• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
П’ятниця, 9 Травня, 2025
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

    «Журналістська стійкість. Винахідливість. Комунікація» – це про «Вісник Куп’янщини», редакторка якого сказала: «Ми не мали права припинити вихід у світ»

    «Журналістська стійкість. Винахідливість. Комунікація» – це про «Вісник Куп’янщини», редакторка якого сказала: «Ми не мали права припинити вихід у світ»

    Три знакові цифри в житті і роботі редактора газети «Драбівщина» Миколи Комнатного: 75, 54, 41

    Три знакові цифри в житті і роботі редактора газети «Драбівщина» Миколи Комнатного: 75, 54, 41

    Сергій Висоцький: «Газета «Життя Семенівщини» має три компоненти стійкості: робота колективу, сприяння місцевої влади, підтримка НСЖУ»

    Сергій Висоцький: «Газета «Життя Семенівщини» має три компоненти стійкості: робота колективу, сприяння місцевої влади, підтримка НСЖУ»

  • Юридична консультацiя
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

    «Журналістська стійкість. Винахідливість. Комунікація» – це про «Вісник Куп’янщини», редакторка якого сказала: «Ми не мали права припинити вихід у світ»

    «Журналістська стійкість. Винахідливість. Комунікація» – це про «Вісник Куп’янщини», редакторка якого сказала: «Ми не мали права припинити вихід у світ»

    Три знакові цифри в житті і роботі редактора газети «Драбівщина» Миколи Комнатного: 75, 54, 41

    Три знакові цифри в житті і роботі редактора газети «Драбівщина» Миколи Комнатного: 75, 54, 41

    Сергій Висоцький: «Газета «Життя Семенівщини» має три компоненти стійкості: робота колективу, сприяння місцевої влади, підтримка НСЖУ»

    Сергій Висоцький: «Газета «Життя Семенівщини» має три компоненти стійкості: робота колективу, сприяння місцевої влади, підтримка НСЖУ»

  • Юридична консультацiя
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Публікації

«У нас немає такого культу столиці, як на росії з москвою»: думки журналіста з Краматорська про єдність України

НСЖУ НСЖУ
22 Січня, 2024 / 15:31
рубрика Публікації
0
«У нас немає такого культу столиці, як на росії з москвою»: думки журналіста з Краматорська про єдність України

Максим Ходушко з Краматорська ділиться своїми враженнями про Прикарпаття

Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

Журналіст в інтернет-виданні Kramatorsk Post Максим Ходушко після повномасштабного вторгнення понад півтора року мешкав на Прикарпатті, співпрацював з Івано-Франківським Центром журналістської солідарності.

Нещодавно Максим повернувся до рідного Краматорська, де продовжує виконувати свій професійний журналістський обов’язок. Сьогодні наш колега ділиться своїми враженнями про Прикарпаття.

– Понад півтора року я провів на Прикарпатті. Спочатку сім місяців у селі, а далі – в місті Коломия, буваючи майже щонеділі в Івано-Франківську. У смт. Верховина, так би мовити, гуцульській столиці, теж був – чотири рази.

Пов'язанітеми

«Життєрадісна та світла людина»: журналісти 24 каналу вшановують пам’ять експрацівника каналу Василя Довбуша, який загинув на фронті

Еспланаду імені Армана Солдіна, журналіста AFP, вбитого в Україні, відкрито у французькому Віші

Понад місяць я вже дома, де й хочу бути, виїжджаючи кудись хіба що у відрядження. Боже, помагай!

Коломия – це Покуття, регіон Прикарпаття, яке, своєю чергою, частина макрорегіону Галичини. Хороше містечко, колоритне, але не моє зовсім.

Івано-Франківськ, схоже, – Прикарпаття як воно є. Місто, яке мені, й багатьом краматорцям там припало до душі!

Верховина – Гуцульщина, Карпати. Про це окремо.

Далі по пунктах для зручності.

Частина перша:

1. Здорова регіональна ідентичність – один із чинників суспільної злагоди, як на мене. Попри те, що чув щось про змагальність між покутянами та гуцулами – і це нормально, але й взаємовигідне існування між ними є (принаймні раніше, наприклад, торгівля тим, що було в одних, та чого не було в інших).

2. Нагадаю, що в Донецькій області є щонайменше два великих регіони – Слобожанщина (від півночі до південних передмість Костянтинівки) та Приазов’я (від Донецька до Маріуполя). Разом з тим Приазов’я на Донеччині явно ділиться на власне Приазов’я (Маріуполь) та центр області, з назвою якого як «Донбас» я погоджувався ще кілька років тому.

3. Наша Слобожанська північ на стику з козацьким Запорожжям (це особливо правильно щодо Краматорська).

4. Куди віднести західні частини області, я навіть не знаю. Добре, якби хтось із місцевих висловився. Але з того, що я колись бачив і чув і спостерігав, вони тяжіють до Дніпровщини. А, точніше, мабуть, до Січеславщини.

