Вілен Темер’янов народився в січні 1985 року. Він мешканець селища Вільне Джанкойського району Криму, кримський татарин, кореспондент видань «Кримська солідарність», «Грані.ру». Мусульманин, одружений, має трьох неповнолітніх дітей. Позбавлений волі з 11 серпня 2022 року.
За даними «Кримської солідарності», 3 листопада 2020 року кореспонденти «Кримської солідарності» Абляміт Зіядінов і Вілен Темер’янов були затримані біля будівлі так званого «кримського гарнізонного військового суду», куди приїхали висвітлювати акцію підтримки у зв’язку з вироком політв’язням Арсену Абуїру, Рустему Емірусеінову та Ексендеру Абдулганієву. Разом із кореспондентами затримали активіста Ерфана Бекірова, який прийшов до будівлі суду підтримати політв’язнів.
На Темер’янова тоді склали два адміністративні протоколи, начебто за «порушення учасником публічного заходу встановленого порядку проведення зборів, мітингу, демонстрації, ходи чи пікетування» та «невиконання правил поведінки під час введення режиму підвищеної готовності», хоч вони нічого не порушували.
Так званий «суд» в окупованому Криму, незважаючи на неодноразові спроби поліції притягнути до адміністративної відповідальності громадського журналіста Вілена Темер’янова, припинив справу проти нього «через відсутність у діях складу злочину». «Суд» виніс єдине правильне в цій ситуації рішення — припинив провадження у справі стосовно Вілена Темер’янова, через відсутність у його діях складу злочину», — повідомив адвокат Сервер Чолакчик. За його словами, співробітники поліції, які склали адміністративний протокол на громадського журналіста, намагалися подати Темер’янова організатором мітингу чи масового заходу, «якого не було насправді».
Отже того разу обійшлося. 4 листопада 2020 року Центральний районний «суд» м. Сімферополя безграмотні протоколи затримання двох цивільних журналістів та кримськотатарського активіста, складені з порушеннями, визнав «неприпустимим доказом», після чого Зіядінова, Темер’янова та Бекірова було звільнено.
***
І ось, як повідомила «Кримська солідарність», в окупованому Криму громадського журналіста Вілена Темер’янова, який мешкав у селищі Вільне Джанкойського району, поліцейські примусово вивезли з дому.
За словами дружини Темер’янова, «28 грудня 2020 року близько 9 години ранку співробітники поліції примусово посадили у службову машину та вивезли з дому Вілена Темер’янова. Вони відмовилися представляти документи, заявивши, що «все у суді розкажуть». Громадянського журналіста фактично викрали з дому невідомі люди. Пізніше адвокат Еміль Курбедінов зв’язався з Віленом Темер’яновим, повідомивши, що їде з ним на зустріч для надання йому юридичної допомоги.
Дружина громадянського журналіста Ельмаз Темер’янова розповіла «Кримській солідарності», що її чоловіка затримали, коли вони збиралися їхати до родичів у Красноперекопськ. Вілен та Ельмаз Темер’янови вимагали в силовиків показати їхні документи, але їх прохання ігнорували.
«Говорили, що «все в суді розкажуть», у Сімферополі. Вони заблокували його з двох сторін, – розповіла Ельмаз Темер’янова. – Усе це відбувалося в грубій формі, його запхали в машину, і коли водій вже сідав в машину, я знову попросила показати документи, але він не звернув на мене уваги, й вони поїхали».
«Сьогодні ці люди, які представляються працівниками поліції, уже пішли просто на викрадення, щоб залатати ці дірки, впихнути адміністративну справу Віленові й притягнути його як організатора якогось мітингу», – сказав адвокат.
