З початку року Білоруська асоціація журналістів (БАЖ) зафіксувала 290 випадків порушень прав журналістів. У тому числі майже 200 випадків – із серпня цього року, коли в країні почалися масові протести після президентських виборів. Про це під час другого семінару проекту «Медіадіалог-2020» розповів голова БАЖ Андрій Бастунець.
«Затримання, арешти, побиття, поранення під час «зачищення» ОМОНом просторів від демонстрантів, кримінальні справи – з усім цим журналістам доводиться зустрічатися», – зазначив голова БАЖ.
За його словами, доступ до альтернативної інформації в Білорусі обмежений, а незалежних іноземних журналістів не пускають висвітлювати події. «Останнім часом ми помітили, як новинний порядок денний білоруського державного телебачення синхронізується з російським ТБ. Україну обговорюють у негативному контексті – раніше в Білорусі такого не було, лише в Росії. Це результат того, що на білоруському ТБ почали працювати російські фахівці – замість журналістів, які звільнилися чи пішли у відпустку, не згодних із політикою каналу».
Ситуація з обмеженням доступу до інформації дала поштовх до розвитку технічної грамотності білорусів, додав Андрій Бастунець. Як відомо, в день виборів і пізніше у країні був практично відключений інтернет. Понад 70 сайтів сьогодні заблоковані, а провідний новинний сайт ТУТ.by уже отримав три попередження від влади – при тому, що два попередження дають можливість закрити медіа у позасудовому порядку. Для того, щоб отримувати правдиві новини й обходити блокування, громадяни стали активно користуватися телеграм-каналами, VPN і таким чином обходити перешкоди.
Голова БАЖ подякував за міжнародну підтримку колег – зокрема, Європейській федерації журналістів, Національній спілці журналістів України, журналістським організаціям Литви, Польщі та інших країн.
«За фактом побиття і катувань у слідчих ізоляторах Білорусь не відкрила жодної кримінальної справи. Тоді як Польща вже порушила кримінальну справу за фактом побиття трьох своїх громадян, у тому числі одного журналіста. Було би добре, якби такі самі кримінальні справи були відкриті за фактом побиття українських журналістів, які висвітлювали придушення протестів», – сказав Андрій Бастунець.
Перед учасниками семінару також виступили програмний менеджер Transparency International Georgia Мамука Ангуладзе, який розповів про ситуацію в медіапросторі Грузії. За словами експерта, в медіа країни існують плюралізм думок і конкуренція, проте середовище дуже політизоване і поляризоване. Журналісти і громадські діячі стурбовані новим медіазаконодавством, спрямованим проти фейкових новин і «мови ворожнечі» в медіа. «Будь-яке законодавство, яке обмежує медіа, може бути важелем для держави, який можна використовувати. Законодавство проти «мови ворожнечі» може бути використане і для того, щоб припиняти критичні думки», – вважає спікер.
За словами Мамуки Ангуладзе, внаслідок кризи, спричиненої пандемією, різко впали доходи грузинських медіа: рекламний ринок у другому кварталі цього року скоротився на 3,5 млн. доларів. Якщо негативна тенденція триватиме, незалежні ЗМІ або закриються, або потраплять під вплив держави чи великого бізнесу.
Ще одним спікером семінару став громадянський журналіст із Північної Македонії Ксабір Дарелла: він розповів про те, як коронакриза відбилася на медіа цієї країни. «Під час коронакризи ми помітили більш явний російський вплив, побачили поширення фейкових новин та як соціальні медіа просували російську пропаганду».
Спікер розповів про те, що багато активістів висвітлюють події як громадянські журналісти і таким чином дають аудиторії оперативну інформацію про те, що відбувається. Ксабір Дарелла вважає, що потрібно навчати громадянських журналістів, підвищувати медіаграмотність людей для того, щоб вони розрізняли фейкові новини.
Підсумки двох семінарів підбила асистентка кафедри Інституту журналістики Київського національного університету імені Шевченка Катерина Соколова. «Коли медіа контролюються державою, важко боротися з нею. Цей проект – публікації, обговорення тем, привернення уваги аудиторії, – можливо, допоможуть знайти рішення. Ми здебільшого маємо тільки статистику, але не рішення», – підкреслила Катерина Соколова.
Участь у семінарі також узяли перша секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ і керівник ГО «Форум українських журналістів», головний редактор «Волинської газети» Володимир Данилюк.
Дискусію підсумував керівник проекту, директор регіонального медіацентру Open Channel TV Ludwigshafen (Німеччина), керівник European Youth4Media Network Association Вольфганг Рессманн.
Партнерами проекту «Медіадіалог 2020: плюралізм і порозуміння» є громадські, журналістські та освітні організації із Німеччини, України, Грузії, Вірменії, Білорусі й Молдови. Проект реалізується за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини і спрямований на кооперацію та підвищення професійних навичок молодих журналістів і студентів-журналістів країн Східного партнерства. Українськими партнерами проекту є Національна спілка журналістів України, ГО «Форум українських журналістів», Інститут журналістики Київського національного університету імені Шевченка, факультет філології й журналістики Східноєвропейського університету (Луцьк), факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.
