На передових позиціях у районі проведення операції Об’єднаних сил відбулася презентація поетичної збірки фронтового письменника і журналіста Бориса Кутового. Українські захисники і захисниці, які боронять незалежність України на ясинуватському напрямку у складі батальйону морської піхоти, стали першими вдячними читачами поетичної збірки й одразу ж – відданими її шанувальниками. Захід пройшов за підтримки командування Об’єднаних сил і за інформаційної підтримки газети Верховної Ради «Голос України».
За кілька сотень метрів від контрольно-спостережного пункту, що розташований на «нулі», – околиці окупованої Горлівки, вони ніби на долоні. Російські окупанти закріпилися на двох баштах шахти, з яких постійно накривають вогнем наші опорники. Зараз ворог мовчить, адже днями армійці гідно відповіли на його зухвалі обстріли.
Автор книги «Смерть поета» письменник Борис Кутовий під час презентації своєї збірки на передньому краї оборони зазначив:
«Для мене честь і здійснення мрії презентувати книгу саме тут, на «нулі», серед хлопців, бойових побратимів… Не в тилу серед тиші залів та бібліотек, а тут, де точаться бої і де люди щохвилини ризикують своїм життям заради України. Сьогодні відбулась постанова за мотивами поетичної збірки «Смерть поета». І нехай нікого не лякає назва, бо ця книга – про життя і любов».
З театралізованою музичною композицією за мотивами книги Бориса Кутового «Смерть поета» перед морськими піхотинцями, які виконують завдання у районі бойових дій, виступили учасники творчої групи міжнародно відомих українських та грузинських акторів під керівництвом режисера-постановника Максима Добролюбова.
На імпровізовану сцену, над якою – захисний купол маскувальної сітки, вийшли виконавець головної ролі в кінострічці Ахтема Сеітаблаєва «Кіборги» Роман Ясіновський та артисти Грузинського державного театру ім. Ахметелі Георгій Цхададзе і Нуца Топурія. Цього дня вони виступали особливо натхненно. Адже їх глядачами були люди у військових одностроях, від морально-психологічного стану й бойового духу яких залежить безпека наших рубежів.
У виконанні Георгія Цхададзе і Нуци Топурія пролунали десять зворушливих пісень українською та грузинською мовами. Вірші, які читав Роман, входять до презентованої книги фронтового письменника Бориса Кутового.
Роман Ясіновський на передовій цього дня був уперше. Із хвилюванням у голосі зауважив: реальність від фільму істотно відрізняється.
«Набагато гостріше й конкретніше відчувається тут життя, – ділиться актор враженнями від творчої зустрічі. – Навіть тиша, яка нібито спостерігається зараз на передньому краї, є дуже оманливою та хиткою: адже будь-якої миті все тут може змінитися».
Та й насправді: навіть за нетривалий час, проведений творчою групою у розташуванні підрозділу «морпіхів», зловісна фронтова тиша раптом була розірвана пострілом ворожого снайпера й стрімким шурхітом кулі по фронтовій «зеленці». Скоріш за все, окупанти помітили раптове скупчення людей на українських позиціях й стрільнули, не розрізняючи цілі на «цивільні» та «військові»…
Грузинські співаки Георгій Цхададзе і Нуца Топурія свій приїзд на передову вважають внеском у боротьбу з російською агресією, від якої однаково потерпають Україна та Грузія. У розмові вони підтвердили, що пишаються мужністю українських воїнів-захисників.
«Україна і Грузія – дуже добрі друзі, – зазначив Георгій Цхададзе. – Українські військові, які виконують тут, на передньому краї свій обов’язок, – справжні солдати. Вони роблять велику роботу для наших країн. І це дуже важливо для нас – бути тут саме зараз».
Нуца Топурія додала:
«Україна і Грузія мають схожі проблеми й однаково страждають від російської збройної агресії, – сказала вона. – Я дуже рада бути тут сьогодні, і для мене цей день – найкращий».
Театралізовану композицію, що була презентована на передовій, поставив режисер Київського Національного театру оперети Максим Добролюбов. Близько місяця українські та грузинські майстри готували свій виступ. Репетиції відбувалися в онлайн режимі. За словами Максима Добролюбова, він задоволений спільною роботою, в яку вдалося привнести як елементи театралізованого дійства, так і проникливого, душевного співу.
У жіночому серці поетичні рядки завжди знаходять особливий відгук. Військовослужбовець морської піхоти Ольга з позивним «Кексик» до війни працювала у школі-інтернаті. На запитання, що саме привело її на військову службу, зауважує:
«Якби не війна, то й не служила б, звичайно. Але коли сталася війна і почалися всі ті події, я не могла лишитися осторонь. Спочатку пішла служити добровольцем, а згодом, рік тому, перейшла й на контрактну службу, термін якої спливає. Це останній мій сектор».
Вдома на жінку чекає її родина – діти, чоловік, батьки. Каже, що дуже сумує за своїми рідними.
Військовослужбовець Збройних сил України Микита говорить, що впродовж усіх семи років, що минули з 2014-го, характер війни на сході практично не змінився:
«Війна не затихає, й до неї ніколи не можна звикнути. От з 14-го року вона як була, так і є. Просто бувають дещо спокійніші періоди, а коли й більш активні , але постійно відбуваються дії із застосуванням зброї, регулярно. Ворожа активність наразі трохи спала майже на всіх ділянках фронту. Та час від часу найманці показують зуби».
Режисер-постановник Максим Добролюбов на завершення зустрічі вважає творчу місію свого колективу успішно виконаною.
«14 жовтня 2021 року Україна вшановувала своїх захисників і захисниць. Це особливий день не тільки для українського народу, але й для творчої спільноти не лише в Україні, а й у всьому світі. Для всіх нас український захисник – зразок мужності та любові до рідної землі», – сказав він.
За словами українських «морпіхів», презентоване артистами України та Грузії музично-театралізоване дійство подарувало їм заряд оптимізму та віри в перемогу. Адже такі концерти на лінії фронту – справжня розрада для бійців. Тому артистів тут завжди чекають і радіють кожному їхньому приїзду.
«Презентація книги Бориса Кутового, вистава за мотивами його поезій та концерт справили на мене настільки сильне враження, що по завершенні цього незабутнього дійства я одразу ж зателефонував своїй дружині і сказав, що кохаю її!» – поділився позитивними емоціями морський піхотинець Володимир.
Владислав ЛЕОШКО
Під час концерту і презентації книги Бориса Кутового «Смерть поета» на опорному пункті Збройних Сил України. 
Артисти Грузинського державного театру ім. Ахметелі Георгій Цхададзе і Нуца Топурія під час виступу перед українськими захисниками. 
Військовослужбовець морської піхоти Ольга з позивним «Кексик» до війни працювала у школі-інтернаті 
Морпіх Володимир одразу після концерту зателефонував своїй дружині і сказав, що кохає її.
