Журналістика регіону залишається одним із ключових джерел правдивої інформації навіть у прифронтових територіях, переконаний голова Сумської обласної організації НСЖУ Володимир Садівничий.
– Розпочну із кількох цифр, без яких інформація сприймається важче. Отже, загальна кількість зареєстрованих медіа в Сумській області на кінець 2024 року – 138. А тепер прошу звернути увагу на другу цифру, більш важливу і значущу для розуміння того, що відбувається на Сумщині.
Отже, 78% зареєстрованих медіа працюють у зоні можливих бойових дій. 78%. Одне медіа працює в зоні ведення активних бойових дій.
Тобто редакційні колективи майже 100 медіа працюють на Сумщині з ризиком для власного життя. Наголошую: працюють, фактично перебуваючи там. При цьому кількість зареєстрованих медіа на Сумщині вища, ніж у деяких, скажімо так, неприфронтових областях. Коротко картина Сумщини виглядає так.
Переважають друковані медіа – 55%, далі йдуть онлайн – 14%, аудіальні медіа – 9% і аудіовізуальні. Друкованих видань зареєстровано 72%. Із них переважають наукові журнали – 30%, а інформаційних газет колишніх районів зареєстровано 28%.
Наголошую: всі зареєстровані друковані медіа в Сумах виходять. 19 сайтів активно працюють, найбільша кількість сайтів об’єднана товариством «Північ медіа». Вони охоплюють Глухів, Конотоп, Кролевець, Ромни, Суми, Охтирку і Шостку.
Частина активно працюючих нових медіа з’явилася під час повномасштабного вторгнення, серед них «Кордон медіа» і «Глухів сіті».
Найбільш активно розвивається Ямпільське інформаційне агентство. Знаходиться фактично на кордоні з Росією. Це міста Ямпіль, Середина-Буда, Свеса, Хутір-Михайлівський.
Хутір-Михайлівський – ворота в Україну, перша залізнична станція на території України. Середина-Буда, про яку в останні тижні всі говорять, Глухів і Шостка зазнають активних обстрілів. Ямпільське інформаційне агентство, створює нові медіаплатформи, зокрема відкрили сайт «На межі» і нарощує кількість підписників.
Як зазначав редактор Олександр Соломко, кількість їхніх підписників утричі перевищує кількість населення Сумської області. Тобто вони працюють не лише для нашої аудиторї. Вони потрапили в білий список, встигають готувати гранти, виконувати їх, отримувати тощо.
Фактично вони живуть сьогодні в найгірших умовах з усіх медіа Сумської області. Частина колективу працює дистанційно, але сам Олександр Соломко там, на лінії фронту. Ця територія – Ямпіль, Хутір-Михайлівський – належить до зони можливих бойових дій.
Територія, де ведуться бойові дії – це Велика Писарівка. Газета «Ворскла» релокована звідти в межах Охтирського району. Велика Писарівка, рідне селище газети «Ворскла», за даними Сумської обласної військової адміністрації, офіційно є виселеним населеним пунктом. Але там залишаються люди – і в самій Великій Писарівці, і в навколишніх селах. Залишаються на власний ризик і розсуд. Редактор Олексій Пасюга зі своїм редакційним колективом примудряються привозити туди газету і по дорозі ще беруть їжу для безпритульних тварин, які бігають Великою Писарівкою.
Щодо поведінки представників великих видань, які кажуть, що не потрібно давати газети місцевим медіа: місяць чи півтора тому Олександр Соломко, зустрічаючись зі студентами Сумського університету, на прикладі Шосткинського району й Середини-Буди, яку зараз обстрілюють, показував різницю у ставленні військових до місцевих журналістів і журналістів великих телеканалів. «Мене запитують, чому мене скрізь пускають, а їм неохоче дають коментарі. Думають, що мене всі знають», – розповідає Саша. Військові краще ставляться до місцевих журналістів не тому, що бачать їх частіше чи знають особисто. Причина в тому, що місцеві журналісти уважніше ставляться до фактів.
