Простір друкованих видань в Україні щороку звужується, і одна з головних причин – агресивна політика менеджменту Укрпошти з підвищення тарифів і несвоєчасна доставка видань.
Про це заявив голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко під час наради у голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександра Ткаченка за участі редакторів газет і керівництва «Укрпошти».
«Ключове – це агресивна політика менеджменту Укрпошти, непартнерські стосунки і несвоєчасні розрахунки з редакціями», – підкреслив голова НСЖУ. За його словами, значну частину в обсязі передплачених видань займають «несправжні» газети – як-то партійні видання чи видання обсягом у чверть аркуша А4. Тому якщо відкинути ці псевдогазети, глибина падіння тиражів виявиться ще більшою.
Станом на 1 січня 2020 передплатні тиражі українських друкованих видань становлять 6,7 мільйона примірників – тоді як на 1 січня 2019 становили 7,8 мільйона примірників. Генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський таке падіння пояснює виключно зовнішніми причинами – як-то відмовою юридичних осіб передплачувати газети, проникненням Інтернету чи скороченням кількості пенсіонерів – основних передплатників друкованих ЗМІ.
«Тарифи Укрпошти зросли на 13%. А видавці збільшили видавничу вартість набагато більше», – стверджує гендиректор поштового підприємства. За його словами, теперішні тарифи на передплату і доставку преси дозволили вийти на нульовий рівень рентабельності.
Присутні на нараді редактори газет із різних областей України наводили приклади несвоєчасної доставки, скорочення листонош та безвідповідальності поштового монополіста за порушення договірних умов.
«В договорі з Укрпоштою записано, що ми повинні отримати гроші до 15 січня. Досі ні копійки не отримали. Коли ми втрачаємо аудиторію, програю не лише я як засновник газети. Програє держава. Ми не просимо дотації. Треба, щоб тільки виконувалися умови тих угод, які ми підписуємо з Укрпоштою. І щоб була якась відповідальність», – зазначив голова редакційної ради газети «Сватівські відомості» (Луганська область) Андрій Крюков.
«Наша газета виходить у середу, а до читача її доставляють наступного вівторка. І не інтернет тут винен. Це масове явище в Луганській області. Ви (Укрпошта) вимагаєте від нас везти газету зі Сватового до Рубіжного в сортувальний центр за 70 км, щоб ви нам привезли цю газету назад», – додав журналіст.
«Сортування перевели за 120 кілометрів від Бобринця. Телефонують за чотири дні і ставлять перед фактом, навіть листа не надіслали. Тепер я повинен розрахувати працівників друкарні. Щоб звільнити людину, її треба попередити її за два місяці. А тут нас попередили за чотири дні», – додав директор ТОВ “Бобринецьке редакційно-видавниче об’єднання «Новий день» (Кіровоградська обл.) Ігор Леус.
«Якість доставки – це біль. Але це людський фактор. Будемо міняти модель – переходити на пересувні відділення», – прокоментував Ігор Смілянський. «До 30 січня буде повний розрахунок із усіма редакціями, з ким ще не розрахувалися. Сортувальників газет ми перевели на відрядну оплату праці. Коли більше газет, вони більше заробляють», – додав очільник Укрпошти.
Також учасники наради пропонували парламентаріям закріпити в законі поняття соціальної значимості друкованої преси і прийняти програму державної підтримки друкованих ЗМІ. Про це говорили перша заступниця головного редактора газети «33-й канал» (Вінниця) Тетяна Редько, головний редактор газети «Вісник Ч» Сергій Народенко, заступник головного редактора газети «Голос України» Сергій Демський.
Головуючий на нараді Олександр Ткаченко запропонував створити робочу групу, яка би напрацювала матеріали за кількома напрямами: динаміка тиражів, тарифів, передплатної вартості газет; пропозиції щодо поліпшення якості доставки; вирішення проблем із реалізацією газет у роздріб. Наступне засідання заплановане за два тижні – коли депутати повернуться до сесійної зали.
«Є питання, які слушно колеги підняли, тому що ми зараз розглядатимемо правки до Закону про медіа і повинні врахувати. Очевидно, що потрібно покращувати комунікацію між клієнтами і постачальниками послуг. Варто поновити довіру один до одного. Підготувати пропозиції до наступної зустрічі. Які речі, на ваш погляд, ми могли би вам допомогти зробити. Яким чином ми можемо підключитися – або в законі, або через політичні важелі разом із урядом, – і вирішити цю ситуацію», – підсумував голова парламентського комітету.
