Техніку він отримав торік – завдяки співпраці Спілки журналістів та МЗС Німеччини в партнерстві з Академією української преси. За словами медійника, нова камера є набагато швидшою за попередню. Через спеціальний перехідник журналіст має можливість користуватися всіма своїми об’єктивами.
— В основному я фотографую для онлайн-видань «Рубрика» та «Східний варіант», інколи пишу тексти. Робота фоторепортера цікава та динамічна. Кожен день – це нові місця та люди, – додає колега й ділиться одними з найкращих світлин, які зробив на отриману камеру.
Перша світлина, про яку розповідає Микола Тимченко, — про командний пункт 251-го батальйону 241-ої бригади ТрО у Часовому Яру на Донеччині. Капелан Максим Стрихар проводить обряд освячення пасок 16 квітня 2023 року. У цей час не припиняється оборона Бахмуту, а поруч за численними моніторами командування батальйону управляє боєм.
– Стабілізаційний пункт поруч з Костянтинівкою також зафіксував у квітні торік. Медики стабілізують пораненого в груди. На щастя, поранення не важке, пробита легеня, то ж бійця швидко стабілізують та відправляють на подальше лікування до шпиталю. На передньому плані ліворуч – Вадим Холоденко, керівник стабпункту (до повномасштабного вторгнення він був лікарем швидкої допомоги в Києві).
Наступна зроблена 10 березня 2023 року – у день прощання із загиблими під Бахмутом батьком та сином Олегом і Микитою Хомюками.
– Батько Олег із позивним «Хома» та його син Микита з позивним «Турист» з перших днів повномасштабної війни пішли боронити свою землю до складу Сил територіальної оборони ЗСУ. Батько з сином разом захищали Україну у складі нашого 206-го батальйону і разом геройськи загинули на бойових позиціях, – коментує фотокорепондент.
Ракетний удару по Умані росіяни завдали 28 квітня 2023-го. Микола Тимченко описує, як знімав розбір завалів:
– Того дня, о 4:20 ранку, дві російські ракети Х-101 влучили в житловий 9-поверховий будинок, внаслідок чого загинуло 23 особи, включно з шістьма дітьми…
Торік у червні пам’ятаємо про ще одне велике горе – підрив росіянами Каховської ГЕС, унаслідок якого затопило велику кількість населених пунктів Херсонщини.
– Одне з них – село Садове. На той момент його щойно деокупували, й там була досі відсутня електрика. Було дуже важко дістатися: їхали польовими дорогами. На цій світлині – вулик та бджоли, які тримаються на даху своєї напівзатонулої домівки. Фото зробив із човна місцевих мешканців, – пригадує медійник.
Інформаційна служба НСЖУ
