Журналістика рішень – цей напрямок в сучасній журналістиці означає такий підхід до новин, який фокусується не лише на проблемах, а й на їхніх можливих рішеннях. Про те, як, чому і за яких умов ці рішення працюють або не працюють, про успіхи та уроки, які можуть бути корисними для інших, а також про обмеження та умови, які заважають масштабування цих рішень, обговорювали молоді журналісти Запоріжжя на дискусії «Війна і журналістика рішень», яку організував Запорізький Центр журналістської солідарності НСЖУ.
Модератором заходу був доцент факультету журналістики, керівник пресслужби ЗНУ Павло Мірошниченко. Він, зокрема, зазначив:
–Журналістика рішень як напрямок активно розвивається. І це зрозуміло – журналісту давно вже нецікаво тільки висвітлювати ту чи іншу проблему. Він прагне зробити свій матеріал дієвим, тобто таким, що може вплинути на її розв’язання. І саме журналістика рішень – це той підхід, який фокусується на розв’язанні конкретних проблем, надаючи читачам уроки, які можуть бути корисними для інших, показуючи не лише успіхи, а й обмеження рішень.
Основний елемент у жанрі журналістики рішень – це проблема, маленька чи глобальна, яка стосується всього суспільства чи окремого міста, громади, тощо. Позначаючи її, ми, можна сказати, самі собі придумуємо головний біль – даємо завдання щодо її вирішення. А далі – шукаємо рішення. Здається, все просто. А з чим ми стикаємося далі? Саме це ми і розглянемо під час дискусії, – сказав модератор.
Учасники розмови поділилися своїм баченням, якою ж повинна бути журналістика рішень, які проблеми ставить вона перед медійною спільнотою і перед громадянським суспільством, поділися досвідом роботи в цьому напрямку. В дискусії взяли участь Ольга Вакало, головний редактор віжн-радіо «На дотик», Максим Савченко, головний редактор сайту «Відбудова. Запоріжжя», Катерина Рождественська та Лілія Статівко – головний редактор і контент-редактор сайту «SODA», Мар’яна Сарапій, журналістка телеканалу МТМ, аспірантка факультету журналістики, Пилип Юрик, оглядач газети «Запорізька правда», Валентина Манжура, перша секретар ЗОО НСЖУ, співко ординаторка Запорізького ЦЖС та інші.
–У період війни означення багатьох проблем мирного часу та пошук шляхів їх вирішення значно ускладнилися. Однак те, що ми можемо робити сьогодні – треба робити, і ми це робимо. Разом з тим, ми збираємо на майбутнє ті історії, ті приклади, про які зможемо написати після перемоги. Зрозуміло, це стосується безпосередньо нашої теми – відбудова. І в цьому напрямку для журналістики рішень буде дуже багато роботи. Буде чимало конкретних прикладів, будемо шукати шляхи вирішення глобальних і малих проблем. Адже головне запитання, яке ми ставимо в журналістиці рішень: «Як?» А отже, завдання журналіста — поширити ті рішення, які успішно впровадили інші. Ми і самі можемо стати співавтором того чи іншого рішення. І чим новітнішим, ефективнішим буде результат, тим цікавішим буде наш матеріал. Отже, журналістика рішень в сучасних умовах вимагає не журналіста-споглядача чи висвітлювача, а журналіста активної дії, – сказав Максим Савченко.
Катерина Рождественська підкреслила, що важливо пропонувати рішення, яке зможуть повторити інші. Тобто, доступне для багатьох. Але при цьому важливо також написати в матеріалі про ризики і помилки, яких припустилися інші, реалізовуючи те чи інше рішення. Вона також висловила занепокоєння, чи не стане в такому разу журналістика адвокаційною, і наскільки це допустимо.
А Ольга Вакало, продовжуючи цю тему, висловила думку, що журналістика рішень, всупереч колишнім канонам може і має бути адвокаційною. Але при цьому журналіст не може хвалити когось одного і пропагувати ідеї конкретних осіб. Краще зробити акцент на успішній співпраці у вирішенні проблеми, наприклад між громадськістю і владою. Вона переконана, що журналістика рішень надихає на дію та на позитивні рішення.
–Ми зараз спостерігаємо в медіа засилля негативної інформації. Чим більше це бачать люди, тим більше ховаються в соцмережі, де «зливають» свою агресію, вони перестають дивитися телебачення, читати газети чи професійні сайти, де надають об’єктивну інформацію, телебачення не дивляться, відсторонюються від медіа все далі. Журналістика рішень же допомагає вирішувати конкретні проблеми, а тому вона дає надію та та позитив завдяки своєму конструктиву. Після матеріалів журналістики рішень хочеться жити, – підкреслила журналістка.
Чотири критерії журналістики рішень:
- поглиблено фокусується на рішенні й тому, як воно працює – до найменших деталей;
- зосереджується на ефективності, а не на добрих намірах, презентує всі доступні докази результативності;
- висвітлює обмеження/прогалини підходу;
- надає інсайти, якими можуть скористатися інші.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 15.
Валентина Бистрова, фото Олега Валіка
Дискусія з цього приводу: