За ініціативи об’єднаного Західноукраїнського центру журналістської солідарності НСЖУ у Чернівцях відбувся тренінг-навчання для редакторів та видавців місцевих друкованих та онлайн медіа на тему «Як юридично правильно перереєструвати газету (сайт) відповідно до нового Закону України «Про медіа».
Про особливості подання документів та можливу відповідальність медіа в разі нехтування вимогами закону з представниками медіа спілкувалася юристка, кандидатка юридичних наук Юлія Павлюк.
Законом введено в законодавче поле поняття онлайн-медіа та передбачається, що газети можуть реєструватися добровільно. При цьому ті газети, які вже зареєструвалися, аби і далі залишатися в статусі зареєстрованих, повинні протягом року після набуття чинності цим законом, тобто до 31 березня 2024 року перереєструватися. В іншому разі вони можуть продовжувати працювати, однак вже як незареєстровані медіа.
Для реєстрації онлайн-медіа та газети мають подати заяву до Нацради з питань телебачення та радіомовлення за формою, яка встановлена регулятором та зазначити в ній такі відомості:
1) для юридичної особи;
а) ідентифікаційні дані;
б) адреса, за якою здійснюється редакційний контроль, якщо вона не збігається з адресою місцезнаходження (для суб’єктів у сфері аудіовізуальних, друкованих та онлайн-медіа);
в) контактні дані (телефон, адреса електронної пошти);
г) прізвище, ім’я та по батькові керівника юридичної особи;
ґ) кінцевий бенефіціарний власник (за наявності).
Якщо медіа планує реєструватися як ФОП, то у заяві потрібно зазначити такі відомості:
а) ідентифікаційні дані;
б) місце реєстрації або надання сервісу, контактні дані (телефон, адреса електронної пошти).
– Законом передбачено диференціацію санкцій до зареєстрованих і незареєстрованих медіа. Зокрема зареєстровані медіа можуть отримати штраф за п’ять незначних порушень вчинених протягом місяця, тоді як для незареєстрованих передбачено штраф вже за 3 порушення. Приміром незначним порушенням вважається відсутність вихідних даних чи ненадання інформації за запитом Національної ради, – зазначає Юлія Павлюк.
Заборона поширення за рішенням суду для незареєстрованого онлайн-медіа може настати після третього грубого порушення, тоді як для зареєстрованого – планка у 4 порушення. Грубим порушенням, наприклад, вважатиметься поширення інформації про війну між Україною та рф, як громадянський конфлікт.
Ще однією новелою закону стала можливість розгляду справ проти медіа у суді протягом 2 днів. Зазначається, що прискорені суди проти медіа будуть відбуватися лише за наявності загрози національній безпеці та з метою запобігання заворушенням. Чи будуть застосовувати цю норму насправді у виняткових випадках – покаже час.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності Львів-Чернівці – 097 907 97 02 (Наталія Войтович, координатор Львівського центру, Володимир Бобер – асистент), адреса: вул. Соломії Крушельницької, 5.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
За матеріалами об’єднаного Західноукраїнського ЦЖС
