• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
П’ятниця, 6 Червня, 2025
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    «Frontline Press»: коли газети рятують життя

    «Frontline Press»: коли газети рятують життя

  • Юридична допомога
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    «Frontline Press»: коли газети рятують життя

    «Frontline Press»: коли газети рятують життя

  • Юридична допомога
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Публікації

​«ЗМІ стають дедалі вразливішими, а довіра до них у Литві впала до рекордно низького рівня», – генеральна директорка ЛРТ Моніка Гарбачяускайте-Будрене

НСЖУ НСЖУ
8 Лютого, 2022 / 12:21
рубрика Публікації
0
​«ЗМІ стають дедалі вразливішими, а довіра до них у Литві впала до рекордно низького рівня», – генеральна директорка ЛРТ Моніка Гарбачяускайте-Будрене

Генеральна директорка ЛРТ Моніка Гарбачяускайте-Будрене

Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

Два останні роки стали серйозним випробуванням для українських медіа: коронавірус, пандемія, локдаун. Чимало хто з них не витримали скрути і припинили існування. А яка ситуація з литовськими медіа? Чи допомагає їм держава та як удається зберегти довіру аудиторії? Про це в ексклюзивному інтерв’ю виданню «Тусовка» розповіла генеральна директорка публічної телерадіокомпанії «Литовське національне радіо і телебачення» ЛРТ Моніка Гарбачяускайте-Будрене.

Нагадаємо, ЛРТ має статус публічного закладу, що належить державі на правах власності. Близько 75% його бюджету становить фінансування з державного бюджету Литви. Решту коштів компанія отримує від комерційної діяльності.

Пов'язанітеми

Херсонський журналіст Олег Батурін став лавреатом конкурсу на премію Оксани Ровенчак

Почесна грамота для військових! НСЖУ запровадила нову відзнаку

— З 2021 року Сейм Литви встановив знижену ставку ПДВ у розмірі 5% для електронних газет і журналів та інших періодичних видань, що видаються в електронній формі (раніше застосовувалася ставка ПДВ у розмірі 21%), – каже Моніка Гарбачяускайте-Будрене. – Під час пандемії уряд замовляв у ЗМІ різні рекламні кампанії. Крім того, бюджет Фонду підтримки преси, радіо та телебачення у 2022 році збільшився на півмільйона євро. Це було зроблено вперше за десять років.

Але загалом держава у зв’язку з пандемією не надавала і не надає цілеспрямованої підтримки ЗМІ.

– Розкажіть, будь ласка, як змінився медіа-ринок Литви за останні роки? Чи готові до цих змін журналісти? А читачі?

– Напевно, головна тема тут — як ЗМІ борються за увагу та час читачів у сповненому інформаційного шуму середовищі. В результаті ЗМІ конкурують не тільки один з одним, але переважно з соціальними мережами, цифровими платформами, такими як Netflix і так далі. Литовські телевізійні канали хоч і зберігають за собою звання найпопулярнішого ЗМІ, але поступово втрачають свою аудиторію – дедалі більше людей взагалі не дивляться телевізор. Те ж саме можна сказати і про радіо. Загалом, усе менше людей дивляться потокове телебачення (не лінійне), зате все активніше шукають інформацію в Інтернеті. У Литві дуже слабка преса та сильні портали новин. Вони ведуть боротьбу за ринок і доходи з глобальними конгломератами – Google, FB та іншими – і змушені шукати нові джерела доходів: портали давно орієнтовані на контент-маркетинг. Читачам часто пропонують суміш рекомендованих текстів, контент-маркетингу та звичайних журналістських статей, де перші два типу переважають. Останніми роками новинні портали стали приділяти більше уваги платному контенту і все частіше стягують плату за свої статті. В результаті громадські ЗМІ стають якісною безкоштовною альтернативою, що дуже дратує комерційні медіа.

Проте коло авторів та талантів у Литві обмежене. І, на жаль, комерційні ЗМІ майже не інвестують у журналістські розслідування та якісний контент. Дедалі більше журналістів працюють над створенням контент-маркетингу.

