• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
Вівторок, 23 Грудня, 2025
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Локальні медіа: Як чернівецьке Медіа агентство «А.С.С.» розвивається на медіаринку, де прибутковість є радше винятком

    Локальні медіа: Як чернівецьке Медіа агентство «А.С.С.» розвивається на медіаринку, де прибутковість є радше винятком

    95-річний літопис: газета, яка писала історію Харківщини

    95-річний літопис: газета, яка писала історію Харківщини

    Олександр Пасічник про «Зорю»: як газета єднає лиманців від Лимана до Канади

    «Ця газета вкрай потрібна жителям Лимана», – лікар, який через удар російського дрона втратив ногу, в реанімації турбується про виживання локального видання

    Газета під обстрілами: «Межівський меридіан» і далі працює за 15 кілометрів від лінії фронту

    Газета під обстрілами: «Межівський меридіан» і далі працює за 15 кілометрів від лінії фронту

  • Юридична допомога
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Локальні медіа: Як чернівецьке Медіа агентство «А.С.С.» розвивається на медіаринку, де прибутковість є радше винятком

    Локальні медіа: Як чернівецьке Медіа агентство «А.С.С.» розвивається на медіаринку, де прибутковість є радше винятком

    95-річний літопис: газета, яка писала історію Харківщини

    95-річний літопис: газета, яка писала історію Харківщини

    Олександр Пасічник про «Зорю»: як газета єднає лиманців від Лимана до Канади

    «Ця газета вкрай потрібна жителям Лимана», – лікар, який через удар російського дрона втратив ногу, в реанімації турбується про виживання локального видання

    Газета під обстрілами: «Межівський меридіан» і далі працює за 15 кілометрів від лінії фронту

    Газета під обстрілами: «Межівський меридіан» і далі працює за 15 кілометрів від лінії фронту

  • Юридична допомога
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Новини

Ярослав Юрчишин: «Свобода слова-2026: Між вимогами Брюсселя та реаліями війни»

Степанов Максим Степанов Максим
23 Грудня, 2025 / 11:25
рубрика Новини
0
Ярослав Юрчишин: «Свобода слова-2026: Між вимогами Брюсселя та реаліями війни»

Фото: фейсбук / Ярослав Юрчишин

Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

Для нашого медійного середовища 2026 рік має бути дуже насиченим. Не менш, аніж був 2025-й, переконаний голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин. Його допис публікує «Українська правда».

У грудні цього року Президент підписав Закон про відкритість комітетів, який істотно полегшує роботи журналістів та громадських діячів: онлайн-трансляції, відкриті засідання та надання порядку денного завчасно. Це також стосується і місцевого самоврядування.

Пов'язанітеми

До уваги журналістів: 5 антикорупційних програм ACREC

Ліна Кущ: «ШІ й платформи великих технологічних компаній створюють паралельну реальність і загрожують правді про Україну»

У 2026-му, найімовірніше, ми залишимося в режимі, коли треба максимально висвітлювати війну. При цьому будуть важливі зміни у сфері медіаправа, необхідні для вступу в ЄС.

Повернення журналістів: статистика болю та боротьби

Найпріоритетнішим завданням на 2026 рік залишається звільнення журналістів у полоні. Статус журналіста у полоні – це особлива категорія складності, адже Росія часто намагається інкримінувати їм “шпигунство чи “тероризм”, щоб вивести за межі обмінних процесів і притягти до реальної відповідальності. Насправді ж це просто застосування силових механізмів, аби показати всім, що проти Кремля свобода слова неможлива.

Наразі, за даними ІМІ, 26 цивільних медійників перебувають у незаконному російському полоні. Це ті, хто опинився в окупації після 2022-го року та, наприклад, кримські татари, які жили на своїй землі після анексії Криму, але становили загрозу для режиму через те, що просто говорили світу правду.

Найболючішим ударом для нас стала загибель Вікторії Рощиної у полоні в 2024 році, з якою ми змогли попрощатися лише в 2025, бо Росія затягує передачу тіл. А тіло Вікторії було настільки змордоване, що його підписали як чоловіче.

