Після років запеклих дискусій українська влада прийняла закон про медіа, який президент України Володимир Зеленський підписав напередодні Нового року. Закон затверджує нові правила роботи медіаринку в Україні й починає діяти вже в квітні 2023 року. Схвалення закону пов’язують із виконанням критеріїв, необхідних для початку переговорів про вступ України до ЄС. Втім, реакція медіа-спільноти та міжнародних організацій, що захищають права ЗМІ, виявилась неоднозначною. Критики вказують на загрозу обмеження свободи слова в Україні, автори наполягають на відповідності закону вимогам ЄС на шляху до євроінтеграції.
Про це пише «Голос Америки».
Міжнародна критика закону
Ще після ухвалення першої версії законопроєкту влітку Комітет захисту журналістів у Нью-Йорку зробив кілька заяв, закликаючи українську владу відмовитись від ідеї законопроєкту, який, на їхню думку, загрожує обмежити свободу медіа. «Український законопроєкт про засоби масової інформації серйозно загрожує свободі преси в країні, посилюючи державний контроль над інформацією в той час, коли громадяни потребують її найбільше», – йшлось у заяві Комітету захисту журналістів у вересні.
Законодавці взяли до уваги критику журналістської спільноти та міжнародних медійних організацій після прийняття законопроєкту у першому читанні. Однак позиція Комітету захисту журналістів залишилась незмінною.
«Наша позиція залишається незмінною з літа, бо ми маємо ті самі застереження, що і шість місяців тому, коли ми опублікували першу заяву з приводу цього, і у вересні – коли ми зробили другу заяву», – заявляє координаторка програм CPJ в Європі та Центральній Азії Гульноза Саїд в коментарі Голосу Америки. На думку організації, законопроєкт, який набув статусу закону після того, як його підписав президент України Володимир Зеленський, – спроба встановити жорсткіший урядовий контроль над вільним поширенням інформації. «Тому що ми вважаємо, що ми бачили багато спроб це зробити, починаючи з часів повномасштабної війни. І ми закликали українську владу не намагатись контролювати вільний потік інформації та не обмежувати свободу медіа», – додає Гульноза Саїд.
Нацрада і блокування онлайн медіа
Головна критика закону стосується широких повноважень державного регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Регулятор отримав право скасовувати реєстрацію медіа чи тимчасово блокувати його за значні порушення. За це, а також за процедуру обрання членів Нацради українським парламентом і президентом закон критикує і Європейська федерація журналістів.
«Ми бачимо дві головні проблеми з точки зору європейського законодавства про свободу медіа. Перше – незалежність національних регуляторів. Ми не думаємо, що структура, запропонована цим законом – структура повністю незалежного політичного регулятора. Друге – те, як закон розширює спектр позасудових санкцій проти медіа», – наголошує директор Європейської федерації журналістів Рікардо Гутерріш. За його словами, підпорядкування незалежному медійному регулятору та судовим рішенням, а не рішенням політиків із уряду має бути гарантованими для медіа.
Аргументи Національної спілки журналістів України подібні до критики Європейської федерації журналістів. Голова спілки підкреслює політизованість процедури вибору членів Нацради, хоч і наголошує – кінцева версія закону значно м’якша і враховує дискусії із журналістами та медіаорганізаціями.
«Ключові аспекти, які можуть тривожити і які є базовими для медійного законодавства – політична незалежність національного медійного регулятора. Права мають бути базовою цінністю і однаково з демократичними розвиненими суспільствами, мають захищатись. Тому ми хочемо, щоб регулятор був політично незалежний», – говорить голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.
Заступник міністра культури та інформаційної політики України Тарас Шевченко пояснив «Голосу Америки», чому, на його думку, посилення ролі та повноважень медійного регулятора – важливе. «Український регулятор більшість років свого існування був абсолютно беззубим. Це видно на прикладі проросійських телеканалів, з якими нічого не можна було зробити. Повноваження регулятора були дуже обмежені. Посилення повноважень регулятора є необхідним кроком для забезпечення і гарантування незалежності», – заявляє посадовець.