5. І от, попри те, що Івано-Франківськ – це місто, яке мені, як краматорцю, бринить та відгукується, а надто попри те, що я однозначно степовик і відчуваю у своїх далеких предках поклик Великого Степу, втім не тільки його, саме з Гуцульщиною я відчуваю зараз якийсь зв’язок не на рівні «тут і зараз», а десь глибоко – можливо, теж у предках.

Зрештою, як би не називали мене останніми роками, турком чи євреєм, що цілком можливо десь у попередніх поколіннях для багатьох українців (турки так точно), я українець, тобто слов’янин – діди Левчук та Ходушко тому доказ.

А щодо Карпат – десь там, як бачив в історичних книжках, початок слов’янських племен, нащадком одного з яких і є гуцули.

Власне, цей пункт є головним, про що я хотів сказати у Першій частині.

Частина друга:

1. Цікаво, що в Івано-Франківську й Яремчі (міста Івано-Франківської області) та у Винниках і Городку (Львівська область) є вулиці Гната Хоткевича, а у Калуші, Коломиї, Косові (Івано-Франківська область) та у Львові й Судовій Вишні (Львівська область) просто вулиці Хоткевича.

Хто ж такий цей Хоткевич, що кілька міст на Галичині й не тільки, мають вулиці на його честь?

2. Гнат Мартинович Хоткевич – один із тих, хто напрочуд яскраво підтверджує відомий вислів, який роками звучав під час кожної Ходи у Краматорську – Схід та Захід разом.

Гнат Хоткевич підтверджував його ще тоді, коли до Соборності України було дуже далеко. Але ж є етнос і його землі, а є незалежна держава цього етносу.

Вікіпедія так пише про нього: український театральний і громадсько-політичний діяч, інженер, винахідник, композитор, письменник, перекладач, бандурист, скрипаль, піаніст, співак, сценарист, драматург, історик, мистецтвознавець, етнограф, педагог. Жертва сталінського терору під час окупації України радянсько-російською армією.

Ба більше, Гнат Хоткевич – ще й приклад того, як люди інших етносів (бо батько його поляк) приймали українство (Максим Рильський та Казимір Малевич одразу спадають на думку).

Що ж такого Хоткевич зробив на Галичині й, зокрема, на Гуцульщині, що його пам’ять так вшановують? Наскільки я знаю, він заснував Гуцульський театр, для якого створив кілька п’єс, а також написав повість із гуцульського життя «Камінна душа» (1911).

Тобто, він розповів про цю тоді маловідому етнічну групу великого українського народу і повірив, що ці, для когось дикуни, зіграють у театрі.

3. Звичайно ж, найбільше – принаймні так бачиться сьогодні – для відкриття цього субетносу зробив Михайло Коцюбинський з його повістю «Тіні забутих предків» (1912).

Михайло Коцюбинський не східняк, бо народився у Вінниці. Але ж і Вінниця – це далеко не Галичина. Та й помер він все ж таки у Чернігові (Сіверщина), де мені б теж хотілося туристом побувати, бо то просто Терра інкогніта для мене.

При цьому вулиць на честь Коцюбинського я не пригадую. Хоча у самій Верховині є музей фільму та режисера Сергія Параджанова. Втім, екскурсоводи згадують там і про Хоткевича.

4. Але це ще не все! Днями я почав читати збірку творів Олександра Олеся, ще одного поета та драматурга, справжнє ім’я якого Олександр Іванович Кандиба, а син – Олег Ольжич – археолог та культурний провідник ОУН(м).

На вірші, якщо не помиляюся, їх обох, відомий у своєму роді харківський блек-метал гурт Drudkh має декілька пісень.

Так от Олександр Олесь родився в Білопіллі, тоді Харківської губернії. Ще один слобожанець, як і Хоткевич.

Першим твором у збірці його творів – поетична поема «На зелених горах». І про що, як ви думаєте, вона і коли написана? Правильно! Про Гуцульщину!

Написана теж після подорожі тим краєм у 1912 році. Тобто 1911-1912-ті – дуже важливі роки, коли митці з центру та сходу України відкривали їй цей край.

5. Поема «На зелених горах» написана у 1915-му році. А читати її, намагаючись повністю зрозуміти, непросто. Я виписав кілька слів звідти та спробував знайти їхні значення, деякі з яких зрозумілі з контексту, а деякі – не знає навіть гугл:

– фист: має означити «дуже, дуже сильно», але в поемі це іменник. Значення не знайдено;

– огальон: золота стрічка на вбранні або чолі;

– маржина: худоба; можна здогадатися з контексту;

– крес: не край, з контексту незрозуміло, значення не знайдено;

– кана: значення не знайдено;

–врівні: тут зрозуміло – нарівні;

– дараба: пліт, ясно з тексту;

– грунь: найвища частина гори;

– халупа: чи не завдяки названим діячам я знаю це слово на Сході? А, може, вони його принесли на Гуцульщину?;

– огир: жеребець, зустрічав це слово раніше;

– камбук: недорозвинена сосна;

– улога: улоговина та, мабуть, лігво теж;

– флояр: різновид флейти;

– кирса  – ?, гугля – ?

