Сумним та скорботним видався 27-й березневий ранок для журналістської спільноти Волині. У реанімаційному відділенні комунального підприємства «Волинська обласна клінічна лікарня» помер багатолітній відповідальний секретар Волинської обласної організації НСЖУ Степан Петрович Шегда. Менш, ніж п’ять місяців не дожив наш колега до свого 75-річного ювілею. Він часто у спогадах згадував дитячі роки, які почалися серед мальовничої сільської природи на Львівщині. Згодом родина оселилася в Коломиї. Тут Степан закінчив середню школу, пропрацював до армії на місцевому підприємстві, на якому повагу та авторитет здобув його батько Петро.
Строкову відслужив на Кавказі. Після звільнення в запас вступив на факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. Здобувши омріяний фах, отримав направлення на роботу в молодіжну газету Луганщини. Цей короткий період в його біографії допоміг стати справжнім майстром пера. Провідним журналістом зарекомендував себе Степан Петрович і в луцькій районній газеті «Слава праці». Працював нетривалий час у директивних органах, а ще згодом в обласному управлінні внутрішніх справ Волині, звідки і пішов на заслужений відпочинок у званні підполковника.
Чимало читачів Волині добре пам’ятають ім’я цього обдарованого журналіста, яке часто з’являлося на сторінках обласних часописів «Діалог», «Волинська газета», інших видань. Згодом газетні публікації стали основою книжки життєвих спогадів Степана Шегди. Вже будучи важко хворим, наш колега продовжував їздити у творчі відрядження, готувати до друку змістовні публікації на різну тематику. На жаль, підступна недуга, яка спровокувала операційне втручання, підкосила здоров”я журналіста. А потім дало збій серце.
До останньої миті Степан Петрович не залишався осторонь спілчанських справ. У домашньому режимі займався звітами, протоколами, оформленням персональних справ, іншими поточними справами. Йому належить ідея проведення щорічних фестивалів волинської журналістики, меморіальних заходів у дні професійних свят та вшанування пам’яті медійників, що загинули при виконанні професійних обо’язків. Активно займався зміцненням міжрегіональних та міжнародних з’язків, допомогою журналістам, що стали на захист України у Збройних Силах та підрозділах територіальної оборони.
У глибокій скорботі ми разом з дружиною Заслуженою журналісткою України Ніною Романюк, його дочками та внуками, всіма рідними та знайомими схиляємо голови перед світлою пам’яттю нашого колеги та друга Степана Петровича Шегди. Тепер він нотуватиме прекрасні митті життя небожителів. Хай душа великомученика спочине у Бозі! Пам’ять не вмирає.
Правління та секретаріат НСЖУ
