Торік було зафіксовано 75 інцидентів із застосуванням сили щодо журналістів в Україні, проти 86 випадків у 2018 році.
Найбільше інцидентів сталося у грудні – 10, березні – 8, травні та серпні – по 6 випадків. Крім того, експерти відзначають, що атаки на журналістів 2019 року супроводжувалися особливою агресією та жорстокістю. Зокрема, після нападу у центрі Черкас помер журналіст-розслідувач Вадим Комаров, який став другим у Європі журналістом, який загинув у 2019 році через свою професію.
Такі дані моніторингу «Індекс фізичної безпеки журналістів України» за підсумками 2019 року, що проводить Національна спілка журналістів України спільно з партнерськими організаціями.
НСЖУ, комунікуючи з постраждалими працівниками ЗМІ й правоохоронними органами, володіє інформацією по кожному із зафіксованих випадків застосування сили щодо журналістів. Та, на жаль, з року в рік Спілка журналістів змушена констатувати, що належної уваги правоохоронців до злочинів проти працівників ЗМІ немає – більшість нападів лишаються нерозкритими й навіть не потрапляють до суду. Є певні надії на реалізацію рекомендацій спеціальних парламентських слухань з фізичної безпеки журналістів, які пройшли у листопаді 2019 року. Зокрема, Міністерство внутрішніх справ визначило посадових осіб високого рівня, відповідальних за реагування на перешкоджання журналістській діяльності та регулярний публічний звіт про стан розслідувань.
Відповідно до оприлюднених даних «Індексу», у 12 випадках нападниками є чиновники, посадовці або депутати, також у 5 – правоохоронці, 3 інциденти сталися із застосуванням зброї. Щодо регіонів, то очевидне лідерство в антирейтингу зберігають Київ і область, де, зокрема, зафіксовано 29 інцидентів фізичної агресії. На другому місці Одеська область – 11 випадків застосування сили до журналістів. Третє розділили Херсонська, Чернівецька, Волинська області – по 4 інциденти.
Одним із найрезонансніших у минулому році став напад на черкаського журналіста-розслідувача Вадима Комарова. Подія трапилася вранці 4 травня – перехожі побачили на вулиці в Черкасах жорстоко побитого журналіста і викликали «швидку». Понад місяць Вадим без свідомості перебував у стані медичної коми. Лікарі зазначали, що «позитивної динаміки немає…» – третя частина головного мозку була пошкоджена. Через 46 днів, так і не прийшовши до тями, журналіст помер…
Колеги Вадима Комарова відзначають, що напад трапився через гострі критичні статті, які готував журналіст. Одна із найбільш гучних публікацій за останній час – про обставини п’яного бунту в Черкаській колонії. Серед інших тем публікацій Комарова – розкрадання бюджетних коштів, незаконне будівництво, корупція у Черкаській міськраді. В 2016 році журналіста вже намагалися застрелити.
Попри резонанс справи і заклики міжнародної спільноти, через 7 місяців після вбивства журналіста розслідування у цій справі фактично не просунулося.
– Всі новини, які можна озвучити, це те, що в справі змінився слідчий. Причина – внутрішня реорганізація у правоохоронних органах, – відзначає колега Вадима Комарова, медіа-юрист, секретар НСЖУ Валерій Макеєв. – Сумно визнавати, але поки що перспектив розкриття цього злочину я не бачу.
– Третій рік поспіль відзначаємо дуже високий рівень фізичної агресії щодо журналістів. За 2017–2019 роки загалом зафіксовано 250 інцидентів із застосуванням сили проти журналістів. Це вражаюча і неприпустима цифра, – наголошує голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко. – Ганебним лишається той факт, що, як і торік, великою є кількість нападів саме на жінок-журналісток. Нападники готові атакувати найнезахищеніших – бити дівчат з мікрофонами.
– Не зважаючи на зменшення нападів на журналістів в 2019 році в порівнянні з 2018 та 2017, Україна відчутно відстає від західних країн за рівнем свободи слова та захисту журналістів, – зазначає експерт зі стратегічних комунікацій ГО «Інформаційна безпека» Тетяна Попова. – Ми вимагаємо від НацПоліціі, ГПУ та судової влади регулярно надавати прозорі звіти про розслідуванню злочинів проти журналістів. Кожна погроза чи напад на журналіста повинен мати серйозні наслідки.
Нагадаємо, «Індекс фізичної безпеки журналістів України» – це щомісячний моніторинг фактів фізичної агресії щодо журналістів і медіа України. «Індекс…» укладають спільно НСЖУ й партнери: ГО «Інформаційна безпека», ГО «Платформа прав людини», Академія української преси та Інститут розвитку регіональної преси.