Крізь 1000 сторінок поправок
Член робочої групи з написання закону про медіа Максим Дворовий наголошує, що заради уникнення надмірного політичного впливу регулятора на медіаринок, робоча група додала в закон відповідні запобіжники.
«Два органи влади, які номінують кандидатів до Національної ради – представляють одну політичну силу. В тексті закону ми намагались закласти якомога більше запобіжників, щоб політичний вплив був нівельований. Зокрема, конкурси щодо призначення членів національної ради відбуватимуться як і в Нацраді, так і в президента», – говорить член робочої групи з написання закону про медіа Максим Дворовий.
В Комітеті захисту журналістів підкреслюють недостатність прозорості прийняття закону та внесення поправок в законопроєкт, які передували цьому. Міністерство культури та інформаційної політики відкидає звинувачення.
«Вважаю, що робота була дуже відкритою. Так, була робоча група, яка напрацьовувала зміни, але особливо після ухвалення в першому читанні з усіма суб’єктами, в тому числі – НСЖУ відбувались зустрічі, дискусії», – говорить заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко.
Коли депутати Верховної Ради голосували за законопроєкт у другому читанні 13 грудня, профільний комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики опублікував майже тисячу сторінок поправок. За словами Шевченка, громадська організація «Детектор медіа» чи Інститут масової інформації, які на перших етапах були з критичними позиціями, після ухвалення говорили, що фінальний закон – компромісна редакція, яка суттєво вдосконалилась після першого читання. Цю думку підтверджує і голова «Детектору медіа» Наталія Лигачова. Хоча вона і наголошує, що Нацрада, скоріш за все, залишатиметься пропрезидентською, Лигачова підкреслює – в новому законі про медіа більше позитиву аніж негативу, а більшість гострих запитань до закону були зняті у його фінальній версії.
За словами Лигачової, остання версія законопроєкту зняла багато питань. «Якісь залишились, але ми сподіваємось, що під час імплементації положень закону – зможемо вирішити. Тоді [в попередніх законопроєктах] міг під регулювання законопроєкту потрапити будь-який блогер, який просто веде блог, постить щось в YouTube, Facebook, або в Instagram чи TikTok. Зараз це прибрали і це важливо. Також важливо, що без суду Нацрада може вживати заходів тільки до незареєстрованих онлайн медіа», – підкреслює голова «Детектору медіа».
Реакція європейських партнерів
На шляху до прийняття закону в законопроєкт внесли численні поправки, в тому числі і щодо норми, яку критикували найбільше – щодо позасудових блокувань онлайн-медіа. Тепер зареєстровані інтернет-видання Нацрада зможе заблокувати тільки за рішенням суду, а незареєстровані – тільки після багатьох порушень і тільки на два тижні. Втім і така норма піддалась критиці з боку міжнародних медійних організацій.
«Наша позиція менш радикальна ніж в липні, але, на нашу думку, цей закон досі не достатній, щоб гарантувати медіа свободу в країні», – говорить директор Європейської федерації журналістів Рікардо Гутерріш. За словами Гутерріша, Європейська федерація журналістів висловила своє занепокоєння президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн кілька місяців тому. Він наголошує, що Європейська федерація журналістів отримала відповідь від Офісу президентки Єврокомісії, що Урсула фон дер Ляєн уважно стежить за цим питанням та попросила делегацію ЄС в Україні допомогти українському уряду чи парламенту в процесі.
«Загалом, закон слідує головним стандартам, але є певні питання. Я думаю, що якби Португалія чи Іспанія вирішили б приймати подібні закони, була б сильна реакція Європейської комісії. Вони б сказали цим країнам: «Ні, це не відповідає нашим стандартам», – говорить директор Європейської федерації журналістів.
За словами заступника міністра культури та інформполітики, всі застереження Європейської комісії були враховані у фінальній версії закону. Голова «Медіакритики» наголошує – реакція європейських партнерів, скоріш за все, буде позитивною. Українська та міжнародна медіаспільнота, а тож медійні організації висловлювали різні позиції щодо нового закону про медіа. Втім всі, з ким говорив «Голос Америки», погоджуються – впровадження нових правил гри залежатиме від громадянського суспільства та діалогу влади із його представниками, щоб забезпечити безпечне та надійне медіа середовище.
