудіозаписи, на яких зафіксовано, що засуджені вели дискусії на релігійні та політичні теми. Що фактично і було єдиним доказом «злочину терористичного характеру».
За даними ГО «Кримська солідарність», на сьогодні у Криму за подібними звинуваченнями заарештовано, перебуває під слідством та засуджено вже понад 100 осіб. Кількість людей, яких засуджують до десятиріч ув’язнення, при тому, що навіть за версією слідства вони не робили, не готували і не планували жодних терористичних актів, лише зростає, арештів за цими звинуваченнями у Криму з кожним роком дедалі більше.
На думку правозахисного центру «Меморіал», який понад 15 років спостерігає за різними формами тиску на мусульман у Росії, а після 2014 року та в Криму, «державна пропаганда використовує та посилює побутову ісламофобію, зрощує іслам та тероризм у свідомості обивателя. Цивільний контроль за такими переслідуваннями мінімальний, спецслужби отримують можливість багаторазово завищувати показники розкриття терористичних злочинів (власну корисність), маніпулюють уявленнями про терористичну загрозу, підмінюють реальну антитерористичну роботу імітацією цієї роботи. Після появи ст. 205.5 в КК РФ «розкриття» серійних справ про членство в «Хізб ут-Тахрір» гранично спростилося. Для досягнення «високих результатів» потрібні мінімальні зусилля – людину треба звинуватити в причетності до «Хізд ут-Тахрір» і після цього не треба доводити, що ця конкретна людина є терористом. Водночас, останніми роками саме антитерористичними міркуваннями пояснюється ухвалення законів, що обмежують конституційні права громадян.
Антиекстремістське та антитерористичне законодавство Росії послідовно перетворюється на репресивний інструмент боротьби з інакодумством та мирними зборами.
Інформаційна служба НСЖУ