Ще одна велика тема, пов’язана з пандемією, — фрагментація суспільства загалом. Сьогодні маніпулювання громадською думкою стало головним каталізатором фрагментації та поляризації суспільства. Основними двигунами цього процесу є зацікавлені групи (часто маргінальні), політики. В обхід ЗМІ політичні сили можуть фабрикувати новини та розповсюджувати брехню, мобілізуватися, розпалювати невдоволення у соціальних мережах та за допомогою інших каналів. Так, колишній правлячий Союз «селян» та «зелених» будував свою передвиборчу кампанію та політичну комунікацію загалом на конспірологічних теоріях про ЛРТ. Це призводить до загальної недовіри до всіх традиційних джерел інформації. ЗМІ стають дедалі вразливішими, а довіра до них у Литві впала до рекордно низького рівня.

У минулому Литовське радіо та телебачення були головним об’єктом нападок популістів та маргіналів, а сьогодні усі великі ЗМІ сприймаються як вороги. Журналісти зазнають переслідувань не лише в інтернеті, а й у реальному житті. Сьогодні під час роботи у громадських місцях литовським журналістам також іноді доводиться приховувати, що вони є журналістами. Те, що вже кілька років відбувається у Франції та Нідерландах, де журналісти громадських каналів зазнають агресивних атак, стало реальністю й у Литві.

​«ЗМІ стають дедалі вразливішими, а довіра до них у Литві впала до рекордно низького рівня», - генеральна директорка ЛРТ Моніка Гарбачяускайте-Будрене 1

– Який проект ви, як генеральна директорка ЛРТ, вважаєте найбільшим успіхом 2021 року? Що, навпаки, було найважче?

– Найбільшим успіхом я б назвала те, що ми благополучно пережили другий карантин, з великим успіхом вакцинували більшу частину нашого персоналу, а пандемія коронавірусу не зупинила наші трансляції. Навпаки, ми посилили наш контент, представивши нову годинну теленовинну програму нового формату «Важлива година», нову дискусійну програму «Литва говорить», а також посилили редакції радіо та порталу новин.

Складність полягала в тому, що пандемія ще не закінчилася, а журналісти мали багато роботи, багато з них були перевантажені. Їм доводилося висвітлювати не лише ситуацію з коронавірусом, а й інші кризові ситуації, такі як міграційна криза, відносини з Китаєм тощо. Ми згадуємо 2021 як напружений рік, рік, в якому не вистачало діалогу. Виникає питання, як відобразити так зване «інше»)), думку (антивакцинаторів), не вводячи в оману решту аудиторії. Що можуть зробити ЗМІ для залучення до діалогу ворожо налаштованої аудиторії?

Вперше журналісти зіткнулися з неприємною реальністю, коли свою професію необхідно приховувати від своїх співгромадян, які тобі загрожують і навіть штурхають. ЛРТ завжди захищало і захищатиме своїх журналістів та свободу слова.

– Свобода слова та політики: чи можливий між ними консенсус?

– Політики та ЗМІ перебувають у постійній напрузі: у якомусь сенсі вони все меншою чи більшою мірою залежать один від одного, щоправда, політики менш залежні від ЗМІ, оскільки поширюють свої повідомлення через онлайн-канали. Необхідно розуміти, що свобода слова – це цінність, за яку треба боротися щодня, і що не можна розслаблятися. Політики завжди намагатимуться звузити рамки свободи слова (останні випадки – під прикриттям охорони персональних даних обмежити інформацію про політиків та громадських діячів, накласти заборону журналістам працювати на кордоні тощо), а ЗМІ завжди повинні це відстоювати та заохочувати громадськість це робити. Це постійна напруга та боротьба.

– Відомо, що в Литві модель фінансування громадського мовника – одна з найпередовіших у Європі. У чому її особливості?

– Поточна модель фінансування ЛРТ діє з 2015 року. Відрахування з державного бюджету ЛРТ безпосередньо залежать від державних податків, зібраних позаминулого року. Відрахування з державного бюджету розраховуються автоматично як фіксована процентна ставка від прибуткового податку з населення та акцизних зборів.

