Журналіст Українське радіо. Харків, член НСЖУ Роман Кривко після повномасштабного вторгнення переїхав в Івано-Франківськ. Мешкав у тимчасово орендованій квартирі, а радіопередачі готував, працюючи в коворкінгу Івано-Франківського Центру журналістської солідарності НСЖУ.
Нині наш колега живе і працює в рідному місті, куди повернувся наприкінці жовтня 2022-го, однак дотепер підтримує тісні зв’язки з Центром: долучається до різних онлайн-заходів, які він проводить, розповідає, як працюється журналістам у прифронтовому Харкові.
Нещодавно Роман Кривко взяв участь в онлайн-мості «Мова як захист українського інформаційного простору», який провів Івано-Франківський Центр журналістської солідарності спільно з кафедрою журналістики, реклами та зв’язків із громадськістю Університету Короля Данила.
Роман Кривко розповідає, як вплинули виклики після повномасштабного вторгнення на розуміння важливості української мови в його рідному місті.
– Після повномасштабного вторгнення у Харкові стала частіше звучати українська. Особисто знаю людей з Північної Салтівки, котрі почали спілкуватися державною мовою у побуті. Усі вони пережили жахи обстрілів артилерією й ракетами, а тепер потерпають від бомбардувань авіабомбами, якими росіяни тероризують як обласний центр, так і регіон загалом.
Звичайно, чую українську на вулицях та у громадському транспорті в різних районах Харкова. Як відомо, у місті він безкоштовний, тож казати «дякую» водієві автобуса стало традицією для містян.
У більшості випадків харківці починають відповідати українською під час репортажів, які роблю, також говорять українською в маркетах, спілкуючись із касирами та продавцями.
Крім того, рятуючись від війни, до Харкова переїхало понад двісті тисяч переселенців. Звучать цифри і в пів мільйона. Чимало з цих людей приїхали з області, де українська більш поширена, ніж у місті.
Що ж до оголошень, назв крамниць, то російська на Харківщині ще трапляється.
Як на мене, в інформаційному просторі її меншає з кожним новим обстрілом, та й перейменування всього, що пов’язане з російською або імперською культурою й ідеологією, з мого суб’єктивного досвіду, все частіше харків’яни вважають прийнятним, хоча й не всі.
У Харкові перейменована, до прикладу, станція метро Пушкінська (тепер Ярослава Мудрого); вулиця Пушкінська названа на честь філософа Григорія Сковороди; замість вулиці Маяковського тепер вулиця Миколи Хвильового; у назві центрального парку зникло прізвище російського письменника Горького тощо.
Аби не бути голослівним, пройшовся до метро вулицею Нескорених, колишньою Героїв праці. Пропоную невеличкий фоторепортаж. Ось що вийшло.
Оскільки спливають останні теплі дні, Роман Кривко трохи пофотографував осінні фарби природних локацій Північної Салтівки.
–Внаслідок ворожих обстрілів, – зауважує журналіст, – дерев поменшало, але загалом паркові зони, алеї й зелені насадження збереглися. Потроху, де можливо, відновлюють панельні багатоповерхівки. На одному з фото не новобудова, а відремонтована багаторічна «панелька», яка тепер оздоблена сучасним фасадом. Чимало прибудинкових територій доглянуті жителями: тут справжні мініботанічні сади.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську – 066 677 07 26 (Вікторія Плахта, координатор Івано-Франківського центру), адреса: вул. Січових стрільців, 25.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників медіа, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба Івано-Франківського Центру журналістської солідарності
