У травні 2024 року в Криму російські окупаційні органи провели обшуки в редакції кримськотатарської газети «Къырым» і в оселях головного редактора видання Бекіра Мамутова і засновника Сейрана Ібрагімова. На обох тоді передали справи до кримських судів. Влітку кілька судів розглянули справи паралельно і сумарно засудили редакцію до штрафів на загальну суму у 790 тисяч рублів.
Слід сказати, що газета «Къырым» одна з найбільш відомих і найстарших видань кримськотатарською мовою. Вона виходить вже 35 років. Це перше національне періодичне видання. Газета почала виходити ще в Радянському Союзі, і перші два роки її тираж сягав 19 тисяч примірників. З 90-х і до 2014 року він становив приблизно 4 тисячі. В редакції зараз працює 6 журналістів. 59-річний Сейран Ібрагімов працює в газеті з 1997 року: спочатку на посаді фотокореспондента, з 2002 року — випусковим редактором, а з 2015 року — директором газети. 68-річний Бекір Мамутов прийшов до редакції 1993 року і через кілька років роботи став головним редактором. Скоро він відзначить своє 25-річчя на цій посаді.
«Газету передплачують наші співвітчизники, і я б сказав переважно старше покоління. Це люди з активною життєвою позицією, які цікавляться історією, нашим минулим, сьогоденням, долею, національним рухом, питанням культури, мови, збереження ідентичності», — розповідає очільник редакції. Він стверджує, що ні політична ситуація в Криму, ні зміна влади не впливають на інформаційну політику видання. «Ми скептично ставимося до дій влади. У нас така позиція: преса завжди має бути в опозиції першій, другій, третій владі, якщо вона хоче відповідати своїй ролі четвертої влади», — упевнений Бекір Мамутов.
Окупаційні «правоохоронці» довго підступалися до редакції газети «Къырым». Спочатку представник так званої «прокуратури Залізничного району Сімферополя» вручив Сейрану Ібрагімову вимогу надати відомості про згадування в газеті заборонених організацій та іноземних агентів. Того ж дня Бекір Мамутов і Сейран Ібрагімов надіслали прокуратурі письмову відповідь, що таких публікацій не було.
Але через три дні співробітники «Центру Е» приїхали з обшуком. Серед вилучених речей був примірник газети, датований 18 жовтня 2023 року. Її упакували в поліетиленовий пакет і опечатали. Журналістів доставили до «Центру Е», щоб скласти протоколи. Адвоката до них не допустили. 59-річному Сейрану Ібрагімову в будівлі «Центру Е» стало зле, тому співробітники поліції відвезли його додому. На Мамутова та Ібрагімова склали по два протоколи: за «дискредитацію використання Збройних сил РФ з метою захисту інтересів РФ та її громадян», — розповідає журналістка Лутфіє Зудієва. — Суд спочатку повернув протоколи поліції через помилки. Їх виправили і суд прийняв позов до розгляду.
«Центр Е» зацікавили кілька публікацій на сайті газети: про російську дисидентку і правозахисницю Людмилу Алєксєєву, текст доповіді генсека ООН Антоніу Гутерріша, а також авторська колонка про мобілізацію владою кримських татар у російську армію 2022 року.
До протоколів, які поліція передала до суду, увійшли тільки два матеріали. Один із них кваліфікували як поширення відомостей, спрямованих на дискредитацію російської армії. Це есе Алі Озенбаша, голови Ревізійної комісії Курултаю кримських татар, у якій той радив співвітчизникам ухилятися від участі в бойових діях на території України. Авторська колонка під назвою «Чи є у людини право захищати себе від штучно-примусової смерті?» була опублікована 2 жовтня 2023 року.