З 2021 року відрахування з державного бюджету ЛРТ становлять 1% податку на доходи фізичних осіб та 1,3% акцизів. Крім того, закон передбачає, що сума асигнувань, виділених ЛРТ, не може бути меншою від асигнувань державного бюджету, виділених ЛРТ у 2019 році. Державні асигнування не можуть переглядатися урядом щороку.

Ця модель фінансування забезпечує незалежність ЛРТ від політичного впливу, економічного лобіювання та захищає незалежність редакції. Тому ЛРТ зіткнулася з багатьма спробами поставити під сумнів її легітимність або змінити її.

Ця модель може бути прикладом для інших країн. Вона гарантує незалежність, не вимагає адміністративних витрат і більш прийнятна для суспільства, оскільки не тягне за собою прямих витрат. Модель також дозволяє громадським мовникам заздалегідь планувати свій бюджет та діяльність.

– Які у вас взаємини з Асоціацією інтернет-ЗМІ, і чим закінчилася історія з її скаргою до Єврокомісії з приводу фінансування ЛРТ?

– Асоціація інтернет-ЗМІ, що об’єднує комерційні портали новин delfi.lt, 15min.lt і lrytas.lt, а також компанію All Media Lithuania, що керує телеканалом TV3, у 2020 році звернулася до Європейської Комісії зі скаргою на порядок фінансування Литовського національного радіо та телебачення.

На наш погляд, мета скарги представників комерційних ЗМІ до ЄК полягає в тому, щоб скоротити фінансування ЛРТ та обмежити портал, хоча він не конкурує за доходи з комерційними ЗМІ.

ЛРТ насамперед прагне відображати різноманіття думок та надавати якісну, достовірну інформацію всім верствам суспільства за всіма доступними для аудиторії каналами.

Для успішного виконання своєї місії важлива доступність контенту ЛРТ – ось чому в останні роки ми приділяємо так багато уваги розвитку порталу новин LRT.lt, куди ми інтегруємо контент радіо ЛРТ та телевізійні програми.

Для нас важливо охопити всі верстви суспільства, зокрема молодь, для якої інтернет-ЗМІ часто є єдиним джерелом новин. Ми сподіваємося, що Європейська Комісія враховуватиме той факт, що через розвиток технологій ситуація сучасних ЗМІ різко змінилися – інтернет-канали так само важливі, як радіо та телебачення, тому обмеження можливості мовника поширювати інформацію за допомогою порталу серйозно обмежило б доступ до аудиторії та право громадськості знати.

Ми також хочемо наголосити, що навіть портал LRT.lt, який успішно нарощує свою аудиторію, не створює конкуренції комерційним ЗМІ щодо доходів. ЛРТ своїм рішенням у 2019 році відмовилася від комерційної реклами на порталі LRT.lt. Це рішення також було закріплене у Законі про ЛРТ, який набув чинності у 2021 році.

​«ЗМІ стають дедалі вразливішими, а довіра до них у Литві впала до рекордно низького рівня», - генеральна директорка ЛРТ Моніка Гарбачяускайте-Будрене 2

– Чи висвітлюють литовські медіа російсько-українську війну, яка триває 8-й рік? Як ви вважаєте, що було б цікаво литовським читачам (глядачам) дізнатися про Україну?

– Аудиторію в Литві завжди цікавили події в Україні і тому на всіх трьох майданчиках ЛРТ — телебаченні, радіо та порталі www.lrt.lt — ми регулярно висвітлюємо події в Україні, спілкуємось із політологами та експертами, які оцінюють геополітичний контекст.

Уважно слідкуємо за ситуацією, пов’язаною з агресією з боку Росії та її стратегічними намірами. Читачів цікавить майбутнє України, її геополітична орієнтація, чи увійде вона до НАТО. Наші журналісти неодноразово виїжджали не лише до Києва, а й на схід України.

У 2020 році портал LRT.lt представив документальну мультимедійну розповідь про життя на лінії фронту «Україна: Сіра зона» журналіста ЛРТ Бена Герджюнаса.

У рамках проекту “Рентген новин” ми неодноразово аналізували випадки дезінформації у контексті України.

Нещодавно наша журналіст Юрга Бакайте побувала в Україні та привезла звідти кілька статей щодо реформ тощо.

