Звіти обласних організацій про роботу в 2020 році засвідчують, що в цей надзвичайно складний рік усі секретарі НСЖУ, голови обласних організацій провели в турботах про наш журналістський загал. Продовжувалася боротьба проти підвищення тарифів Укрпоштою, несподівано додав проблем коронавірус, виникали локальні проблеми у видавців газет, у регіональних філіях Суспільного. І з усіма цими питаннями ми спільно працювали, щоб вони були вирішені. І це головне!
Як на мене, свідченням правильного шляху, яким іде наша команда на чолі з головою Спілки, є те, що, за результатами проведеного ОБСЄ в Україні опитування, НСЖУ було названо головною організацією, що відстоює права журналістів у нашій державі. Те, що журналісти і медіаексперти, яких важко запідозрити у якихось пов’язаностях з нами, під час опитувань назвали НСЖУ журналістською організацією номер один, засвідчує, що нас сприймають як виразника і захисника інтересів журналістів України в нашій професійній спільноті.
Варто сказати про оперативність НСЖУ в перебудові роботи в умовах пандемії. Зокрема, заслуговує на увагу ініціатива проведення різних освітніх заходів на он-лайн платформах, і приємно, що до навчальних семінарів і професійних конкурсів активно долучалися редактори і журналісти із найрізноманітніших регіонів. Примітно, що те ядро нашого спілчанського загалу, яке було активним до пандемії, було так само активним і в цей тяжкий коронавірусний рік.
У березні, ще не знаючи, як буде розвиватися ситуація з covid-19 в Україні і світі (ніхто з нас не міг того знати та й тепер не знає), я написав пост у Фейсбуці і ризикнув зробити прогноз. Я припустив, що, напевно, коли перша хвиля спаде, то розумні стануть ще розумнішими, дурні – дурнішими, багаті – ще багатшими, бідні – біднішими.
І в принципі можна констатувати, що так воно і є.
Якщо, наприклад, Гліб Головченко проводить двадцять років поспіль конкурс шкільних медіа, він і цього року знайшов можливість його провести. Якщо Юрій Работін проводить конкурс «Українська мова – мова єднання», він і цього року його провів, і далі буде проводити.
Якщо наші регіональні активісти із Запорізької, Івано-Франківської, Полтавської, Харківської, Луганської та багатьох інших областей долучалися до всіх навчальних семінарів, вони так само були активними на семінарах і цього року.
Якщо полтавчани й до того омолоджували свою організацію, активно працювали з молоддю – співпрацювали з вишами, проводили регіональні конкурси, вони й цього року знаходили такі можливості.
Важко назвати навчальний проєкт, до якого не долучалися б такі наші активні колеги, як Тетяна Чернишова із Богодухова або Марина Животкова з Луганщини.
Так активно колеги працювали практично в кожній області України. Тому я думаю, що всі ми гідно пройшли це випробування цього року на міцність. І я думаю, що як би далі не складалися обставини, але визначений на з’їзді НСЖУ в 2017 році стратегічний шлях, коли були обрані голова і керівництво Спілки, були зафіксовані пріоритети в діяльності, будуть кожним з нас послідовно втілюватися в практику
А те, що вперше за багато років у 2019-му відбулися парламентські слухання з питань безпеки журналістів, а цього року відбулися громадські слухання з тієї ж проблеми, це свідчення того, що питання безкарності постійно порушувалося як питання номер один. Постійно відбувається комунікація з правоохоронними органами, відбувався конструктивний, дипломатичний тиск на правоохоронців з боку нашого активу, голів обласних організацій, а Сергій Томіленко постійно виносить проблему захисту прав журналістів на міжнародний рівень.
Усе це свідчить про те, що за будь-яких умов наш курс, взятий у 2017 році на з’їзді НСЖУ залишається незмінним у поточній, тактичній, оперативній роботі нашої Спілки. І те, що голова НСЖУ Сергій Томіленко вперше в історії увійшов від України до виконкому Європейської федерації журналістів – це безсумнівне визнання потужності нашої організації.
Підтримую всі зусилля, що кожен з нас докладав на своєму місці. Упевнений, що всі вони отримають логічне продовження і в 2021 році.
Звичайно, що ніхто з нас не є чарівником, і всі ми розуміємо, що місцевій пресі доведеться працювати не в легших, а часто – в складніших умовах. Укрпошта не стане доброю феєю для районних газет, стосунки поки що залишаються складними. Непросто вирішувати і проблеми регіональних філій Суспільного.
Але наша послідовна позиція стане запорукою того, що ми навчальними заходами будемо підсилювати наші локальні редакції, створимо майданчики обміну досвідом. З іншого боку керівництво Спілки продовжує лобіювати інтереси журналістської спільноти. Упевнений, що в такій послідовній роботі і боротьбі за права журналістів пройде весь наступний рік.
*З виступу на підсумковому засіданні Правління НСЖУ в грудні 2020 року
