Упродовж п’яти місяців у Запоріжжі тривав проєкт «Ми не одні, допомога поруч», покликаний допомогти родинам зниклих безвісти за особливих обставин у воєнний час. Реалізувався він за сприяння громадської правозахисної організації «Егіда-Запоріжжя», яка з перших днів повномасштабного вторгнення займалася підтримкою, юридичною допомогою і супроводом людей, котрі шукають своїх безвісти зниклих рідних. В межах проєкту вдалося обʼєднати потужну команду фахівців – юристів, правозахисників, правоохоронців, суддів, представників експертних установ.
Інформаційну кампанію «Знайти. Неможливо забути» здійснювало віжн-радіо «На дотик». Творча команда цього незалежного медіа створила серію відеоподкастів, промо-роликів, публікацій, мультимедійних матеріалів і на їхній основі – документального фільму з реальними історіями жінок – мами, дружини і вчительки, які поділилися своїми переживаннями, своїм болем і своєю надією. Ці історії дуже щемливі і зворушливі. Мама військовополоненого Ольга живе з надією, що вже невдовзі побачить сина, з яким обірвався зв’язок у квітні 2022-го – саме тоді вона дізналась, що він зник безвісти під час переходу на «Азовсталь». Відтоді жінка не припиняє пошуків.
Зворушливу історію про свого колишнього учня розповіла вчителька історії Наталія Діордієва. Вона весь час писала йому у месенджери, аби підтримати хлопця, навіть коли не було зв’язку. Військовослужбовець Олександр Деменко пройшов Маріуполь, Азовсталь, 20 місяців пекла російського полону. 31 січня 2024-го захисник із Запоріжжя повернувся в Україну під час обміну військовополоненими, а нині проходить реабілітацію.
Ще одна героїня – Наталія – розповіла про важку втрату. Її чоловік загинув у перший рік повномасштабного вторгнення. І з цим болем вона нині вчиться жити. І не лише жити, а й іншим допомагати. Тим жінкам, які лише нещодавно втратили своїх синів, чоловіків чи близьких, бо війна триває. І ніхто достеменно не знає, до чиєї домівки вже завтра може долетіти страшна звістка з фронту.
Перші підсумки проєкту «Ми не одні, допомога поруч» підбили під час засідання Круглого столу, який відбувся у Незламному Хабі Запоріжжя. Голова правління ГПО «Егіда-Запоріжжя» Антоніна Шостак зазначила, що проєкт допоміг консолідувати зусилля органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів і громадських організацій. А для неї, як керівника ГПО, допомога родинам зниклих безвісти за особливих обставин – це певна місія, яку вона визначила для себе саме на період військового стану , тому консультації триватимуть і надалі. Окрім того, всі охочі відтепер зможуть скористатися чат-ботом, створеним в межах проєкту. В ньому зібрана вся необхідна інформація для тих, хто шукає своїх безвісти зниклих рідних – як військових, так і цивільних.
Антоніна Шостак вручила Подяки найактивнішим учасникам проєкту – правоохоронцям, юристам, психологам, представникам органів місцевого самоврядування і громадських організацій. Отримали відзнаки і журналісти. Зокрема, Подяку за плідну співпрацю на інформаційному фронті та небайдужість до чужого горя і біди вручену Запорізькому Центру журналістської солідарності НСЖУ, який провів низку заходів в межах проєкту. Один з них – «Журналісти важливі. Журналісти потрібні!» відбувся наприкінці квітня з нагоди Всесвітнього дня свободи преси з метою підтримки журналістів, які нині перебувають у полоні та в’язницях – за надуманими обвинуваченнями, на тимчасово окупованих територіях, а також тих медійників, яким вдалося виїхати з окупації та релокуватися із зони бойових дій.
Подяки за особистий внесок у реалізацію проєкту отримали голова Запорізької обласної організації НСЖУ Наталія Кузьменко, творча команда віжн-радіо «На дотик», а також головна редакторка релокованої Оріхівської газети «Трудова слава» Світлана Карпенко і кореспондентка газети «МІГ» Ганна Чуприна, які сприяли розміщенню публікацій про перебіг проєкту у своїх виданнях.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 152.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Людмила Долженко
