Порядок підготовки та подання документів на перереєстрацію/реєстрацію медіа згідно із Законом України «Про медіа» обговорили у Чернівецькому центрі журналістської солідарності НСЖУ під час практичного офлайн-навчання. Про особливості, терміни та можливу відповідальності медіа за допущені правопорушення з представниками місцевих друкованих видань спілкувався головний юрист Чернівецького центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Олексій Іванов.
Законом запроваджено в законодавче поле поняття онлайн-медіа та передбачається, що газети можуть реєструватися добровільно. При цьому ті ЗМІ, які вже зареєструвалися, аби і далі залишатися в статусі зареєстрованих, повинні упродовж після набуття чинності цим законом, тобто до 31 березня 2024 року, перереєструватися. Втім, вони можуть і далі працювати, однак уже як незареєстровані медіа.
Для реєстрації онлайн-медіа та газети мають подати заяву до Нацради з питань телебачення та радіомовлення за формою, яка встановлена регулятором та зазначити в ній такі відомості:
для юридичної особи;
а) ідентифікаційні дані;
б) адреса, за якою здійснюється редакційний контроль, якщо вона не збігається з адресою місцезнаходження (для суб’єктів у сфері аудіовізуальних, друкованих та онлайн-медіа);
в) контактні дані (телефон, адреса електронної пошти);
г) прізвище, ім’я та по батькові керівника юридичної особи
ґ) кінцевий бенефіціарний власник (за наявності)
Якщо сайт планує реєструвати ФОП, то у заяві потрібно зазначити такі відомості:
а) ідентифікаційні дані;
б) місце реєстрації або надання сервісу, контактні дані (телефон, адреса електронної пошти)
Законом передбачено диференціацію санкцій до зареєстрованих і незареєстрованих медіа. Зокрема зареєстровані медіа можуть отримати штраф за 5 незначних порушень, вчинених протягом місяця, тоді як для незареєстрованих передбачено штраф вже за 3 порушення. Приміром, незначним порушенням вважається незазначення вихідних даних чи ненадання інформації за запитом Національної ради.
Заборона поширення за рішенням суду для незареєстрованого онлайн-медіа може настати після третього грубого порушення тоді як для зареєстрованого встановлена планка у 4 порушення. Грубим порушенням, наприклад, вважатиметься поширення інформації про війну між Україною та рф як про громадянський конфлікт.
Ще однією новелою закону стала можливість розгляду справ проти медіа у суді упродовж 2 днів. Зазначається, що прискорені суди проти медіа будуть відбуватися лише за наявності загрози національній безпеці та з метою запобігання заворушенням. Чи будуть застосовувати цю норму насправді у виняткових випадках – покаже час.
Водночас перехідними положеннями документу встановлюється, що упродовж року після набуття чинності законом, тобто до кінця березня 2024 року, Нацрада за більшість порушень виноситиме лише приписи, тобто без стягнень та судових і позасудових обмежень. Не потрапляють під амністію порушення пов’язані з «поширення недостовірних матеріалів щодо збройної агресії та діянь держави-агресора (держави-окупанта), її посадових осіб, осіб та організацій, що контролюються державою-агресором (державою-окупантом), у разі якщо наслідком цього є заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу чи порушення територіальної цілісності, розпалювання ворожнечі чи ненависті».
Також новацією закону є спільне регулювання у сфері медіа за участі Нацради з питань телебачення та радіомовлення та представників медіасфери. За членство в органі спільного регулювання треба буде сплачувати членські внески, розмір яких визначатиме правління органу спільного регулювання. Не можуть бути членом органу спільного регулювання медійники, які перебувають на ринку менше 3 років.
Серед повноважень органу спільного регулювання – розробка кодексів (правил) поширення інформації. Їх затверджувати має Нацрада.
– Теоретично орган співрегулювання впливає на виписування штрафів та інших санкцій щодо медіа. Однак закон дозволяє проігнорувати напрацювання органу. Так само Нацрада може вчинити і з іншими напрацюваннями стосовно питань медіарегулювання. Тобто помножити на нуль саму ідею співрегулювання, – зазначив Олексій Іванов.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності у Чернівцях: 068 286 37 06 (Володимир Бобер, координатор Чернівецького центру), адреса: пр. Незалежності; 96.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба Чернівецького ЦЖС