Селище Краснопілля сильно страждає від ворожих обстрілів, але весь редакційний колектив на чолі з Олександром Моцним працює на місці. Вони першими в області організували редакційну передплату ще під час ковіду. Сьогодні до них звертаються по цей досвід – як організовувати редакційну передплату в обхід «Укрпошти».
Наприклад, редакторка Людмила Ковальчук із Конотопа (газета «Сільські горизонти») співпрацює з агрофірмою «Козацька»: разом проводять передплату газети. Це не новинка – розігрувати призи передплатникам. Але «Сільські горизонти» з агрофірмою «Козацька» видають передплатникам продуктові набори, включно з ковбасними виробами – досить цікавий досвід.
До Білопілля часто «прилітає», хоч в останній місяць трохи менше. Журналістський колектив на чолі з Наталією Калініченко працює, видаючи газету й наповнюючи сайт «Білопілля-Сіті».
Ситуація з телеканалами складніша. Ось на зустрічі Нацради, Спілки та громадських журналістських організацій обговорювали виклики для журналістів. Якщо веб-портали і друковані медіа говорять про спад рекламного ринку, то для телевізійників він фактично закритий.
На час воєнного стану припинило мовлення «Соціальне телебачення Сумщини» (СТС), кілька місяців не виходить в ефір телеканал «Академ TV». Вони звільнили працівників і не надіслали жодного документа до Національної ради – очевидно, канал припинить існування. Натомість у Шостці, яка останні тижні була без тепла, світла й води, працюють два телеканали, також активно розвивається телеканал у відносно спокійному Тростянці.
Головне в нашій роботі – трансформація. Трансформуються місцеві медіа, журналістські колективи, і ми також.
Пріоритетом залишається постійний контакт із медійниками. Наша розсилка охоплює понад сто адрес медіаорганізацій – надсилаємо інформацію про гранти, події, опитування тощо. Найприємніше, коли журналісти просять додати їхні особисті адреси до розсилки.
Показовий приклад трансформації – великописарівська редакція, перша в Україні, що виграла грант не на участь, а на організацію тренінгів для колег із прифронтових міст. На тренінг приїхали представники Путивля, Лебедина, Ямполя та інших міст.
Серед найактивніших у грантовій діяльності – Ямпільське інформаційне агентство, «Кордон медіа», онлайн-журнал «Цукр», «Медіатрибуна» (медіагромадська організація з питань здоров’я) та Тростянецька телерадіокомпанія. Колективи, які отримують гранти, діляться досвідом їх підготовки. Під час візиту першої секретаря НСЖУ Ліни Кущ до Сум редакції-грантоотримувачі поділилися досвідом з іншими медіаорганізаціями.
Щодо захисного спорядження: до Сум приїжджає все більше іноземних журналістів, які звертаються до спілки по захисне спорядження. З такими запитами звертається й керівництво Сумської територіальної громади.
Окрема подяка Сумському державному університету за підтримку журналістських ініціатив. Бомбосховище університету завжди відкрите для журналістів. У 2024 році за сприяння університету та депутатів обласної ради проведено масштабний День журналіста, який отримав багато позитивних відгуків. Такі заходи в умовах війни необхідні – вони об’єднують.
Дві фінальні тези. Перша: на нещодавній зустрічі медійників ми вирішили продовжувати порушувати питання про створення спеціального фонду підтримки медіа, які працюють в умовах війни, на територіях під обстрілами. Чи то буде фонд з внесками підприємств та організацій, чи державний – але він потрібен.
Ось посилання на практичний посібник «Журналістика Сумщини. Досвід війни» з текстами голови облорганізації Спілки, представниці Національної ради та понад десяти редакційних колективів Сумської області про їхній досвід роботи під час війни.
Перемоги всім нам!
Підготувала Вікторія Кукевич
Виступ на розширеному засіданні Правління НСЖУ, яке відбулося в онлайн-режимі 23 січня 2025 року за участю понад 50 спілчан із усіх регіонів України. Правління одностайно підтримало пріоритети НСЖУ на 2025 рік. Ключові напрямки: захист журналістів та свободи слова, системна допомога регіональним та місцевим медіа, солідарність з полоненими колегами, розвиток мережі Центрів журналістської солідарності, посилення міжнародної співпраці.