***
За цим фактом слідчі Головного управління Нацполіції України в АРК та Севастополі відкрили кримінальне провадження через незаконне затримання російськими силовиками в Джанкойському районі окупованого Криму цивільного журналіста Вілена Темер’янова, якого звинувачують у нібито незаконній організації масового заходу. «Встановлено, що правоохоронні органи держави-окупанта, застосовуючи фізичну силу, незаконно позбавили волі громадського журналіста на території Джанкойського району АР Крим за нібито організацію масового заходу. Затриманого незаконно доправили до відділу поліції м. Сімферополя. Слідчими Головного управління поліції АР Крим дії окупаційної влади кваліфіковані за ч.2 ст.146 (незаконне позбавлення волі) Кримінального кодексу України. Процесуальне керівництво здійснює прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
***
Активістка ініціативи «Кримська солідарність» Лутфіє Зудієва повідомила, що Росія незаконно утримує дев’ятьох громадянських журналістів й активістів «Кримської солідарності» – Сервера Мустафаєва, Тимура Ібрагімова, Марлена Асанова, Сейрана Салієва, Ремзі Бекірова, Руслана Сулейманова, Османа Аріфмеметова, Рустема Шейхаліева та Амета Сулейманова. Вона нагадала, що в 2014-2016 роках російські силовики застосовували агресивні форми тиску на громадських активістів та журналістів, зокрема – били, викрадали, катували тощо. Натомість, з 2016 року, за її словами, силовики змінили підхід і використовують для тиску кримінальне або адміністративне законодавства.
***
Журналістка Ольга Гах на сайті «Читомо»: «Зі своєю майбутньою дружиною Ельмаз Вілен Темер’янов познайомився в липні 2007 року. Тоді чоловік вирішив, що настав час шукати собі дружину й заводити сім’ю. Одного разу Вілен запитав свого друга, чи має він на прикметі хорошу дівчину, щоб познайомити його з нею.
Друг радо поділився номером телефону. Сказав, що знає одну сім’ю: дуже хороша й порядна, і дівчата там дуже виховані. Проте тоді ж Віленові дали ще один номер. Він поклав їх поруч і вибрав телефон Ельмаз. «Сказав, що вийде – те вийде. І все. Зателефонував мені – і ми почали спілкуватися», – згадує жінка. Так часто буває серед кримських татар…
Скоро хлопець познайомився з батьками дівчини. Ельмаз розповідає про Вілена так: «Він був м’яким, скромним, із дуже спокійним характером. Не любив нецензурщину, ніколи не сварився. Мав дуже гарні людські якості. Мені це сподобалося. Покликав мене заміж – і я погодилася!»
Жінка додає, що в подружньому житті чоловік завжди дякував за все. Цю рису Ельмаз підкреслює особливо. Каже, що б вона не готувала чоловікові – все йому було до смаку. Також він щедрий та добрий, чуйний. У подружжя є троє малолітніх дітей: старшій дочці 13 років, середній – 11, найменшому синові Халіду – 6. Ельмаз розповідає, що у хлопчика – інвалідність: за свій вік він переніс уже три операції на серці: «Вілен дуже хотів сина. І завжди мріяв дати йому ім’я Халід. Коли народився хлопчик, так його й назвали».
Чоловік займався будівництвом та електрогазозварюванням, має третій розряд у цій професії. Та у 2019-2020 роках його зацікавила журналістика – і він почав займатися цією справою.
Те, що відбувалося у Криму, не подобалося Віленові. Чоловік почав відвідувати судові засідання у справах політичних в’язнів і почав висвітлювати ці події, щоб більше людей дізналося про несправедливість на тимчасово окупованому півострові: «Завжди говорив, що мало хто знає правду, тому намагався брати участь у різних процесах й максимально інформувати людей».
Окупанти почали переслідувати Вілена Темер’янова за його журналістську діяльність з початку його роботи. Це траплялося неодноразово. Чоловік був кореспондентом сайтів Grani.ru та «Кримської солідарності».
23 листопада 2021 року, під час виконання редакційного завдання, коли чоловік висвітлював, як кримські татари зустріли звільненого з арешту адвоката Едема Семедляєва, його затримала окупаційна поліція Криму. Тоді Вілена арештували на 14 діб. А ще раніше, 3 листопада 2020 року, громадянського журналіста затримали біля так званого «Кримського гарнізонного військового суду». Тоді він освітлював політично вмотивовану справу Червоногвардійської групи «Хізб ут-Тахрір».
