Штраф до 10 200 гривень за згадку про адвоката у «неправильному» контексті – це може стати реальністю в разі, якщо Президент підпише ухвалений Верховною Радою законопроєкт про «гарантії адвокатської діяльності».
16 липня 262 народних депутатів проголосували «в цілому» за законопроєкт, який під гаслом захисту адвокатів може фактично заборонити журналістам критикувати дії правників у резонансних справах. Закон з довгою назвою «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення дотримання гарантій адвокатської діяльності» характеризують як один із найнебезпечніших для свободи слова за останні роки.
Одразу після ухвалення закону 10 провідних медійних та правозахисних організацій, включаючи Національну спілку журналістів України, звернулися до Президента України з закликом накласти на нього вето. Організації наголошують, що закон через недосконалу юридичну техніку загрожує свободі слова, а його формулювання створюють загрозу цензури для журналістів, які висвітлюють резонансні справи.
Проєктом закону запропоновано, серед іншого, доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення новою статтею 18516 такого змісту:
«Стаття 18516. Порушення заборони ототожнення адвоката і клієнта
1. Публічне, у тому числі через медіа, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки, ототожнення особою адвоката і клієнта, якому таким адвокатом надається професійна правнича допомога, вчинене без мети перешкодити виконанню адвокатом передбачених законом повноважень зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги особі, –
тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, –
тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Ототожнення адвоката з клієнтом – будь-яка ідентифікація (асоціація, повʼязування) адвоката з клієнтом, що впливає на незалежний статус адвоката та (або) чинить негативний тиск під час здійснення адвокатської діяльності та (або) порушує гарантії адвокатської діяльності та (або) перешкоджає реалізації прав адвоката, передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність.».
В науково-експертному висновку, а також висновках відповідних комітетів Верховної Ради України на вказаний проєкт закону справедливо та слушно критикувались зміст вказаної норми та використані формулювання, як такі, що порушують принцип свободи вираження поглядів (у значенні ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод), не відповідають принципу правової визначеності та мають ризики субʼєктивного оцінювання питання наявності складу порушення в діях особи, що притягується до відповідальності тощо.
Національна спілка журналістів України таку критику цілком обґрунтованою, а сам проєкт закону, в частині внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) – недопрацьованим та таким, що потребує численних змін та уточнень.
Серед іншого також звертаємо увагу на недоцільність та беззмістовність запропонованих в проєкті закону конструкцій публічного ототожнення особою адвоката і клієнта «через … журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки».
В Законі України «Про медіа» визначено поняття «медіа», а також встановлено різновиди медіа та наведено визначення. Як йдеться в законі: «медіа (засіб масової інформації) – засіб поширення масової інформації у будь-якій формі …». Відповідно до змісту вказаного закону, існують такі види медіа: аудіовізуальні медіа, друковані медіа, онлайн-медіа.
Водночас у Законі України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста» надано визначення поняття «журналіст». Відповідно до закону: «журналіст – творчий працівник суб’єкта у сфері медіа, який професійно збирає, одержує, створює, редагує, поширює і забезпечує підготовку інформації для медіа». Аналогічно визначення термінів «громадське обʼєднання», «професійні спілки» закріплені у профільних законах: ЗУ «Про громадські об’єднання» та ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» відповідно.
З тексту статті 18516, яку пропонується включити до Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що одним із обовʼязкових елементів правопорушення є спосіб поширення інформації – публічне поширення. Одними із способів публічного поширення інформації, що наводяться у коментованій статті, є згадані раніше поширення «через … журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки».
Виникає запитання, яке змістовне наповнення має включення до змісту статті вказаних уточнень, та чи має таке поширення інформації у всіх випадках визнаватись «публічним». Як було зазначено, відповідно до законодавства журналіст є творчим працівником суб’єкта у сфері медіа. Чи вважатиметься поширення інформації особою журналісту, наприклад, при наданні коментаря публічним поширенням інформації, якщо таку інформацію не було в подальшому поширено через медіа (матеріал не вийшов, редакція вирішила не включати такий матеріал тощо). Так само виникає запитання, в яких випадках публічним поширенням інформації через громадські об’єднання, професійні спілки (чи вважатиметься таким поширенням обговорення інформації про адвоката такого характеру на закритій зустрічі членів громадського об’єднання або професійної спілки, повний зміст, або релевантні частини якої (зустрічі) в подальшому не оприлюднювались у медіа). Відповідні недоліки змісту коментованої статті створюють ризики зловживань та тиску на обʼєднання та окремих осіб.
При цьому, зазначене в примітці до статті змістовне наповнення «ототожнення адвоката з клієнтом» дуже широке і включає «будь-яку ідентифікацію (асоціацію, пов’язування) адвоката з клієнтом», що може обмежити свободу слова, значно обмежити гарантії діяльності журналістів які висвітлюють резонансні справи. Це створює необґрунтований ризик цензури, саморедагування або тиску на журналістів, які висвітлюють діяльність адвокатів і їх клієнтів.
Національна спілка журналістів України наголошує, що захист незалежності адвокатської діяльності є важливим, але він не повинен здійснюватися за рахунок обмеження конституційного права на свободу слова та інформації.
НСЖУ підтримує заклик до Президента України накласти вето на ухвалений закон як такий, що через недосконалу юридичну техніку та надто широкі формулювання створює загрозу для свободи медіа висвітлювати події суспільного інтересу.
Водночас, НСЖУ готова до конструктивного діалогу щодо розробки збалансованих норм, які б захищали як права адвокатів на незалежну професійну діяльність, так і права журналістів на свободу слова та інформації – два фундаментальні принципи демократичного суспільства.
Юридична служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: