• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
П’ятниця, 9 Травня, 2025
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

    «Журналістська стійкість. Винахідливість. Комунікація» – це про «Вісник Куп’янщини», редакторка якого сказала: «Ми не мали права припинити вихід у світ»

    «Журналістська стійкість. Винахідливість. Комунікація» – це про «Вісник Куп’янщини», редакторка якого сказала: «Ми не мали права припинити вихід у світ»

    Три знакові цифри в житті і роботі редактора газети «Драбівщина» Миколи Комнатного: 75, 54, 41

    Три знакові цифри в житті і роботі редактора газети «Драбівщина» Миколи Комнатного: 75, 54, 41

    Сергій Висоцький: «Газета «Життя Семенівщини» має три компоненти стійкості: робота колективу, сприяння місцевої влади, підтримка НСЖУ»

    Сергій Висоцький: «Газета «Життя Семенівщини» має три компоненти стійкості: робота колективу, сприяння місцевої влади, підтримка НСЖУ»

  • Юридична консультацiя
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

    Випуск «Вечірнього Миколаєва» до Великодня підтримала НСЖУ

    «Журналістська стійкість. Винахідливість. Комунікація» – це про «Вісник Куп’янщини», редакторка якого сказала: «Ми не мали права припинити вихід у світ»

    «Журналістська стійкість. Винахідливість. Комунікація» – це про «Вісник Куп’янщини», редакторка якого сказала: «Ми не мали права припинити вихід у світ»

    Три знакові цифри в житті і роботі редактора газети «Драбівщина» Миколи Комнатного: 75, 54, 41

    Три знакові цифри в житті і роботі редактора газети «Драбівщина» Миколи Комнатного: 75, 54, 41

    Сергій Висоцький: «Газета «Життя Семенівщини» має три компоненти стійкості: робота колективу, сприяння місцевої влади, підтримка НСЖУ»

    Сергій Висоцький: «Газета «Життя Семенівщини» має три компоненти стійкості: робота колективу, сприяння місцевої влади, підтримка НСЖУ»

  • Юридична консультацiя
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Публікації

Українська волонтерка, що втратила ногу під обстрілом, вчиться ходити заради чоловіка.

НСЖУ НСЖУ
20 Січня, 2024 / 10:20
рубрика Публікації
0
Українська волонтерка, що втратила ногу під обстрілом, вчиться ходити заради чоловіка.

Наталія Лічман з головою Оріхівської районної організації Товариства Червоного Хреста Людмилою Калашниковою активно допомагали нужденним. Фото Оріхівської районної організації Товариства Червоного Хреста.

Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

Їй хочеться йти легко, не замислюючись над кількістю кроків. Але Наталя Лічман рахує кожен. І радіє, коли може зробити додатковий, хоча й не спішно. Після поранення нога схудла, і протез почав дошкуляти. Тож жінка чекає на новий, зручніший, який вже виготовляють. А поки Наталя, що вижила під час смертоносного обстрілу, намагається збудувати нове життя.

Вогняний шквал

Зранку у листопаді минулого року Наталя поспішала до гуманітарного штабу, який забезпечував людей хлібом та продуктами у найважчі часи. Її уваги чекали сотні людей. 47-річна жінка працювала у соціальній службі місцевої громади. Оріхів – місто у Запорізькій області, що знаходиться в 10 кілометрах від лінії фронту. З початку повномасштабного вторгнення в Україну місто опинилося під постійними обстрілами, що тривають іноді по 14 годин. У ньому немає жодної вцілілої будівлі, стабільного електро- та водопостачання. Люди гинуть від прямих влучань у будинки та у той час, коли рухаються вулицями.

Пов'язанітеми

«Українська фронтова преса тепер в архіві Міжнародної федерації журналістів», – Сергій Томіленко

«Медаль або орден – це подяка, втілена в металі», – голова ВГО «Країна» Олександр Сопов

У таких умовах Наталя продовжувала працювати, адже в місті, населення якого хоч і скоротилося більше ніж у десять разів з початку війни, все одно лишалися люди. І всі вони потребували її допомоги.