***
Адвокат Еміль Курбедінов розповідає: 18 грудня 2020 року Центральний районний суд міста Сімферополя оштрафував Вілена на 2000 рублів: «Суд вирішив, що зібрання понад 200 слухачів, які 3 листопада 2020 року з’їхались до суду в Сімферополі, щоб послухати вирок кримським татарам, мають ознаки «масового заходу». А дії Вілена Темер’янова підпадають під ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.20.6.1 Кодексу РФ про адміністративні правопорушення. Рішення було винесене без його присутності, а відповідне повідомлення він отримав лише 3 січня 2021 року».
***
Правозахисниця «Кримської солідарності» Лутфіє Зудієва каже: «Вілен також кілька разів зазнавав адміністративних переслідувань, проти нього порушувалися адміністративні справи, штрафи він виплачував. Крім цього, він також відбував адміністративний арешт». Комітет захисту журналістів Committee to Protect Journalists опублікував заяву на захист кореспондента Вілена Темер’янова. «Влада має зняти всі звинувачення з Вілена Темер’янова, негайно звільнити його і припинити переслідування кримськотатарських журналістів», – йдеться в заяві Committee to Protect Journalists.
«Вілен надихав мене і багатьох наших колег тим, що, незважаючи на важке захворювання серця своєї наймолодшої дитини — Халіда, він знаходив час для висвітлення в ЗМІ ситуації з політичними в’язнями», – наголошує Лутфіє Зудієва.
***
Адвокат Еміль Курбедінов: «Вілен Темер’янов з кінця 2019 року займався громадянською журналістикою та брав участь у створенні медіаконтенту на сторінці правозахисного руху «Кримська солідарність». Він регулярно знімав суди з політично мотивованих справ, працював у залі судових засідань і вів текстові трансляції. Його відео та фотоматеріали використовували професійні редакції. 2020 року Вілен отримав прес-карту інтернет-видання Грані.ру».
***
З обшуком російські силовики увірвалися в будинок Вілена Темер’янова 11 серпня 2022 року о 4-ій годині ранку. До оселі Темер’янових зайшли слідчий, фахівець із комп’ютерів, двоє свідків та ще п’ять невідомих людей в балаклавах. Обшук тривав кілька годин і закінчився близько 8-ої ранку. Люди у балаклавах дивилися, що є в шафах, диванах, переглядали документи…
Нічого забороненого у домі не знайшли. Ельмаз зізнається, що дуже переживала, щоб щось їм не підкинули. Під час обшуку вона помітила під одягом в одного зі співробітників ФСБ книжку й сказала про це Віленові кримськотатарською. Чоловік звернувся до слідчого з проханням, щоб його підлеглий підняв сорочку, хотів переконатися, що там нічого немає. Слідчий на це розізлився, почервонів, почав грубити й погрожувати: «Я зараз вас почну роздягати».
Після обшуку Віленові наказали взяти речі, гроші на дорогу назад, нібито він повернеться додому. У подружжя вилучили всю техніку, мобільні телефони, ноутбуки й навіть зламаний планшет. Коли оглядали диван, то знайшли стос чистих листівок з фотографіями кримських політв’язнів. Силовики почали питати, чи подружжя взагалі знає, що це – члени осередку «Хізб ут-Тахрір». Також знайшли ксерокопію Віленової прескарти з видання Grani.ru. Один зі силовиків наказав її забрати.
Другий обшук проводився в будинку мами Вілена Лілі Ганієвої. До Ельмаз прибігла жінка зі села й попередила, що біля будинку свекрухи стоять дві машини без номерних знаків. Сім’я Темер’янових проживає в селищі міського типу Вільне, де половина будинків приватні, а половина – багатоповерхівки. Вілен жив у приватному будинку, але прописаний був у квартирі матері. Коли Ельмаз прибігла до будинку свекрухи, то між другим і третім під’їздом саме стояли дві «ГАЗелі». Жінка забігла в перший під’їзд до квартири Лілі, за нею зайшли силовики. Слідчий сказав жінці єхидно: «Ви вже дістались? Взагалі-то я вас раніше чекав, щось ви спізнились».
Коли Ельмаз зайшла у квартиру, мама Вілена була налякана, а у сестри чоловіка була істерика: жінка лежить паралізована, не може ні сидіти, ні ходити. Свекруха сказала, що у них знайшли дві книжки. На кухні стояла невелика шафа, де тримали крупи, макарони та інші продукти. Внизу цієї старої шафи й знайшли ті книжки.
