Вже біля 30 українських бранців, журналістів і активістів, перебувають в російському ув’язненні чи в полоні. В Україні, зокрема в Національній спілці журналістів, пам’ятають про кожного і намагаються вживати заходів для їх звільнення. Інформація з-за російських ґрат надходить обмежено і повільно, але все ж в Україні знають, як справи у наших синів і воїнів.
Справа Руслана Сулейманова
Кримського активіста та громадянського журналіста Руслана Сулейманова, якого російський суд засудив до 14 років ув’язнення у «справі кримських мусульман», нещодавно поставили на «профілактичний облік» у в’язниці Верхньоуральська Челябінської області РФ за «прихильність до екстремістської ідеології, схильність до втечі та нападу». А це значить, що і в таких майже безнадійних умовах кримчанин продовжує боротьбу. Про це громадському об’єднанню «Кримська солідарність» повідомила дружина Руслана Ельзара Сулейманова.
Як розповіла Ельзара Сулейманова, на «профілактичний облік» її чоловіка поставили одразу після етапування із СІЗО Новочеркаська. Крім того, за словами Сулейманової, її чоловік отримав дві догани за те, що сидів на ліжку.
Нагадаємо, 27 березня 2019 року у Криму у мікрорайонах Кам’янка та Строганівка Сімферополя одночасно пройшли наймасовіші обшуки в оселях кримських татар. Через величезний обсяг матеріалів правоохоронці безпрецедентно розділили кримінальну справу із 25 кримськотатарських громадських активістів, на п’ять п’ятірок підсудних. Майже всі затримані були громадянськими журналістами чи громадськими активістами.
24 листопада 2022 року Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону виніс вирок п’ятьом кримським татарам у справі кримських мусульман. Громадянського журналіста Руслана Сулейманова суд засудив до 14 років колонії суворого режиму.
Справа Арсена Абхаїрова
Вже вкотре ми стикаємося з фактами, які доводять, що російським загарбникам і поневолювачам закон не писаний. Так, фігурант однієї зі справ «кримських мусульман» Арсен Абхаїров провів у в’язниці №2 Єнісейська Красноярського краю Росії на два з половиною місяці більше, ніж призначений судом термін, через помилку в роз’ясненні суду, повідомляє на своїй сторінці у фейсбуці громадське об’єднання «Кримська солідарність» з посиланням на його адвоката Едема Семедляєва.
«Вирок Арсену Абхаїрову ухвалював Південний окружний військовий суд, який у своєму роз’ясненні вказав, що той перебуватиме у в’язниці з 30 листопада, а не з 3 листопада. Через це між в’язницею та судом виникли різночитання. Суд лише 5 червня розглянув заяву Арсена про неправильне обчислення терміну. У січні цього року Абхаїрова етапували з єнісейської в’язниці до колонії в Республіці Бурятія. Він домагався того, щоб суд роз’яснив йому термін перебування у в’язниці та виправив помилки з вересня 2023 року», – йдеться у повідомленні.
На засіданні 5 червня суддя російського Південного окружного військового суду В’ячеслав Корсаков задовольнив заяву Абхаїрова, виправивши дату у ухвалі.
«Зайві два з половиною місяці Арсен провів у суворіших умовах утримання, отримував менше передач, йому було дозволено менше побачень та дзвінків додому», – зазначив Едем Семедляєв.
Він заявив, що його підзахисний подаватиме адміністративний позов. Поки адвокат і Арсен Абхаїров не вирішили, кому буде адресовано позов – або ФСВП РФ, яка, незважаючи на різночитання з судом, все одно не переводила Абхаїрова з в’язниці до колонії, або до російського Південного окружного військового суду.
Арсена Абхаїрова та ще двох кримських татар – Ескендера Абдулганієва та Рустема Емірусеїнова – затримали у лютому 2019 року у селищі Жовтневе Червоногвардійського району Криму. ФСБ Росії стверджувало, що кримчани причетні до діяльності забороненої в Росії та анексованому Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону 3 листопада по явно фальсифікованій справі засудив трьох фігурантів червоногвардійської справи Хізб ут-Тахрір на 42 роки ув’язнення. Так, Рустему Емірусєїнову дали 17 років із відбуванням перших двох років у в’язниці, решта – на строгому режимі. Арсену Абхаирову – 13 років із відбуванням перших двох років у в’язниці. Ескендеру Абдулганієву – 12 років, також із відбуванням у в’язниці перших двох років.
