Вчора був шоковий день. Ми не могли повірити, що ця гидота все ж таки зважиться атакувати. Багато хто кинувся вивозити дітей. Дякуємо нашим військовикам, що прийняли перший удар і вдарили у відповідь. Авель вижив і дає п… кремлівському Каїну.
Зрозуміло, що з автоматом у руці проти регулярної армії від більшості з нас мало толку. Але такого героїзму поки що й не потрібно – у нас є своя професійна сильна армія. А ось на своїй ділянці кожен з нас потрібний.
Кожен може бити кремлівську гадину, виконуючи свою роботу. Далекобійник – вчасно возити вантажі. Продавець – забезпечувати наявність продуктів.
Заправник – завозити паливо, заправляти машини. Аптекар – продавати ліки. Журналіст – відбивати інформаційні удари та завдавати свої у відповідь. У цьому ми – професійна армія.
Путлер мріє, щоб українці бігли, кидаючи все. Щоб панувала паніка й нічого не працювало. Він хоче зломити нас не лише військовим шляхом, а й економічно та психологічно. Х@й йому. Економіка й далі працює попри все. А тепер і шок минає, вчимося жити в режимі війни.
Сергій Лямець, блогер, економічний оглядач, секретар НСЖУ
