У Великій Британії розглядають можливість запровадження нічних обмежень на користування соціальними мережами підлітками віком 16–17 років, про що повідомляє Reuters. Передбачається, що користувачі у цій віковій групі не матимуть доступу до соцмереж з опівночі до 6:00 ранку, якщо самостійно не змінять налаштування застосунків.
.Досвід Великої Британії, яка збирається впроваджувати нічне блокування, демонструє: світ визнав, що саморегуляція інтернет-простору не працює. Великі корпорації зацікавлені утримати увагу дитини якомога довше, навіть якщо це шкодить її здоров’ю. В Україні дискусія про регулювання інтернету для неповнолітніх має набагато драматичнішу специфіку, оскільки розгортається в умовах повномасштабного вторгнення Росії.
Питання обмеження доступу дітей до мережі також обговорюють у Верховній Раді України. Голова парламентського Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин виступає за запровадження вікових обмежень для користування соціальними мережами дітьми, бо вони можуть піддаватися інформаційним та ідеологічним впливам, а іноді і наражатися на реальну загрозу.
«Світ уже ухвалює рішення. Зволікання можуть породити нові заголовки про підпали авто військових чи загибель українських підлітків шляхом вербування. Це жорстка реальність, і нам треба вчитися на власних уроках. Країна, яка воює, повинна захищати не тільки кордони, а й дітей. Бо вони і є наше майбутнє», – наголошує Ярослав Юрчишин в одній із публікацій.
Проте аргументи українських прихильників і противників заборон суттєво відрізняються від західних.
Прихильники обмежень наголошують на факторі національної безпеки. Для України соцмережі – це середовище, де дітей можуть вербувати ворожі спецслужби, втягувати в небезпечні активності та використовувати для деструктивного інформаційного впливу. Російські агенти через анонімні канали підштовхують підлітків до протиправних дій, наприклад, до підпалів автівок військових чи збору даних для коригування вогню. До того ж через щоденний стрес від війни психіка українських дітей є надзвичайно вразливою. Окремим викликом залишаються кібербулінг та онлайн-шахрайство.
З іншого боку, опоненти мають свої контраргументи. Будь-які заборони в інтернеті часто викликають у суспільстві асоціації з цензурою та сприймаються як зазіхання на свободу слова. Крім того, в умовах регулярних обстрілів смартфони та канали комунікації є для дітей критично важливим джерелом інформації про безпеку – саме через них підлітки під час повітряних тривог дізнаються про загрози або тримають зв’язок із батьками. Експерти з кібербезпеки та психологи також вказують на технічну неможливість реалізації таких кроків. Жорсткі заборони без дієвих інструментів державної верифікації (наприклад, через застосунок «Дія») просто змусять дітей масово використовувати VPN або переходити в нерегульовані «тіньові» сегменти інтернету. До того ж багато фахівців вважають, що заборони на рівні закону – це спроба батьків перекласти свій прямий обов’язок із виховання та контролю на державу.
Але приклади західних країн, не тільки Великобританії, а й, приміром, Франції, Австралії свідчать, що питання безпеки дітей у соціальних мережах дедалі частіше стає предметом державної політики.
Інформаційна служба НСЖУ