Поки Ельмаз підійшла до сестри Вілена Зареми, щоб дати їй заспокійливі, слідчий простягнув Лілі документи, щоб жінка їх підписала. Ельмаз це побачила й зупинила свекруху. Сказала, що вона нічого не підписуватиме, бо не знає, що там. Тим паче без адвоката. Слідчий відійшов, а через деякий час інший оперативник підійшов до Лілі із тими самими документами. Ельмаз ще раз наголосила, що ніхто нічого не підписуватиме. Силовик пригрозив, що через це жінку затягають по судах. Обшук у батьківському домі Вілена проходив без будь-якої постанови чи ордера. Адвокати не були присутні ні під час обшуку в будинку Вілена, ні під час обшуку у квартирі Лілі.
За підсумками обшуків було затримано шість осіб. Окрім Вілена Темер’янова серед затриманих також були Енвер Крош, Сеїтяг Аббозов, Мурат Мустафаєв, Едем Бекіров та Рінат Алієв. Усім затриманим приписують статтю 205.5 КК РФ – організація або участь у діяльності терористичної організації.
***
Суддя Михайло Білоусов обрав журналістові запобіжний захід у вигляді взяття під варту спочатку до 10 жовтня 2022 року. Вілена Темер’янова звинуватили в участі у терористичні організації «Хізб ут-Тахрір». Адвокат Марлен Халіков каже, що Вілен не визнає своєї провини й не згодний зі звинуваченням.
Ельмаз Темер’янова розповідає: Справу Вілена розглядає Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону. Колегія із трьох федеральних суддів, головуючий суддя Тимур Машуков. Зараз проходить типова стадія допиту прихованих свідків під псевдонімами Гафаров Д. та Мустафаєв М. Так завжди роблять кримські суди, які фальсифікують справи кримських татар. Останнє судове засідання було 7 вересня 2023 року. Наступне засідання призначено на 10 жовтня 2023 року.
На судових засіданнях маса порушень – суддя відмовляє стороні захисту у всіх клопотаннях. А усі клопотання прокурора суддя приймає.
Доказова база проти Вілена ґрунтується лише на «свідченнях» прихованих свідків, однак вони не можуть відповісти на елементарні питання, а також на книгах, які були підкинуті. На аудіозаписі, зробленому таємно в мечеті, нема ані слова про тероризм, розмова йде лише на релігійні теми.
Самопочуття Вілена більш-менш нормальне. Є проблема із зубами та шлунком. У в’язниці адекватного лікування не надається, ліків немає. Усі свої права обстоювати дуже складно. На суді Вілен наполягає на тому, що звинувачення є надуманим і не відповідає його способу життя, що справа політично мотивована. Вимагає припинити звинувачення та звільнить із зали суду.
***
«У зал засідання нас не пустили, бо засідання було закрите. Чоловік сидів у машині, мені вдалося його побачити на кілька хвилин, трохи побалакати. Він сказав, що йому дали два місяці арешту, адвокат подаватиме клопотання про перегляд рішення. Каже, що сьогодні їжу та воду зранку не дають. Він дякує всім, хто прийшов його підтримати. Відчуває вашу підтримку», – повідомила Ельмаз Темерьянова «Кримській солідарності» в день суду.
«Враховуючи, що як доказ версії звинувачення фігурує аудіозапис розмов кримських татар у мечеті за 2015-й рік, то складно думати, що ФСБ має якесь реальне підґрунтя звинувачувати Вілена Темер’янова в терористичній діяльності. Сім років він жив вільно, у 2019 році зайнявся активізмом та громадянською журналістикою, і ось раптом у 2022 році він стає «потенційно небезпечним» і його вирішують затримати. Сам Вілен пов’язує це зі своєю діяльністю на захист раніше заарештованих політичних ув’язнених Криму», – акцентує Еміль Курбедінов.
***
Амбасадоркою кримського політв’язня Вілена Темер’яєва в публічному просторі стала Зоя Казанжи – журналістка, письменниця, блогерка та громадянська активістка. Вона стала вже 15-тою амбасадоркою українських журналістів-політв’язнів в межах програми #SolidarityWords. У своїх публікаціях, інтерв’ю, під час публічних заходів в Україні та за кордоном вона розповідатиме про справу Вілена Темер’янова.
