Ірина Староселець – власкорка Укрінформу по Херсонській області – нині тимчасово проживає на західній Україні. Однак вона часто їдить у громади Херсонщини для підготовки матеріалів про життя деокупованої частини області. Матеріально це нелегко, тому журналістка задоволена, що НСЖУ надала тревел-грант для таких відряджень.
Завдяки гранту Ірина Староселець уже побувала у Кочубеївці, Заградівці, Орловому, Пригір’ї (це Кочубеївська громада деокупованої Херсонщини) і готує репортаж про це. Спілкувалася з тими, хто пережив окупацію, обстріли.
–Ця громада була першою ОТГ, створеною в регіоні. Вона стала і першою повністю звільненою від росіян громадою області. То чим живе нині ця громада, яка географічно розташована поряд з Миколаївщиною і Дніпропетровщиною, чи повернулися сюди люди і як виживають? Говорила з ВПО, зокрема медиками, які нині працюють у громаді. До речі, вони повернулися з-за кордону, куди виїхали з окупації з іншого населеного пункту області. Це дуже цікавий приклад, адже одна з них отримала мікрогрант на розвиток власного бізнесу. Місцеві жителі розповіли, як вони допомагають ЗСУ, як зберігають пам’ять про тих, хто загинув, визволяючи ці краї. Говорили про проблеми, про потреби, про гуманітарну міжнародну допомогу. Спілкувалася з представниками СВА, психологом однієї з міжнародних місій, з людьми у селах, – зауважила Ірина Староселець.
Дещо раніше вона їздила у відрядження у Калинівську громаду. Уже опубліковано матеріал про те, як виживають цивільні люди, котрі побували у самому пеклі, а нині, попри все, серед мін та руїн відновлюють життя.
–У Калинівській громаді через бойові дії знищені близько 500 будинків, пошкоджені – 700, внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС визнані аварійними ще 168 осель. Село Бобровий Кут називають еталоном відновлення, а у Малій Сейдеменусі «живі» лише 12 дворів. Два села громади – Сухий Ставок та Андріївка – стерті з лиця землі. Люди потребують того, щоб про їх проблеми писали, щоб про те, що вони переживають читали по всьому світу. Дуже вдячна за підтримку НСЖУ та міжнародним донорам. Ті, хто лишаються на Херсонщині і ті, хто з неї виїхав через війну, кажуть, що таких публікацій треба робити ще більше, їх все ще недостатньо, люди, які постраждали через війну, хочуть, щоб їх почули у світі, – зауважила журналістка.
Нагадаємо, ініціативу від НСЖУ та міжнародних партнерів щодо видачі Тревел грантів було презентовано під час онлайн-наради працівників херсонських медіа «Як посилити увагу медіа до херсонської тематики». Гранти видаватимуться для підготовки матеріалів у різних форматах і жанрах – інтерв’ю, репортажі, журналістські розслідування тощо. Тревел-грант можна використати на будь-які витрати, пов’язані з підготовкою матеріалів: оплату квитків на поїзд, автобус, таксі, BlaBlaCar, бензин, автогаз, дизпаливо, оренду машини, готель або оренду житла, добові на харчування. Втім, ця підтримка гонорарів за підготовлені матеріали не передбачає. Допомога херсонським медійникам визначена одним із пріоритетних напрямків діяльності НСЖУ. Підтримка здійснюється через мережу Центрів журналістської солідарності НСЖУ. Взаємодію з журналістами Херсонщини координує Івано-Франківський Центр журналістської солідарності НСЖУ.
Інформаційна служба НСЖУ