Замість висновку: Україна – справді велика за площею і різноманітна за культурою країна. Крізь сотні років буремної історії бачимо прагнення усіх груп українського народу до єднання.

Природно, що серцем центрострімких тенденцій є давній Київ, потужне місце сили, за яким сотні років волає скажена орда і продовжує це робити зараз, від безсилля закидуючи нашу Столицю ракетами.

Разом із тим, у нас немає такого культу столиці як на росії з Москвою. Київ – хоч мати городів руських, хоч батько міст українських – є одним з багатьох, втім, найстаршим та найповажнішими.

Простягають одне до одного руки Гуцульщина та Слобожанщина, Сіверщина та Поділля, Запорожжя та Волинь, та інші регіони нашої країни.

Не тільки Схід та Захід разом, але й Південь та Північ, бо наша Таврія, наш Крим вітають Полісся та Полтавщину.

В реальності картинка не така ідеальна, але подекуди це й нормально, бо в будь-якій великій країні є регіональні протиріччя. Головне – не підсилювати їх, не піддаватися на провокації ворогів ззовні та розпізнавати їх усередині.

За Єдину Україну!

  • «У нас немає такого культу столиці, як на росії з москвою»: думки журналіста з Краматорська про єдність України 1
  • «У нас немає такого культу столиці, як на росії з москвою»: думки журналіста з Краматорська про єдність України 2
  • «У нас немає такого культу столиці, як на росії з москвою»: думки журналіста з Краматорська про єдність України 3
  • «У нас немає такого культу столиці, як на росії з москвою»: думки журналіста з Краматорська про єдність України 4

Максим Ходушко, Краматорськ

Попереднє

Висвітлення сексуального насильства, повʼязаного з конфліктом: що потрібно знати журналістам?

Наступне

Спортсмени з фронтового Оріхова: «Чекаємо кожен номер «Трудової слави»

Схожі новини

«У Росії вся журналістика зводиться до пропаганди», – український журналіст Олександр Гунько, який пройшов через російський полон
Публікації

«У Росії вся журналістика зводиться до пропаганди», – український журналіст Олександр Гунько, який пройшов через російський полон

16/04/2025
Журналістка з Краснопілля Ольга Кисленко з болем відриває від себе клаптики спогадів про рідний дім, повертаючись у реальність
Публікації

Журналістка з Краснопілля Ольга Кисленко з болем відриває від себе клаптики спогадів про рідний дім, повертаючись у реальність

07/04/2025
Рік без Степана Шегди
Публікації

Рік без Степана Шегди

31/03/2025
«Тетяна часто запитувала: «Що ми робимо для перемоги?»: журналістка Тетяна Кулик та її чоловік згоріли живцем унаслідок атаки росії
Публікації

«Тетяна часто запитувала: «Що ми робимо для перемоги?»: журналістка Тетяна Кулик та її чоловік згоріли живцем унаслідок атаки росії

03/03/2025
Наступне
Спортсмени з фронтового Оріхова: «Чекаємо кожен номер «Трудової слави»

Спортсмени з фронтового Оріхова: «Чекаємо кожен номер «Трудової слави»

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • Донбас: На війні — не без втрат. В інформаційній — також…

    Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • «Кожен лист надзвичайно важливий», – близькі та родичі бранців Кремля розповідають, чому необхідно говорити про полонених журналістів

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Журналіст Фахрудін Шарафмал: «Один із найвпливовіших інструментів російської пропаганди – це людина»

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • «Звідки ви це знаєте?»: якими інструментами фактчекінгу треба володіти професійним журналістам

    1 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

«Життєрадісна та світла людина»: журналісти 24 каналу вшановують пам’ять експрацівника каналу Василя Довбуша, який загинув на фронті

«Життєрадісна та світла людина»: журналісти 24 каналу вшановують пам’ять експрацівника каналу Василя Довбуша, який загинув на фронті

08/05/2025

Еспланаду імені Армана Солдіна, журналіста AFP, вбитого в Україні, відкрито у французькому Віші

Еспланаду імені Армана Солдіна, журналіста AFP, вбитого в Україні, відкрито у французькому Віші

08/05/2025

«Багато литовців не з розповідей, а особисто знають про те, що відбувається на фронті», – Ліна Кущ

«Багато литовців не з розповідей, а особисто знають про те, що відбувається на фронті», – Ліна Кущ

08/05/2025

«Війна проти України дуже близька до багатьох білоруських колег», – заступник голови опозиційної Білоруської асоціації журналістів Борис Гарецький

«Війна проти України дуже близька до багатьох білоруських колег», – заступник голови опозиційної Білоруської асоціації журналістів Борис Гарецький

08/05/2025

«Коли ми говорили про центри солідарності, ми взяли вас за приклад», – віцепрезидент Міжнародної федерації журналістів Насер Абу Бакр

«Коли ми говорили про центри солідарності, ми взяли вас за приклад», – віцепрезидент Міжнародної федерації журналістів Насер Абу Бакр

08/05/2025

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: spilka@nsju.org

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична консультацiя
  • Навчання