***
Голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик під час дискусійної програми парламентського саміту «Кримської платформи» у Хорватії заявила: «До анексованого Криму вперше за останні кілька років повернулася масова практика насильницьких зникнень громадян. У серпні правозахисники попереджали, що кількість насильницьких зникнень в анексованому Криму та на окупованих територіях України може значно зрости. За 2014-2020 роки «КримSOS» зафіксував 44 випадки насильницьких зникнень у Криму, 15 із них – люди, чия доля та місцезнаходження досі невідомі.
Зокрема, окупанти тримають без надання доступу адвокатам, без повідомлення рідних низку громадян у Криму. Частину вони переміщують із окупованої Херсонської області. Зокрема, як правозахисники ми маємо інформацію про те, що такої практики насильницьких зникнень зазнала низка громадян: Ярослав Жук, Ірина Горобцова, Сергій Цигіпа, Іван Козлов, Микола Петровський, Марія Гарсія-Калатай, Руслан Абдурахманов, Абаз Куртамет. Однак достеменно ніхто не може сказати зараз, скільки саме людей є жертвами насильницьких зникнень і перебувають у місцях позбавлення волі в окупованому Криму», – заявила Печончик.
Вона додала, що на Кримському півострові значно посилилися тенденції тиску та переслідування незалежних адвокатів, а також журналістів. «Зокрема, у травні цього року чотирьох кримськотатарських адвокатів було затримано і пізніше отримали штрафи та адміністративні арешти, зокрема це Едем Семедляєв, Назим Шейхмамбетов, Айдер Азаматов та Аміне Авамілєва. Крім того, ще трьох кримських адвокатів було позбавлено адвокатського статусу, ліцензії, можливості продовжувати адвокатську діяльність: Ліля Гемеджі, Рустем Камілєв та Назим Шейхмамбетов», – розповіла правозахисниця.
За словами Печончик, зараз щонайменше 18 цивільних журналістів у Криму є політичними в’язнями і перебувають у місцях несвободи. І двох із цих людей було позбавлено волі вже після 24 лютого 2022 року – це Ірина Данилович та Вілен Темер’янов, який співпрацював з ініціативою «Кримська солідарність», – уточнила глава ZMINA. Вона наголосила, що зараз «понад 150 громадян України є політичними в’язнями, які перебувають або на території окупованого Криму, або були переміщені до місць позбавлення волі на території Російської Федерації». За словами правозахисниці, 30 із них були ув’язнені вже після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
***
Понад 120 українських громадян, більшість із яких кримські татари, окупаційні органи так званої «влади» півострова незаконно утримують у неволі. Переслідування, викрадення, тортури – це частина послідовної політики щодо знищення корінних народів Криму, вважають у Міністерстві закордонних справ України, повідомляє UA.
11 серпня російські силовики обшукали будинки кримських татар. Шістьох чоловіків затримали та доставили до так званого управління ФСБ Криму. Їх підозрюють у нібито участі у забороненій на території Росії міжнародній ісламській політичній організації «Хізб ут-Тахрір». Один із затриманих – цивільний журналіст Вілен Темер’янов.
«Журналістика – не злочин. Повідомляти правдиві новини про всі аспекти життя в Криму всій світовій громадськості — це професійний обов’язок журналістів та їхнє право. НСЖУ вимагає зняти з громадянського журналіста Вілена Темер’янова всі звинувачення та звільнити його та припинити переслідування», — йдеться у повідомленні Національної спілки журналістів України у Telegram. НСЖУ закликає мобілізувати зусилля громадськості на визволення незаконно засуджених окупантами журналістів з українського Криму.
***
За весь період окупації у в’язницях Росії та тимчасово окупованого Криму, за даними правозахисних організацій, кількість політв’язнів та переслідуваних у кримінальних справах сягнула 287 громадян України, 195 з них кримські татари. 182 особи тримають за ґратами й досі, серед них 116 – кримські татари. Серед політичних в’язнів – понад 20 людей, які виконували журналістську роботу, висвітлюючи події на окупованому півострові, зокрема 17 з них ще й досі перебувають за гратами.
