«Дуже часто злочини, які вчиняються щодо журналістів продиктовані відчуттям безкарності. Тому Офіс Генерального прокурора наразі докладає максимум зусиль, щоб подолати це відчуття», – заявив начальник Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора Олексій Бонюк. Цю заяву Олексій Петрович зробив 2 листопада під час організованих НСЖУ Громадських слухань з питань захисту прав журналістів, боротьби із безкарністю та фізичною агресію щодо працівників ЗМІ.
На переконання пана Бонюка, вже є суттєві результати тих зусиль, які прокуратура докладає в цьому напрямку.
– Коли навесні цього року ми активно взялися за розкриття злочинів проти журналістів, то побачили не дуже втішну картину. Багато проваджень роками пилилися на полицях. Ми дали певний поштовх, і ви бачили, що ці провадження вже опинилися в судах. Але важливо розрізняти злочини, які вчинені в умовах очевидності (які розслідувати простіше) і ті злочини, які скоєні в умовах неочевидності й затягнуті роками, – зазначив Олексій Бонюк.
Представник Офісу генпрокурора також зазначив, що правоохоронці як на загльнодержавному, так і на місцевому рівнях запровадили майданчики, які дозволяють широко інформувати громадськість (у межах можливого) про хід розслідування резонансних злочинів, скоєних проти журналістів. Запроваджено і зворотній зв’язок, щоб дізнатися думку медійників про дії правоохоронців з розслідування тих чи тих проваджень.
– Відчуття безкарності злочинів проти журналістів – задавнене. Роками воно навіть культивувалося. Тому тут треба діяти всім разом. Журналістам – бути активними, звертатися до правоохоронців миттєво, в разі потреби – не тільки до поліції, а й до прокуратури. А нам не потрібно забувати і про системні кроки, наприклад, про розробку методичних рекомендацій і стандартів розслідування цієї категорії кримінально-карних діянь, – сказав Олексій Бонюк. – Звичайно, потрібні й спільні тренінги для поліцейських, прокурорів і, можливо, навіть суддів.
Пан Бонюк також наголосив на необхідності певних змін до законодавства. Зокрема, сьогодні не до кінця чітко визначено статус журналіста.
Заступник начальника Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора Олег Пелепюк, виступаючи на слуханнях, зазначив, що злочини проти журналістів скоюються в усьому світі, і ніде немає стовідсоткової розкриваності цих діянь. Але правоохоронцям потрібно докладати всіх зусиль, щоб такі злочини розкривалися якнайефективніше. Він наголосив, що результати такої роботи вже є, що, зокрема, підтверджується загальною статистикою таких правопорушень.
Цьогоріч менше, ніж торік, закрито кримінальних правопорушень, в яких постраждалою стороною є журналісти, тобто збільшується частка передачі таких проваджень до суду. З початку року було зареєстровано 213 таких правопорушень. У 37 випадках вірогідним винуватцям повідомлено про підозру, тоді як торік за 10 місяців таких випадків було 22, а за весь рік – 25.
– Від моменту події до оголошення підозри минає дедалі менше часу. Наприклад, за фактом спричинення тілесних ушкоджень журналістові «Букв» 14 серпня підозру було пред’явлено вже 15 серпня, а 11 жовтня провадження скеровано до суду. Напад на представника «Громадського» стався 29 квітня, 27 травня оголошено про підозру, а 30 червня провадження скеровано до суду. По нападу на одеських журналістів – подія 4 жовтня, 29 жовтня провадження вже скеровано до суду. По нападу на журналістів в «Укрексимбанку» – подія 4 жовтня, підозра – 6 жовтня, наразі формуються матеріали для скерування до суду. Тобто, ця діяльність стає оперативнішою, – наголосив Олег Пелепюк.
Він переконаний, що діяльність правоохоронних органів щодо захисту прав журналістів є доволі ефективною. Журналісти можуть подати заяву до поліції, використовуючи не лише особистий візит, а й телефонний дзвінок, електронний лист тощо. Пан Пелепюк запевнив журналістське співтовариство в тому, що велика робота проводиться й щодо розслідування вбивств Олеся Бузини, Павла Шеремета, Вадима Комарова. Так, по вбивству Бузини до суду скеровано справи по двох особах, по Шеремета – по трьох.
– Так, убивство Комарова не розкрите, не можна розкрити все. Але правоохоронці працюють, проводиться велика робота, – сказав Олег Пелепюк. – Нас закликають діяти ефективніше, але ми й так це робимо без зайвої критики. Ви, журналісти, можете бути впевнені в тому, що на кожну вашу заяву буде реакція правоохоронних органів.
Нагадуємо, що Національна спілка журналістів України від 2017 року проводить у листопаді щорічні слухання з питань фізичної безпеки журналістів та захисту свободи слова. У 2019 році проходили Парламентські слухання з фізичної безпеки журналістів України.
2 листопада – міжнародний день боротьби із безкарністю за злочини проти журналістів (Impunity Day, оголошено ООН). У 2021 році Національна спілка журналістів України реалізує кампанію «Протидія безкарності проти журналістів в Україні» за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини
