Директор і головний редактор інтернет-видання «Краматорськ Пост» Дмитро Лук’яненко разом із журналістами Олексієм Ладикою та Максимом Ходушком після повномасштабного вторгнення понад півтора року провели на Івано-Франківщині. Вони активно співпрацювали з Івано-Франківським Центром журналістської солідарності НСЖУ, брали участь у багатьох заходах, які проводив Центр. Саме тут, на Прикарпатті, всі троє долучилися до лав Національної спілки журналістів України і тепер перебувають у складі Івано-Франківської обласної спілки журналістів.
Краматорські медійники спочатку сім місяців у селі Коршеві, а потім – у місті Коломиї. Попри внесені війною серйозні корективи, вони ані на мить не полишали журналістську діяльність, оперативно забезпечували громаду Краматорська актуальною інформацією.
У вересні 2023-го Олексій Ладика, а в грудні й Максим Ходушко повернулися в рідне місто, де продовжують виконувати свій професійний журналістський обов’язок. Координаторка Івано-Франківського Центру журналістської солідарності Вікторія Плахта дотепер підтримує зв’язок із краматорськими колегами, тож днями, під час онлайн спілкування, поцікавилась, як сьогодні живеться й працюється журналістам у прифронтовому Краматорську, яке постійно піддається обстрілам.
Своїми враженнями ділиться Максим Ходушко:
– Жити у прифронтовому місті – це прокидатись о 4-й ранку, за кілька митей до вибуху. А коли він уже стався – далекий, хвиля майже не смикнула шибки твого вікна – спати далі.
Жити у прифронтовому Краматорську – це чути артилерійську канонаду, але коли до вуха долітають звуки кулеметів переконувати себе (а це може бути справді так), що це наші тренуються.
Дивитись у вікно кімнати, в якій працюєш, і бачити не лише красу Крейдяних гір та один з великих районів сусіднього Слов’янська, але й дим від усіх страшних пожеж. Ген-ген, ліворуч, то димить нещасний Студенок на межі Харківської й Донецької областей. А ось щось горить між Слов’янськом та Краматорськом. Ще правіше – це, на жаль, схоже на прильоти десь у Миколаївці чи Лиманській громаді.
І все ж – у нас дуже гарно. Степовий простір, хай зі схилами, річки й озера навіть у межах постіндустріального, але зеленого міста, знайомі вулиці та парки і це глибоке небо, – влітку, що минуло, я бачив у ньому стільки незвичних хмар, як, здається, не бачив ніколи раніше.
Працювати журналістом у прифронтовому Краматорську – це робити щотижневий огляд обстрілів по всіх районах вільної Донеччини. Хоча ми пишемо у “Краматорськ Пост” переважно про місто та Краматорський район, для цього матеріалу та для огляду фронту робимо виняток.
Бувають зовсім погані дні, коли в стрічці оновлення за оновленням про якийсь обстріл. Цифри поранених та загиблих зростають із кожним наступним повідомленням.
А буває – поставиш світлини міста і все наче, як і було колись. Тихо, мирно. Спекотне літо переходить у спогади, уступаючи місце яскравій осені. Тільки новини, тільки звуки, тільки матеріали про загиблих героїв-земляків на нашому сайті… ціле кладовище вже.
Працювати в рідному прифронтовому місті – це кожного дня о десятій виходити з колегами з редакції на ранкову зустріч онлайн. Привіт, Коломиє! Привіт, Львове! Привіт, Києве!
Жити й працювати у Краматорську – це бути людиною, яка хоче писати про це місто, про те, що воно живе й хоче жити; це бути великим оптимістом і просто любити Краматорськ.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську – 066 677 07 26 (Вікторія Плахта, координатор Івано-Франківського центру), адреса: вул. Січових стрільців, 25.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Підготувала Вікторія Стрільчук