Щоб зрозуміти, що таке російська тюрма, я раджу вам почитати Viktoriia Project від УП та низки світових медіа. Повернення наших людей з неволі було і є для мене головним пріоритетом, але після цього матеріалу стало таким іще більше. Моторошно, гидко й ненависно водночас.

Я очолив парламентський комітет з питань свободи слова наприкінці 2023-го року. З того часу спільними зусиллями вдалося повернути:

  • у 2024-му 4 медійники вийшли на свободу: Наріман Джелял, Максим Буткевич, Роман Борщ та Олександр Гуділін.
  • у 2025-му ще 4 наших журналісти повернулися додому: Владислав Єсипенко, Дмитро Хилюк, Марк Каліуш та Володимир Чертушкін.

Важко давати прогнози на наступний рік, адже в питаннях обміну не все залежить від України. Росія прирівнює журналістів до військових і це тільки ускладнює процеси. Але як у 2024 та 2025, так і наступного року, повертати наших медійників з полону – це завдання номер один у питанні свободі слова.

Заручаємося підтримкою всіх можливих партнерів (“Репортери без кордонів”, уряди та парламенти демократичних держав, парламентські асамблеї ОБСЄ та НАТО) і працюємо, аби кожен і кожна повернулися додому.

Anti-SLAPP: щоб правда не коштувала мільйони

Україна рухається до впровадження анти-SLAPP законодавства (Strategic Lawsuits Against Public Participation). SLAPP – це порожні позови, які використовують, щоб залякати журналістів-розслідувачів судовими витратами.

Судові витрати можуть коштувати божевільних грошей, що є сьогодні проблемою для медіа. І замість якісної роботи наші медійники змушені думати про такі фінансові погрози.

Україна вже почала працювати над імплементацією Директиви ЄС 2024/1069 і продовжить це робити наступного року.

Також ми створили робочу групу із залученням громадських організацій, представників влади та міжнародних партнерів. Один із висновків після виступів та консультацій на європейських майданчиках: анти-SLAPP законодавство дуже важко втілювати не лише нам, а й європейським країнам, бо за позовами переважно стоять ті, хто має владу. Але продовжуємо рухатися за рекомендаціями Європейського Союзу та Ради Європи.

Але для нас ця історія має продовжитися в 2026 році, бо це зобов’язання України на шляху до євроінтеграції. Відповідно, ми маємо в своєму законодавстві визначити, що таке SLAPP наших реаліях, при цьому, щоб це повністю відповідало міжнародним стандартам.

Ми повинні адаптувати наше законодавство до європейських стандартів, включно з Європейським актом про свободу слова. Сьогодні поки що немає законодавчої бази, але в “Законі про медіа” у нас закладені певні основи для того, щоб ми рухалися далі.

Звіт Єврокомісії: іспит на медіаплюралізм

Останній звіт Єврокомісії щодо прогресу України відзначив високий рівень адаптації законодавства, зокрема Закону “Про медіа”. Проте в 2026 році Брюссель вимагатиме відповіді на інші зауваження:

  • Марафон “Єдині новини”: Єврокомісія рекомендує поступовий вихід із такого формату мовлення. Хочеться побачити трансформацію телемарафону у формат стабільного мовлення Суспільного з відновленням конкуренції між приватними медіагрупами. І це надважливо саме в аспекті демократії та вільного висловлення думок. Незалежно від приналежності до тієї чи іншої політичної сили.
  • Фінансова незалежність: У 2026 році критично важливо забезпечити повне фінансування Суспільного мовника, щоб уникнути його політичної залежності. Повністю підтримую цю ідею та не раз подав правки щодо бюджета, аби посилити нашого національного мовника. На жаль, не всім у державі подобається така ідея.
  • Прозорість власності: Подальша цифровізація реєстрів медіавласників, щоб суспільство чітко бачило, хто стоїть за кожним онлайн-виданням чи ТГ-каналом.

