Інститут масової інформації на початку 2025 року оприлюднив результати дослідження психологічного стану українських медійників. 58,3% журналістів відповіли, що відчувають постійну втому, 50,8% вказали на проблеми зі сном, 43,3% медійників відзначили складнощі у фокусуванні, 19,2% повідомили про розлади харчової поведінки, а 20,8% назвали фізичні вияви стресу, такі як головний біль або біль у серці.
Про це повідомляє «Детектор медіа», зазначаючи що системна ментальна допомога залишається актуальною, бо повномасштабне вторгнення триває. Ось пропозиції від організацій, які надають медійникам безплатну психологічну підтримку.
Глобальна ініціатива:Mental Support for Media
Програма Mental Support for Media організована Фундацією «Суспільність» і Центром «БрейнКульт». Керівник напрямку ментальної підтримки журналістів Андрій Сидоренко розповів, що допомога пропонується як окремим медійникам, так і всій редакції.Супровід може надаватися безплатно за підтримки партнерів або за кошти редакцій.
Стати учасниками можуть українські медіа незалежно від розміру, місцезнаходження чи форми власності, однак в організації враховують доброчесність редакцій. Індивідуально можуть звернутися як працевлаштовані журналісти, так і фрилансери, які працюють із чутливими темами.
Редакції можуть заповнити заяву за цим посиланням, для індивідуальних звернень посилання тут.
Відпочинок та відновлення від Репортерів без кордонів
RSF відкрили Центр свободи преси у Львові, а потім у травні 2022 року – ще один у Києві,. Про це розповіла регіональна менеджерка Reporters sans frontières (RSF) із питань України Полін Мофре. Станом на червень 2025 року у партнерстві з місцевими організаціями надано допомогу понад 2000 журналістам і 275 медіа.
RSF пропонує психологічну допомогу через дві основні програми, якими станом на листопад 2025 року скористалися 204 українські журналісти. Це індивідуальні психологічні консультації: RSF пропонує українським журналістам до десяти онлайн- або особистих консультацій у Києві з психологом, який спеціалізується на роботі з медіафахівцями. Журналісти можуть звернутися за підтримкою, написавши на адресу [email protected]. RSF планує продовжувати надавати цю підтримку протягом 2026 року.
Також RSF пропонує програму відпочинку та відновлення: 8-денні ретрити в Карпатах для українських журналістів і їхніх сімей. Для отримання додаткової інформації журналісти та фахівці з медіа можуть звернутися до Київського центру свободи преси RSF: [email protected].
Львівський медіафорум проводить резиденції у Карпатах
Ці резиденції від Львівського медіафорум є частиною Програми психологічної підтримки медіа. Програма ретритів поєднує культурну й освітню складову: похід у гори, перегляд та обговорення фільмів, рафтинг, прогулянки, відвідини музеїв тощо. Для відбору учасників ЛМФ проводить open calls, про які повідомляє у соцмережах і на сайті. Також Львівський медіафорум пропонує індивідуальні психологічні консультації для медійників і медійниць.
Запит подається через коротку анкету. Команда ЛМФ розглядає заявку протягом трьох робочих днів і залишає за собою право відмовити без детального пояснення причин.
Національна спілка журналістів України
НСЖУ проводить офлайн-зустрічі з психологами. Ппро це розповіла перша секретар НСЖУ Ліна Кущ. Ці щомісячні зустрічі тривають три години.
Ці заходи відбуваються в рамках мережі Центрів журналістської солідарності, яких в Україні шість: у Києві, Запоріжжі, Дніпрі, Івано-Франківську, Львові й у Харкові. Кількість учасників у таких групах обмежена — не більш як 15 осіб.
У 2026 році НСЖУ продовжить надавати психологічну підтримку, про кількість заходів повідомлятиметься пізніше, це залежить від психологів і партнерських компаній.
Перша секретар НСЖУ також розповіла про практику індивідуальних консультацій, запроваджену у 2023 році. Цілий рік реалізовували проєкт — гарячу лінію психологічної підтримки для журналістів. Крім того, раз на місяць проводилися вебінари з психологами. Однак фінансування проєкту завершилося.
«Ми можемо інформувати журналістів про ті проєкти або асоціації психологів, які продовжують надавати індивідуальні консультації, зокрема й для журналістів», — пояснила Ліна Кущ.
Регулярні щомісячні зустрічі організовуються і на базі Вінницької обласної організації НСЖУ. Голова Вінницького осередку Марина Тепленко розповіла, що психологічна допомога журналістам надається завдяки підтримці ГО «Офіс дій» і Міжнародною асоціацією ментального здоров’я. Крім того, Вінницький осередок співпрацює з «Лікарями без кордонів».
«Ми проводимо чимало тренувань із тактичної медицини, тренувань із надзвичайниками, з поліціянтами щодо самооборони, і, зокрема, працюємо від усіх цих структур із психологами. Вони надають практичні навички», — розповіла вона.
Здебільшого заходи з психологами проводять у групах, але за потреби журналістам можуть надати індивідуальну зустріч. У наступному році заплановано ще п’ять щомісячних тренінгів. За словами Тепленко, анонси з’являються за тиждень до події на сторінках Вінницького осередку НСЖУ. Реєстрація на тренінги відбувається через гугл-форму.
Щоб долучитися до заходів НСЖУ, варто звертатися до координаторів мережі Центрів журналістської солідарності, або за цими контактами: Т. в. о. голови правління Вінницької обласної організації НСЖУ Марина Тепленко-Дідик: +38067762450. У Києві — відповідальна організаторка Портянко Лариса Володимирівна: [email protected], (044) 234-52-09.
2402 Foundation
Фундація 2402 проводить навчання з фізичної, ментальної та цифрової безпеки, використовуючи інноваційні технології, включаючи VR-симуляції та польові тренування. Особлива увага приділяється розвитку ментальної стійкості, зміні поведінкових патернів і зміцненню психологічного здоров’я.
Співзасновниця Daily Humanity (2402 Foundation) Катерина Сергацкова розповіла, що у 2026 році заплановано продовження програм із психологічної безпеки, але про деталі –згодом. За анонсами можна стежити на сайті та у соцмережах фундації.
«Жінки в медіа»
ГО «Жінки в медіа» надає журналісткам інформаційну й адвокаційну підтримку, безплатні консультації від експертів із кібербезпеки, психологічної допомоги та юридичного захисту.
Голова організації Ліза Кузьменко розповіла про карту онлайн-атак, на якій фіксуються випадки онлайн-насильства щодо журналісток. Завдяки інтерактивній карті можна відстежувати та аналізувати атаки, що допоможе розкрити масштаби проблеми та сприяти її подоланню.
Журналістки, які зазнали онлайн-атак, можуть повідомити про це на сайті «Жінки в медіа», заповнивши коротку анкету, розроблену на основі рекомендацій ЮНЕСКО та «Настанов із моніторингу онлайн-насильства щодо журналісток» від ОБСЄ.
Також отримати відповідну допомогу можна за запитом на пошту [email protected].