У гуманітарному штабі, який розташовувався в одній з оріхівських шкіл, вона разом з іншими волонтерами отримувала продукти й хліб та далі роздавала їх людям похилого віку.

«Ми опікувалися людьми, яким крім нас немає на кого розраховувати. Війна загострила проблеми кожного. Того дня ранок починався буденною працею. І хто ж міг уявити, що світ в одну мить перевернеться», – згадує Наталя, та її руки тремтять від хвилювання, коли вона пригадує ті події.

Роботу волонтерів перервав жахливий вибух та вогняний шквал, що піднявся за ним. Гуманітарний штаб опинився під ракетним обстрілом росіян.

Робітник з відділу обслуговування загинув на місці, іще двох жінок поранило. Наталя опинилася у круговерті болю, де змішалися полум’я, дим, пил та людські крики. Жінка отримала важку вибухову травму. Вона отямилась із відірваною ступнею та численними осколковими пораненнями. Ребра, внутрішні органи та очі – все боліло нестерпно.

«Били прицільно, в час, коли там були люди. Били в незахищене відкрите приміщення школи, де люди знаходять прихисток, де ми почувалися у захисті! Зараз, коли минув час тієї трагедії, я думаю, що стала свідком неймовірного злочину, про який буду розповідати онукам та правнукам», – обурено каже Наталя, підкреслюючи, що біля штабу не було жодного військового об’єкта.

Перші кроки

Перше, що зробила жінка, прийшовши до тями серед руїн та крові, – це набрала номер найближчої людини – чоловіка Олександра.

«Сашко із синочком примчали негайно, – згадує Наталя. – Микитці було на той час тринадцять. Картина, що відкрилася його очам, була жахливою: закривавлена мати з відірваною ногою, посеред купи уламків, скла, багна. Звідти мене везли у найближчу лікарню, у село Таврійське, а мого хлопчика – в обласну дитячу лікарню, оскільки отримав важку психологічну травму».

Лікарі боролися за кожен орган потерпілої, навколо її порятунку об’єднались фахівці кількох відділень. Наталя перенесла ряд порожнинних операцій та ампутацію кількох пальців. Операції на очах тривають і досі. До того ж поранення відкрило складну форму діабету. Два місяці на лікарняному ліжку, невелика перерва і знову операції. Таким став останній рік для Наталі.

Українська волонтерка, що втратила ногу під обстрілом, вчиться ходити заради чоловіка. 1
У лікарняній палаті Наталія заново вчиться ходити за підтримки чоловіка Олександра та працівників Товариства Червоного Хреста. Фото Оріхівської районної організації ТЧХ.

Жінка ще й досі оговтується від пережитого пекла, й емоційно, й фізично. Іноді вона довго плаче. Іноді довго сидить без руху, заглибившись в себе. Але більшість часу намагається бути активною та знову вчиться ходити.

«Дев’ять років я працювала, допомагаючи нужденним, завжди їм співчувала, а тепер опинилася в ситуації, де на собі відчула турботу колег, друзів і просто незнайомих. Людське добро робить мене кращою. Сама б я не подужала», –Наталя перелічує всіх, хто підтримує її кожного дня. І список чималий, але очолює його головна для жінки людина – її чоловік.

Це Олександр взяв на себе усі турботи про дружину з першої хвилини, як побачив її поранену. Доглядав, годував, ночував на лікарняних стільцях аби щохвилини бути поруч. Був нянькою й психологом. Він витирав їй сльози й утамовував розпач та підтримував, коли вчилась ходити з протезом.

«Любов дійсно лікує. Ми з чоловіком живемо разом вже 28 років. І в мене була мрія зтанцювати на нашому ювілеї. Тож це було для мене великою мотивацією, щоб знову стати на ноги», – вона вперше посміхається з початку розмови.

Головне – вижити

Наталя не скаржиться на долю, хоча родині живеться непросто, зокрема, й матеріально. Її інвалідна пенсія складає приблизно 60 євро та пенсія чоловікова по догляду за нею не більше 40 євро – це весь сімейний бюджет. Більша частина його йде на ліки для Наталі та її сина Микити, що після пережитого має проблеми з тиском. До того ж сім’ї доводиться винаймати житло у Запоріжжі, у великому промисловому місті на сході України. Адже дім родини в передмісті Оріхова було зруйновано обстрілом.

