Ігор Лавров – відомий запорізький фотохудожник, який до повномасштабного вторгнення показував унікальний рослинний і тваринний світ острова Хортиця. Але після 24 лютого 2022 року, як і більшість журналістів, Ігор почав фотографувати війну та її наслідки. Як змінилось його життя і що тепер у нього в обʼєктиві, дізнавався Запорізький ЦЖС.
– Як часто доводиться їздити на зйомки в прифронтові території?
– Досі це відбувалося нерегулярно, оскільки я не мав акредитації і зазвичай їхав з військовими і підлаштовувався під них. Коли була у хлопців якась можливість, брали мене на Донеччину чи по нашій (Запорізькій) області. Усі поїздки відбувалися, коли було зручно нашим захисникам.
– Де вже побував?
– Костянтинівка, Курахове, Дружківка, Селидове, Нью-Йорк – це все Донеччина. Окрім цього були поїздки населеними пунктами Оріхівської і Гуляйпільської громад.
– А чим запамʼяталась остання подорож?
– Останній раз їздив в Нью-Йорк (Донецька область). Цей населений пункт знаходиться в 2,5 км від лінії фронту. Там постійно ведуться обстріли ще з 2014 року. Я побачив на власні очі, як виживають люди під цими обстрілами. Вони без електрики, газу, води… Буржуйки встановлюють прямо в жилих кімнатах. Багато людей похилого віку, які не хочуть виїжджати. У місті майже нічого не працює – декілька крамничок з продуктами і періодично доставляють гуманітарну допомогу. Місто живе, але дуже важко – цим і запамʼяталась моя остання подорож.
– Що для тебе особисто найважче у подібних поїздках?
– У таких поїздках головне – перебороти страх, бо ти постійно чуєш вибухи і звуки прильотів. Страх може давити на тебе психологічно і заважати виконувати свою роботу. Для мене, наприклад, дуже важливо довіряти людині, з якою я їду на зйомки. Але наші військові досвідчені хлопці, тому я почуваюсь захищеним і повністю зосереджуюсь на виконанні своїх професійних обовʼязків.
Чи є в тебе власні лайфхаки, щоб працювати швидко і ефективно в екстремальних ситуаціях?
– Я більшу частину знімаю просто з автівки, тому що швидко їдемо і деінде зупинятись небезпечно. Це не ідеальні умови для зйомки, але ми підлаштовуємося під них. Якщо є дуже цікаві місця і безпекова ситуація дозволяє, то я прошу військових зупинитись на пару хвилин. Тоді доводиться максимально швидко працювати, щоб не наражати на небезпеку хлопців.
А вже спланував наступну поїздку?
– Тепер мені простіше планувати, ажде за допомогою НСЖУ отримав акредитацію, за що дуже вдячний. Тепер буду їздити цілком офіційно. Якщо все вдасться, то знову поїду на Донеччину, а потім – до Гуляйполя.
– Чи потрібна тобі допомога від НСЖУ, щоб виконувати свою роботу ще краще?
– Я дуже вдячний Запорізькому Центру журналістської солідарності НСЖУ за наданий захист. Тут мені підібрали каску, бронежилет, видали аптечку. Розказали, як це правильно одягати і підлаштовувати під свої потреби, надали декілька порад щодо зйомок на прифронтових територіях. Полегшити мою роботу міг би також зручний одяг. На Донеччині вже давно холодно і до нас зима наближається, хотілось би мати щось тепле і зручне. У мене немає відповідного одягу, щоб довго працювати на морозі або коли дме сильний вітер.
До вже сказаного додамо, що Запорізький Центр журналістської солідарності перейнявся проблемою військового фотокореспондента і звернувся до волонтерів з проханням про допомогу. Вже є перший результат – Ігорю Лаврову буде передано комплект термобілизни.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 152.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Дар’я Зирянова
Фото авторки