У січні цього року кримчанина Арсена Абхаїрова етапували з в’язниці Єнісейська Красноярського краю РФ до колонії суворого режиму в Республіці Бурятія.
У березні Арсен Абхаїров поскаржився на умови утримання у російській виправній колонії №8 в Улан-Уде. Як зазначають активісти, Абхаїров бореться за те, щоб його перевели до колонії ближче до дому. І цю справу московський суд все ще не почав розглядати – через 10 місяців після подання апеляційної скарги.
Нагадаємо, що представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього та кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею у 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих та засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Це є явним беззаконням, адже міжнародне право забороняє вводити на окупованій території законодавство держави, що окупує.
Лист від Нарімана Джеляла
Дружина Нарімана Джеляла, громадянського журналіста і першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу, заарештованого в анексованому Росією Криму та засудженого російським судом до 17 років колонії, нещодавно опублікувала лист, який вона отримала від чоловіка. Лист присвячений початку мусульманського свята Ораза-байрам і адресований нам всім, стверджує Левіза Джелял.
Наріман Джелял: «Нещодавно прочитав у відомому романі: «В ув’язненні ти роками не бачиш сходу та заходу сонця, нічного неба. Шістнадцять годин на добу, всю другу половину дня і до пізнього ранку, ти замкнений у камері. Позбавляючи волі, в тебе забирають і сонце, і місяць, і зірки».
На багатьох в ув’язненні така ситуація діє гнітюче. Але я почуваюся спокійно. Тому що я багатий… багатий на милість Всевишнього. І я неодноразово в цьому переконався.
У мене є ти. «Гарний чоловік настільки сильний, наскільки це потрібно правильній жінці поруч із ним». І я почуваюся сильніше поряд з тобою.
Ми маємо чудових дітей. «Неможливо стати чоловіком, поки не віддаси охоче і беззавітно своє кохання дитині. А доброю людиною можна стати тільки після того, як дитина також усім серцем полюбить тебе». І я відчуваю ваше кохання.
У мене є вірні та щирі друзі. «Усвідомлення себе особистістю певним чином подібне до координат на мапі міста, де позначений перетин наших дружніх зв’язків. Завдяки друзям я можу точно визначити своє місце у цьому житті та продовжувати рухатися далі.
У мене є Всевишній, який мене знає, мене чує і мені допомагає, який прощає і дає мені надію. «Істина в тому, що всі ми – кожен із нас, кожен атом, кожна галактика та кожна частка матерії у всесвіті – рухається до Бога».
І ви всі робите мене щасливим. «Іноді ми любимо лише надією. Іноді ми плачемо всім, окрім сліз. І, зрештою, все, що в нас залишається, – любов і пов’язані з нею зобов’язання, все, що нам залишається, – тісно пригорнутися один до одного і чекати ранку». Що ми і робимо, незважаючи на тисячі кілометрів.
Я всіх вас люблю, заради Аллаха. Ви моя сила, ви моє серце, ви моя боротьба, і ви моя перемога!»
«Шлях до звільнення цивільних у часи війни складний, але мовчати не можна», – Сергій Томіленко під час зустрічі в женевській штаб-квартирі Червоного Хреста
Звільнення з російського полону кожного журналіста та журналістки є пріоритетом в діяльності НСЖУ – на цьому голова НСЖУ Сергій Томіленко наголосив під час зустрічі в Женеві з представниками штаб-квартири Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Сергій Томіленко розповів про те, як НСЖУ фіксує воєнні злочини Росії щодо журналістів, а також про акції солідарності з полоненими колегами, які Спілка проводить на національному та міжнародному рівнях.
«На жаль, щонайменше 30 українських журналістів перебувають нині в полоні, – констатує голова НСЖУ. – В Міжнародного Комітету Червоного Хреста особливий мандат. Через отримання і верифікацію інформації, родини полонених українців принаймні отримують підтвердження, що їхні рідні живі. Отримують надію… На жаль, шлях до звільнення цивільних у часи війни неймовірно складний. Але мовчати та нічого не робити не можна».
Інформаційна служба НСЖУ
Фото: Кримська солідарність