Публікацію з доповіддю Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй (ООН) Антоніу Гутерріша редакція розмістила на сайті 26 жовтня 2023 року. З цією доповіддю генсек виступив на 53-й сесії Ради з прав людини в ООН. Вона була присвячена гуманітарній ситуації в Криму у 2022 — 2023 роках. Представник міжнародної організації повідомляв про випадки насильницьких зникнень і незаконних затримань на півострові, а також про побиття і тортури, які застосовували російські силовики до затриманих з метою отримати необхідні свідчення. Гутерріш наголошував на умовах утримання ув’язнених у Криму в новому слідчому ізоляторі СІЗО-2, який відкрили на півострові 2022 року. «Їх можна визнати як нелюдські та такі, що принижують гідність», — йшлося в доповіді генсека ООН. Ця публікація була розцінена як «зловживання свободою масової інформації».
Оперативник «Центру Е» Коренівський зазначив у протоколах, що «заяв і повідомлень про застосування щодо громадян тортур і жорстокого поводження з боку силових структур у період із 2017 року до теперішнього часу не надходило», а умови тримання ув’язнених у СІЗО-2 в Сімферополі «повністю відповідають вимогам законодавства Російської Федерації». Обидва тексти були надруковані в газеті, яку вилучили під час обшуку редакції як речовий доказ.
Протокол про «дискредитацію Збройних сил РФ» , складений на Сейрана Ібрагімова, розглянув «Київський райсуд» Сімферополя. «Суддя» Антон Цикуренко притягнув Ібрагімова до адміністративної відповідальності і зобов’язав виплатити 300 тисяч рублі. «Суд» відхилив усі клопотання захисту.
Через 10 днів, 18 червня 2024 року, «суддя» «Київського районного суду» міста Сімферополя Яніна Охота визнала винним за цією самою статтею і головного редактора газети Бекіра Мамутова. «Суддя» Охота призначила йому 110 тисяч рублів штрафу. Суддя постановила, що ці публікації є правопорушенням «пов’язаним із посяганням на громадський порядок і громадську безпеку, необхідність дотримання й охорони яких випливає з обов’язку громадян та їхніх об’єднань дотримуватися Конституції РФ .
А 15 липня головного редактора газети визнали винним ще й у зловживанні свободою масової інформації. За публікацію доповіді Антоніу Гутерріша «мировий суддя» Сімферополя постановив стягнути з Бекіра Мамутова 130 тисяч рублів близько 60 тисяч гривень. «Суддя» зазначив, що з його точки зору це «Інформація, поширена під виглядом достовірної, і вона не відповідає дійсності, отримана не з офіційного джерела і носила для особи, яка її опублікувала, завідомо недостовірний характер».
27 серпня 2024 року «мировий суддя» Сімферополя притягнув до адміністративної відповідальності і засновника газети Сейрана Ібрагімова. «Суд» постановив стягнути штраф в розмірі 250 тисяч рублів.
Таким чином власне за одними і тими ж матеріалами «судді» покарали журналістів чотири рази! Сумарно за чотирма протоколами редакція газети «Къырым» повинна виплатити штраф у розмірі 790 тисяч рублів.
З виплатою штрафів журналістам допомагають колеги, друзі, родичі та активісти. Поки редакція заплатила тільки один — у справі Бекіра Мамутова.
«Таким чином, і офіційний сайт ООН, звідки редакція взяла доповідь, і сам <…> Антоніу Гутерріш, за твердженням Мирового судді Сімферополя, є неофіційними джерелами інформації, попри чинну статтю 57 Закону РФ «Про ЗМІ» [про звільнення від відповідальності за дослівне відтворення матеріалів]», — констатує адвокат Хатидже Мамутова.
«Під зловживання свободою масової інформації можна підвести багато чого. Як і в побуті, це дуже слизька, дуже суб’єктивна стаття, і тут ми на практиці цих судових справ переконалися в тому, наскільки закон може бути як дишло. Куди повернеш – тули й вийшло. Однак ми не маємо наміру припиняти випуск газети, ми будемо виходити: у нас передплатники, у нас перед ними обов’язок. Нас чекають приблизно у 2,5 тисячах сімей», — заявив Бекір Мамутов.
Інформаційна служба НСЖУ