Редактор російської гілки LRT.lt Наталія Зверко днями підготувала інтерв’ю з українською письменницею Вікторією Амеліною, яка провела літературний фестиваль у Донецькій області у містечку під назвою Нью-Йорк.

На порталі LRT.lt ми публікуємо тексти про Україну на різні теми з міжнародних ЗМІ: : Svoboda, Radio Free Europe Radio Liberty, співпрацюємо з Hromadske.


Спілкувалася Людмила Макей

Фото з фейсбук-сторінки Моніки Гарбачяускайте-Будрене

Авторка дякує за сприяння в організації матеріалу головному редактору інформаційного порталу «LithuaniaTribune» Русланасу Ірзікявічюсу.

Матеріал підготовлений у рамках проекту «Стимул для незалежної журналістики в регіонах України», який реалізовують Національна спілка журналістів України, Центр Східно-Європейських студій (Вільнюс) та Литовська спілка журналістів.


Детальніше: https://tusovka.kr.ua/news/2022/01/31/-zmi-stajut-dedali-vrazlivishimi-a-dovira-do-nih-u-litvi-vpala-do-rekordno-nizkogo-rivnja-generalna-direktorka-lrt-monika-garbachjauskaite-budrene?from=list



Попереднє

Запрацювала програма Єпідтримка для передплати друкованих ЗМІ

Наступне

«Гострота кримської тематики передається через історії жертв окупаційного режиму», – виконавчий директор фонду «Відродження»

Схожі новини

«У Росії вся журналістика зводиться до пропаганди», – український журналіст Олександр Гунько, який пройшов через російський полон
Публікації

«У Росії вся журналістика зводиться до пропаганди», – український журналіст Олександр Гунько, який пройшов через російський полон

16/04/2025
Журналістка з Краснопілля Ольга Кисленко з болем відриває від себе клаптики спогадів про рідний дім, повертаючись у реальність
Публікації

Журналістка з Краснопілля Ольга Кисленко з болем відриває від себе клаптики спогадів про рідний дім, повертаючись у реальність

07/04/2025
Рік без Степана Шегди
Публікації

Рік без Степана Шегди

31/03/2025
«Тетяна часто запитувала: «Що ми робимо для перемоги?»: журналістка Тетяна Кулик та її чоловік згоріли живцем унаслідок атаки росії
Публікації

«Тетяна часто запитувала: «Що ми робимо для перемоги?»: журналістка Тетяна Кулик та її чоловік згоріли живцем унаслідок атаки росії

03/03/2025
Наступне
«Гострота кримської тематики передається через історії жертв  окупаційного режиму», – виконавчий директор фонду «Відродження»

«Гострота кримської тематики передається через історії жертв окупаційного режиму», – виконавчий директор фонду «Відродження»

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • “Загострене почуття справедливості зашкалює”, – журналіст і солдат Андрій Болкун 

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Редактор із Сумщини Павло Зленко переконаний: у процесі відбудови громад підтримка має надаватися й медіа

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • «Іноземні журналісти розуміють: якщо Україна програє війну, завтра війна прийде в їхні країни», – пресслужба 65-ої бригади

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

Херсонський журналіст Олег Батурін став лавреатом конкурсу на премію Оксани Ровенчак

Херсонський журналіст Олег Батурін став лавреатом конкурсу на премію Оксани Ровенчак

06/06/2025

«Головне – не зашкодити», – військовий журналіст Павло Шамшин про роботу на передовій

Почесна грамота для військових! НСЖУ запровадила нову відзнаку

06/06/2025

«Сумний День журналіста»: серед постраждалих під час російської атаки — медійники

«Сумний День журналіста»: серед постраждалих під час російської атаки — медійники

06/06/2025

«Головне – не зашкодити», – військовий журналіст Павло Шамшин про роботу на передовій

«Головне – не зашкодити», – військовий журналіст Павло Шамшин про роботу на передовій

06/06/2025

«Завдяки вам Україна звучить», – привітання з Днем журналіста від голови НСЖУ

«Завдяки вам Україна звучить», – привітання з Днем журналіста від голови НСЖУ

06/06/2025

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: spilka@nsju.org

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична допомога
  • Навчання