Російські спецслужби незаконно взяли під варту й піддали тортурам фрилансера «Радіо Свобода» Владислава Єсипенка. Грубо сфальсифікована справа заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу, журналіста Нарімана Джеляла. Незаконно позбавлено свободи українських журналістів – експертів Центру «Номос» Дмитра Штиблікова, Олексія Бесарабова та Володимира Дудку з Севастополя. Ще й досі після відбуття строку обмежено громадську діяльність для Нарімана Мемедемінова. Терористична влада Росії свавільно переслідує громадянських журналістів, серед яких Сервер Мустафаєв, Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Сейран Салієв, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Осман Арифмеметов, Рустем Шейхалієв, Амет Сулейманов, Асан Ахтемов, Вілен Темерьянов, яким оголошено незаконні обвинувальні вироки.
НСЖУ закликає правозахисні організації взяти під постійне спостереження судові справи проти українських журналістів, медіа – максимально поширювати інформацію про в’язнів-журналістів, владу – докласти зусиль для звільнення бранців кремля шляхом обмінів та переговорів.
***
Правозахисний проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал», керуючись міжнародними критеріями, вважає Енвера Кроша, Ріната Алієва, Сейтягу Аппазова, Едема Бекірова та Вілена Темер’янова політв’язнями. Їхнє кримінальне переслідування пов’язане з їхньою гаданою причетністю до забороненої в Росії партії «Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі». Кримінальна справа Кроша, Алієва, Аппазова, Бекірова та Темер’янова порушує їхні права на свободу віросповідання, свободу асоціацій та справедливий суд.
Ми вимагаємо негайно звільнити Енвера Кроша, Ріната Алієва, Сейтягу Аппазова, Едема Бекірова та Вілена Темер’янова та припинити їхнє кримінальне переслідування.
Чому ми вважаємо їх політв’язнями?
Слідство у справі Енвера Кроша, Ріната Алієва, Сейтяги Аппазова, Едема Бекірова та Вілена Темер’янова не подало до суду доказів їхньої терористичної діяльності, підготовки ними терактів, зберігання боєприпасів чи навіть закликів до насильства. Звинувачення будуються лише на тому, що активісти брали участь у діяльності Хізб ут-Тахрір, проводячи зустрічі з однодумцями. Особливо безглуздим видається те, що основним доказом вини фігурантів справи – є аудіозапис зустрічі, що відбулася за 7 років до їхнього арешту.
Ми вважаємо також рішення Верховного суду Росії від 2003 року, яким «Хізб ут-Тахрір» необґрунтовано оголошено терористичною організацією. У його мотивувальній частині не міститься жодних доказів терористичної спрямованості діяльності цієї організації. Нам невідомо жодного факту здійснення чи підготовки членами «Хізб ут-Тахрір» терактів десь у світі.
Водночас, рішення Верховного суду призвело до спрощення процедури розслідування «терористичних» справ, пов’язаних із «Хізб ут-Тахрір», коли немає необхідності доводити вчинення або підготовку терористичного акту. Цим користуються російські силовики, штучно завищуючи статистику розкриття злочинів терористичної спрямованості.
В анексованому Криму переслідування членів «Хізб-ут-Тахрір» також виконує завдання придушення історично нелояльної російської влади групи – кримських татар. У 2014 році вони негативно сприйняли анексію півострова і відтоді зазнають гонінь. В Україні «Хізб-ут-Тахрір» веде свою діяльність абсолютно легально.
Крім того, фігуранти справи брали активну участь у русі «Кримська солідарність» і допомагали кримчанам, які зазнали переслідувань з боку російської влади. Ймовірно, звинувачення у причетності до «Хізб ут-Тахрір» також є інструментом придушення громадської солідарності та громадянської активності жителів Криму.
Інформаційна служба НСЖУ
В публікації використано матеріали ГО «Кримська солідарність», сайту «ПЕН-Україна», «Читомо», сайту Крим.Реалії проекту «Радіо Свобода», Центру прав людини ZMINA, Товариства «Меморіал» і інших. Інформаційна служба НСЖУ висловлює глибоку подяку колегам за люб’язно надану можливість.