Звісно, жінка переймається тим, яке майбутнє очікує їхню родину після війни. Бої зламали й понівечили всі щасливі плани жінки, тож сьогодні вона намагається жити одним днем.

«Все, чого хочеться, – це перемога та мир. Хочеться не ховатися від зловісної сирени, котра дошкуляє й у Запоріжжі. Думки про роботу чи інші заняття просто відступають на другий план. Всі мої плани вміщуються у трьох словах – вижити, витримати, жити», – каже Наталка, міцно тримаючи за руки сина та чоловіка, що сидять біля неї.

Ганна КЛІКОВКА, газета «Трудова слава», місто Оріхів, Запорізька область

Цей матеріал підготовлено за ініціативи Національної спілки журналістів України в межах проекту «Голоси України» за підтримки Європейського центру свободи преси та ЗМІ (ECPMF) та МЗС Німеччини

Українська волонтерка, що втратила ногу під обстрілом, вчиться ходити заради чоловіка. 2
Попереднє

Як медійникам долати стрес: допоможуть психологічні техніки

Наступне

Одеса позбувається маркерів «руського миру»: вийшла друком книга «діалогів про Україну»

Схожі новини

«У Росії вся журналістика зводиться до пропаганди», – український журналіст Олександр Гунько, який пройшов через російський полон
Публікації

«У Росії вся журналістика зводиться до пропаганди», – український журналіст Олександр Гунько, який пройшов через російський полон

16/04/2025
Журналістка з Краснопілля Ольга Кисленко з болем відриває від себе клаптики спогадів про рідний дім, повертаючись у реальність
Публікації

Журналістка з Краснопілля Ольга Кисленко з болем відриває від себе клаптики спогадів про рідний дім, повертаючись у реальність

07/04/2025
Рік без Степана Шегди
Публікації

Рік без Степана Шегди

31/03/2025
«Тетяна часто запитувала: «Що ми робимо для перемоги?»: журналістка Тетяна Кулик та її чоловік згоріли живцем унаслідок атаки росії
Публікації

«Тетяна часто запитувала: «Що ми робимо для перемоги?»: журналістка Тетяна Кулик та її чоловік згоріли живцем унаслідок атаки росії

03/03/2025
Наступне
Одеса позбувається маркерів «руського миру»: вийшла друком книга «діалогів про Україну»

Одеса позбувається маркерів «руського миру»: вийшла друком книга «діалогів про Україну»

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • Донбас: На війні — не без втрат. В інформаційній — також…

    Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • «Кожен лист надзвичайно важливий», – близькі та родичі бранців Кремля розповідають, чому необхідно говорити про полонених журналістів

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Журналіст Фахрудін Шарафмал: «Один із найвпливовіших інструментів російської пропаганди – це людина»

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • «Звідки ви це знаєте?»: якими інструментами фактчекінгу треба володіти професійним журналістам

    1 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

«Українська фронтова преса тепер в архіві Міжнародної федерації журналістів», – Сергій Томіленко

«Українська фронтова преса тепер в архіві Міжнародної федерації журналістів», – Сергій Томіленко

09/05/2025

«Медаль або орден – це подяка, втілена в металі», – голова ВГО «Країна» Олександр Сопов

«Медаль або орден – це подяка, втілена в металі», – голова ВГО «Країна» Олександр Сопов

09/05/2025

Журналістка Громадського радіо Мар’яна Чорнієвич отримала сексуалізовані погрози

Журналістка Громадського радіо Мар’яна Чорнієвич отримала сексуалізовані погрози

09/05/2025

Зустріч Сергія Томіленка в Генеральному директораті з питань розширення та Східного сусідства Єврокомісії: обговорили стійкість українських медіа

Зустріч Сергія Томіленка в Генеральному директораті з питань розширення та Східного сусідства Єврокомісії: обговорили стійкість українських медіа

09/05/2025

«В Україні журналісти стають мішенями насильства», – бельгійський міністр

«В Україні журналісти стають мішенями насильства», – бельгійський міністр

09/05/2025

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: spilka@nsju.org

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична консультацiя
  • Навчання