Протидія російській м’якій силі

Боротьба з російським впливом переходить у нову фазу роботи. Прямі пропагандистські канали заблоковані, але залишаються приховані загрози та “корисні ідіоти”.

Окремий кейс – анімаційний продукт як інструмент ідеологічного впливу. Мультфільм “Маша і Ведмідь” вже давно визнаний західними експертами з безпеки (зокрема у країнах Балтії) як елемент “м’якої сили” РФ. Студія “Анімакорд”, що володіє правами на мультфільм, зареєстрована в РФ, її власники – російські бізнесмени, які сплачують податки, що йдуть на фінансування агресії. Потрібне накладання санкцій на власників студії та повне блокування цього російського продукту (нехай і українською мовою) на всіх можливих платформах.

Також у нашому медіапросторі залишаються дуже сумнівні медійники, тези яких підіграють російській пропаганді або гості їхніх передач просувають ворожі інтереси. Будемо працювати по кожному та кожній окремо і сподіваюся, потішимо вас хорошими новинами щодо блокування тих чи інших сторінок тих, хто допомагає ворогу. В ідеалі – повне притягнення до відповідальності за злочини в інформаційній війні. У нас усе ще вільно почувають себе ті, хто роками за російські гроші дезінформував сотні тисяч українців.

У 2026 році ми продовжимо працювати над звільненням журналістів з російського полону, захищати права наших медійників і будемо підтримувати вільні ЗМІ. Адже це основа української демократії на шляху до ЄС.

Ярослав Юрчишин

Попереднє

До уваги журналістів: 5 антикорупційних програм ACREC

Схожі новини

До уваги журналістів: 5 антикорупційних програм ACREC
Новини

До уваги журналістів: 5 антикорупційних програм ACREC

23/12/2025
Ліна Кущ: «ШІ й платформи великих технологічних компаній створюють паралельну реальність і загрожують правді про Україну»
Новини

Ліна Кущ: «ШІ й платформи великих технологічних компаній створюють паралельну реальність і загрожують правді про Україну»

23/12/2025
В Україні розробляють закон проти судового тиску на журналістів: які норми він передбачатиме
Новини

В Україні розробляють закон проти судового тиску на журналістів: які норми він передбачатиме

23/12/2025
Як підвищити свій шанс серед сотень аплікантів: практичні поради для медіа від Ліни Кущ
Новини

Як підвищити свій шанс серед сотень аплікантів: практичні поради для медіа від Ліни Кущ

23/12/2025

Дискусія з цього приводу:

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • Донбас: На війні — не без втрат. В інформаційній — також…

    Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Надія Меленець: «Журналістика для мене не професія, а група крові»

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • На війні загинув воїн і журналіст Костянтин Штифурак

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Як перетворити читачів на союзників? Практичні поради від експертки зі стратегічних комунікацій

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

Ярослав Юрчишин: «Свобода слова-2026: Між вимогами Брюсселя та реаліями війни»

Ярослав Юрчишин: «Свобода слова-2026: Між вимогами Брюсселя та реаліями війни»

23/12/2025

До уваги журналістів: 5 антикорупційних програм ACREC

До уваги журналістів: 5 антикорупційних програм ACREC

23/12/2025

Ліна Кущ: «ШІ й платформи великих технологічних компаній створюють паралельну реальність і загрожують правді про Україну»

Ліна Кущ: «ШІ й платформи великих технологічних компаній створюють паралельну реальність і загрожують правді про Україну»

23/12/2025

В Україні розробляють закон проти судового тиску на журналістів: які норми він передбачатиме

В Україні розробляють закон проти судового тиску на журналістів: які норми він передбачатиме

23/12/2025

Як підвищити свій шанс серед сотень аплікантів: практичні поради для медіа від Ліни Кущ

Як підвищити свій шанс серед сотень аплікантів: практичні поради для медіа від Ліни Кущ

23/12/2025

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: [email protected]

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична допомога
  • Навчання