Як впоратися з тривогою? Які ресурси для цього має людина? Які існують методи підтримки та боротьби зі стресом? Про це йшлося під час психологічного воркшопу у Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ. Разом із психологом, тренером громадської організації «ГОЛОС ПРО» Олександром Макухою медійники вчилися дослухатися до сигналів власного тіла, думок і емоцій та опановувати себе під час тривожного стану.
На третій рік війни в Україні проблема підтримки психологічної стійкості медійників набуває все більшої актуальності. Чутливі й травматичні теми, ризики та виклики, спричинені атаками ворога, виснажують не лише фізично, але й психологічно. А постійне накопичення емоційної напруги призводить до вигорання, тривожності та інших негативних наслідків.
Учасники зустрічі говорили про різницю між страхом та тривогою. Ці емоційні стани виникають у відповідь на небезпеку, загрози, негаразди тощо, але мають різну природу та механізми дії. Адже варто розуміти, що страх зазвичай пов’язаний із конкретною, очевидною небезпекою і спонукає до реакції «боротьби або втечі». Натомість тривога – це подібний стан, але причина якого є віддаленою. Так, якщо зі страхом, зокрема з його причиною, можна щось зробити, то у випадку тривоги – ні. Але вона є та дуже виснажує. І єдиний вихід – прислухатися до себе та знайти шляхи впоратись із нею.
– Завжди є щось, що нас буде бентежити. Не важливо, причиною є війна чи якийсь інший стрес. І наша мета – не уникати, а навчитися справлятись із цим станом у будь-якій ситуації, – зазначив Олександр Макуха.
Разом із психологом учасники розглянули такі три важливі людські ресурси як тіло, емоції та думки. Їх можна використовувати для стабілізації психологічного стану. Зокрема, техніки дихання, наприклад, допомагають знизити фізичні прояви тривоги, а саме прискорене серцебиття, напруження м’язів тощо. Поспілкувалися і про те, як злість та агресія можуть допомогти впоратися з тривогою, як використовувати уяву у боротьбі зі стресом та як змінювати фокус уваги.
Під час воркшопу його учасники поділилися власними спостереженнями щодо того, як постійні тривога та стрес впливають як на професійне, так і на особисте життя. Серед них –проблеми з концентрацією уваги та організацією робочого часу, тривожний сон через нав’язливі думки, втрата інтересу до читання літератури, написання віршів та інших творчих занять, які раніше були частиною життя. Дехто з учасників зазначив, що через виснаження важко налаштуватися на роботу, через що виникає безліч причин відкласти робочі справи. Є й ті, хто почувається настільки перевантаженим, що замислюється над бажанням кинути професію медійника й змінити сферу діяльності.
Попри це, воркшоп став для учасників місцем, де вони могли не лише поділитися своїми переживаннями, але й отримати відповіді на питання, підтримку та практичні рекомендації, як впоратись із тривогою та стресом.
Так, щоб залишатися психологічно стійким, варто дослухатись до порад:
- Намагайтесь дотримуватися розпорядку сну, харчування, ведіть здоровий спосіб життя.
- Регулярно рухайтеся, займайтеся спортом. Фізична активність, навіть легка прогулянка, допомагає зменшити рівень кортизолу, гормону стресу, в організмі. Також влаштовуйте собі релакс (усе, що допомагає розслабити тіло).
- Не применшуйте значення дихання. Спокійне глибоке дихання заспокоює нервову систему. Наприклад, спробуйте дихати «по квадрату»: вдихайте через ніс протягом 4 секунд, затримуйте дихання (ще на 4 секунди), видихайте через рот на 4 секунди і знову затримуйте на 4.
- Не забувайте про важливість ритуалів – це прості дії, які створюють відчуття стабільності та впевненості. Це може бути ранкова кава, прогулянка, планування дня тощо. Регулярні ритуали допомагають упорядкувати думки та повернути відчуття контролю в умовах хаосу.
- Вирізняйте свої й чужі емоції, упорядковуйте та відкидайте шкідливі думки – ці навички допоможуть керувати собою та своїм життям.
- Людям потрібні люди, тож спілкуйтеся, піклуйтеся про інших та звертайтеся за допомогою, якщо вона потрібна.
- Дбайте про себе, адже це фундамент вашого психічного здоров’я.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників медіа, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС
