Упродовж кількох років ми спостерігаємо, як «Укрпошта» реалізує свої цифрові реформи. Спочатку жили надією на розвиток мережі поштових відділень, покращення якості надання послуг, але все ж таки мусимо констатувати, що цей менеджмент не досконалий.
Нині отримуємо десятки тисяч скарг і звернень щодо неякісної доставки преси не тільки на гарячій лінії НСЖУ, а й у листах із громад, де стоять по 300 – 400 підписів. Водночас редактори констатують падіння тиражів, що з кожним роком збільшується.
Причому в листах передплатників часто зазначається, що знижується не тільки якість доставки газет, а й інших поштових послуг. Люди пишуть і в телефонному режимі повідомляють, що вони не встигають за новими графіками пересувних відділень застати їх на місці, отримати пошту і пенсію, оплатити комунальні платежі.
Зазвичай керівники «Укрпошти» не визнають прорахунків у своїх реформах, і виступ гендиректора Ігоря Смілянського під час Всеукраїнської наради редакторів це ще раз підтверджує. Він розповів, як успішно все розвивається і реалізується, але я хочу запросити його на Черкащину, в Золотоніський район, звідки надходить найбільше скарг на доставку періодики.
І те, що є на гарячій лінії – це тільки один відсоток від того, що ми чуємо щодня. Хотілося б, щоб ви почули тих стареньких, які не можуть піднятися з ліжка і прийти до пересувного відділення, щоб почули нарешті, як вони розповідають, як викинуті поштовиками їхні платіжки валяються на землі, як несила стареньким йти до магазину і там шукати свою газету.
У серпні, коли на гарячу лінію Спілки із Золотоніського району надійшло найбільше скарг, я в телефонному режимі і письмово – листом звернулася в Черкаську регіональну дирекцію «Укрпошти» з проханням розібратися та відреагувати на неякісну роботу пересувних відділень. У відповідь повідомили, що з 1 липня 2023 року стосовно всіх таких питань слід звертатися письмово до Генеральної дирекції «Укрпошти».
Звернулася до Генеральної дирекції (лист № 33 від 14 серпня 2023 року), але відповіді й досі, до кінця вересня, я не отримала. Хочу запитати Ігоря Смілянського: чи знають у регіональних дирекціях, що вони відповідають за якісну доставку преси і мають оперативно реагувати на ці скарги? Чи є такі відповідальні працівники в регіональних дирекціях?
У презентації роботи «Укрпошти» Ігор Смілянський показує результати передплатної кампанії 2023 року. Звучить, як нібито це показники роботи самої пошти, але ж представники пошти і редакційну передплату зараховують як власне досягнення. І знову ж таки хочу запитати: чи знає гендиректор, що 80 а то й 90 відсотків цієї передплати зроблено самими редакціями?
З кожною передплатною кампанією від працівників пошти ми отримуємо все менше передплачених примірників на наші видання. Отже, виходить, що редакції витрачають робочий час на проведення передплати, а «Укрпошта», вважаючи це власним досягненням, до всього, бере з редакцій чималі кошти.
Ще одне запитання. Чи буде однією подією, коли редакція одним листом передає регіональному відділенню 2000 передплат? Чи ви помножите визначені вашим тарифом 15 гривень за одне оформлення передплати на 2000? На сьогодні на місцях редактори, листоноші, місцеві поштові відділення про це не знають.
Насамкінець хочу сказати: досить робити редакції газет кредиторами «Укрпошти»! Вважаю, що плату за доставку газет медійні підприємства мають вносити не за рік наперед, як це відбувається сьогодні, а щомісячно.
В листопаді цього року наша газета «Черкаський край» відзначає 105-ту річницю свого існування, і цього року ми вперше за більш як сто років оголошуємо передплату лише на півріччя. Як і більшість колег, ми не знаємо, що з редакцією буде далі: чи зможемо ми платити такі непосильні тарифи «Укрпошти» і отримувати абсолютно неякісну доставку нашого видання передплатнику?
Думаю, що дії «Укрпощти» – це одна із загроз інформаційній безпеці України.
Тетяна Калиновська, головна редакторка газети «Черкаський край»,
членкиня робочої групи НСЖУ з питань поштової доставки преси
(З виступу під час Всеукраїнської наради редакторів 27 вересня 2023 року)
