Другий касаційний суд загальної юрисдикції у Москві залишив без задоволення скаргу журналістки видання «Ґрати» та правозахисниці з окупованого Криму Лутфіє Зудієвої, яка оскаржувала внесення її до російського реєстру так званих «іноземних агентів». Засідання провели за зачиненими дверима — без участі самої заявниці та її захисниці.
Про це повідомляє видання «Ґрати».
Засідання провели раніше призначеного часу
Розгляд касаційної скарги відбувся 19 березня 2026 року, однак про деталі ухваленого рішення Лутфіє Зудієва та її адвокатка змогли дізнатися лише нещодавно.
Клопотання журналістки про участь у засіданні в режимі відеоконференції з Джанкойського районного суду Криму суд відхилив, посилаючись на те, що заявниця нібито не навела «об’єктивних причин» неможливості особисто прибути до Москви. При цьому на етапі апеляції такий формат участі для неї допускали.
Розраховуючи бодай на присутність свого захисника, Зудієва направила до суду адвокатку. Однак коли та о 10:30 прийшла до зали засідань, двері виявилися зачиненими. За кілька хвилин зі залу вийшла співробітниця суду й повідомила: «Засідання вже відбулося». Фактично справу розглянули раніше призначеного часу — без сторони захисту. У самому ж рішенні відсутність заявниці та її представниці суд кваліфікував як «неявку».
«Якщо відкинути емоції й розглянути суть справи, то відмова у проведенні відеоконференції є суто формальною… Набагато серйозніший момент — це ситуація з допуском представника та часом засідання. Засідання провели раніше призначеного часу і при цьому не забезпечили участь ані сторони, ані її захисника — це порушення принципів змагальності та права на участь у процесі», — наголошує Лутфіє Зудієва.
Що інкримінують журналістці
Російські судді залишили без змін рішення попередніх інстанцій, погодившись із тим, що «доказами» перебування Зудієвої під «іноземним впливом» є:
- публікація її журналістських матеріалів в українському незалежному виданні «Ґрати»;
- коментарі для міжнародних медіа та правозахисних організацій, зокрема «Репортерів без кордонів» (RSF) і «Комітету захисту журналістів» (CPJ);
- нібито членство у фонді Front Line Defenders — попри те, що ця міжнародна організація лише публічно визнавала діяльність Зудієвої мирною правозахисною роботою, але ніколи не мала її серед своїх співробітників.
«Ознакою іноземного фінансування» суд визнав і побутові перекази коштів від чоловіка журналістки, який займається у Криму продажем агротоварів. За даними ФСБ, серед його клієнтів у 2024 році виявилися громадяни Німеччини, України та В’єтнаму — хоча, як зауважує сама Зудієва, продавець не має ні змоги, ні законних підстав вимагати у покупців паспорт.
Серед інкримінованих журналістці публікацій — матеріали про переслідування кримських мусульман, тортури та незаконне етапування політв’язнів за межі півострова, обшуки у помешканнях кримчан, примусове психіатричне лікування за вироком суду, а також замітка про смерть Броніслава Даниловича — батька правозахисниці і громадянської журналістки Ірини Данилович, яка нині відбуває ув’язнення у Ставропольському краї РФ.
Боротьба триває майже рік
Російське міністерство юстиції внесло Лутфіє Зудієву до реєстру «іноагентів» 16 травня 2025 року, кваліфікувавши її журналістську та правозахисну діяльність як «політичну». Підставою стала «інформація» від Роскомнагляду, кримських управлінь МВС РФ і ФСБ.
Сама журналістка категорично заперечує і твердження про роботу в інтересах іноземних держав, і кваліфікацію її діяльності як «політичної». Вона наголошує, що йдеться про реалізацію фундаментального права на свободу думки і слова, гарантованого як 19 статтею Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, так і 29 статтею самої російської конституції.
Скаргу Лутфіє Зудієвої спершу відхилив Замоскворецький районний суд Москви (11 серпня 2025 року), згодом — Московський районний суд в апеляції (19 грудня 2025 року). Тепер до цього переліку додалася й касаційна інстанція.
Журналістка має намір звернутися до Верховного суду Росії — крайній термін подання скарги спливає 19 червня 2026 року.
«У скарзі ми плануємо вказати на допущені під час розгляду справи істотні процесуальні порушення, а також на необґрунтованість самого рішення», — повідомила Зудієва.
Статус «іноземного агента» в Російській Федерації від 2019 року дозволено присвоювати фізичним особам, які співпрацюють із медіа, визнаними «іноагентами», або отримують фінансування з-за кордону. З 2022 року підставою для такого статусу стало й абстрактне «перебування під іноземним впливом». «Іноагентам» у Росії заборонено обіймати посади в органах влади, балотуватися на виборах, провадити просвітницьку діяльність серед неповнолітніх, працювати у державних освітніх установах. Вони позбавлені права на державну фінансову підтримку та спрощену систему оподаткування.
