У депутатки Корсунь-Шевченківської міської ради, керівниці комунальної телерадіоорганізації «На хвилі Корсуня» Галини Добровольської просто на сесії міськради наприкінці серпня викрали диктофон. Сама собою ця подія не така резонансна, аби виносити її на обговорення широкого загалу, якби не записи з ознаками компромату, а також загострення стосунків між керівництвом громади, окремими депутатами та колективом ТРО. У своїй заяві до Національної поліції Галина Добровольська наполягає на свідомому перешкоджанні журналістській діяльності.
Зважаючи на досить напружені стосунки між колективом комунальної ТРО та міською владою Корсуня-Шевченківського, у ситуацію вирішила втрутитися обласна організація НСЖУ. В процесі з’ясування обставин стало відомо, що стосунки з місцевими представниками влади в журналістів і справді зайшли, як мовиться, у глухий кут. Представники міської ради, як заявляють журналісти, нерідко втручаються в діяльність ТРО. У Галини Добровольської, наприклад, вимагали пояснення, чому це вона вичерпно не висвітлила всі події святкування Дня Незалежності, які одночасно відбувалися в шести селах громади, вказували на певні «неточності» в окремих інформаційних матеріалах. З’явилися відчутні проблеми з фінансуванням комунального підприємства. Щоб розібратися в ситуації, голова обласного осередку НСЖУ Тетяна Калиновська організувала круглий стіл за участю керівництва міста, депутатів, активістів спілки та журналістки й депутатки Галини Добровольської.
Моторошні паралелі
Як наголосила голова обласної спілки журналістів, у Корсунь-Шевченківській громаді — дуже потужні медійні організації, відомі не лише в області, а й в Україні. Вони отримують чимало професійних нагород. Днями Галині Добровольській вручили відзнаку за перемогу в творчому конкурсі НСЖУ в номінації «Краще місцеве радіо». Організатори конкурсів, колеги-журналісти підкреслюють саме професійність працівників радіостанції, яка незабаром відзначить своє десятиріччя.
А проблеми у ТРО виникли, очевидно, тоді, коли Галина Добровольська стала депутатом. Точніше, коли Галина Яківна сама занурилася в депутатську кухню. Невидимі для пересічних людей сторони діяльності депутатів міськради дуже схвилювали журналістку.
— Ще раніше, коли нині покійний корсунський журналіст Василь Сергієнко приїжджав до Черкас і розповідав спілчанам про деякі гострі місцеві проблеми, якось не вірилося, що непорозуміння можуть закінчитися так трагічно. Однак потім сталося вбивство, від рук злочинців загинув Василь Сергієнко, а суд щодо обвинувачуваних триває вже сім років, — розповіла Тетяна Калиновська. — Сьогодні ж маємо дві заяви в поліцію від журналістки, нічні погрози їй та викрадений диктофон. Варто розібратися в причинах того, що зараз відбувається. І тут важливі висновки мають зробити правоохоронці.
Як з’ясувалося в ході розмови за круглим столом, погрози телефоном у Корсуні-Шевченківському стали мало не звичними, їх отримує чимало депутатів та посадовців міськради, але поліцейські ніяк не можуть з’ясувати, хто ж саме організовує подібні «жарти».
— Телефонували й мені особисто і в жорсткій формі ставили вимоги, — поділився пережитим виконувач обов’язків міського голови Віталій Мацюк, і висловив припущення, що це, очевидно, дії політичних опонентів. — Можливо, й Галині Добровольській погрожували не як журналістці, а як депутату?
Градус громадської напруги у громаді настільки високий, що після погроз у соцмережах одному з місцевих комунальників навіть спалили автомобіль. Усі матеріали про це передані спецслужбі.
— Сукупність фактів свідчить про те, що наша команда не вдавалася до подібних вчинків, — зауважив міський керівник.
Чи в якості матеріалів головна причина?
Під час розмови за круглим столом обговорили доручення за підписом заступниці міського голови, в якому Галині Добровольській запропонували написати пояснювальну записку, чому вона висвітлила не всі події Дня Незалежності. Журналісти зі свого боку розцінюють такі дії як тиск на ЗМІ. Один із депутатів міськради запропонував оцінювати діяльність керівника ТРО за критеріями фінансової успішності. Також наголосив, що відповідно до закону про місцеве самоврядування, керівник комунального підприємства — підзвітний виконкому міськради. Але, як відзначили учасники розмови, лише в господарських питаннях та питаннях організації роботи, але не в журналістській діяльності.
Претензія ще одного з посадовців полягала в тому, що Галина Добровольська взяла на себе сміливість висловити підозру в тому, що та чи інша особа могла вкрасти диктофон. На що журналістка пояснила, що розповіла про це не в ефірі комунального радіо, а на своїй сторінці в соцмережі. На це дехто з депутатів висловив сумнів: чи можна розділити роботу журналіста в ефірі комунальної радіостанції і її дописи в соцмережах?
Тетяна Калиновська пояснила, що сьогодні в законодавстві існує чимало білих плям, серед яких і правовий статус дописів у соцмережах. Тож прирівнювати такі дописи до офіційних ЗМІ немає ніяких підстав, навіть зважаючи на те, що охоплення аудиторії соцмережами буває подекуди в рази ширшим.
Віталій Мацюк сказав, що готовий потиснути руку Галині Добровольській на знак примирення. Але як журналістці. В той же час він має зауваження до роботи керівника комунального підприємства. Адже місцеве радіо — збиткове.
У ході дискусії депутати запросили Галину Добровольську в передбаченому законом та статутом телерадіоорганізації порядку відзвітувати про стан справ на підприємстві. Як повідомила очільниця ТРО, відколи в 2011 році створили радіо, громада оплачувала лише потреби на організацію мовлення та придбання апаратури. До нинішнього року кошти виділялися на висвітлення діяльності місцевої влади. Ні на зарплату, ні на утримання приміщення (окрім оплати зв’язку) кошти громади не надавалися. Зараз підприємство справді працює у збиток. Зменшилися надходження через пандемію, не оплачуються інформаційні послуги, на які сподівалася редакція.
— За разовими угодами, — зауважила Галина Яківна, — з січня ми отримали 36 тисяч гривень. Допомагає програма підтримки інформпростору — там для нас заклали 60 тисяч гривень — це оплата зв’язку, послуг концерну телерадіомовлення (за послуги радіовежі) та щомісячного моніторингу. За компослуги в приміщенні (куди переїхали 1 березня) не маємо змоги платити, адже досі з нами не укладена відповідна угода оренди. Листи про це надсилала керівництву міста. Зараз у зв’язку з вище викладеним виникла місячна заборгованість із виплати зарплати працівникам.
Голова бюджетної комісії Людмила Семененко висловила думку, що серед депутатів і владців у Корсуні-Шевченківському ніхто не сумнівається в професіоналізмі Галини Добровольської та фаховості працівників редакції радіо «На хвилі Корсуня». Упродовж років була гарна співпраця. Але відколи вона стала депутатом, дещо змінилося. Сьогодні ж на підприємстві справді є проблема з виплатою зарплати, й депутати хочуть із цим розібратися. Не для того, щоб когось у чомусь звинуватити, а щоб допомогти. З’ясувалося, що депутати хотіли отримати звіт про фінансову діяльність радіо. Ця переписка тривала в липні. На сьогодні, щоб зрушити справу з фінансуванням, потрібне офіційне звернення керівництва КП до міськради з пропозиціями. Слід терміново розібратися в ситуації, щоб люди не працювали без зарплати. Ще є питання прозорості, аби всі народні обранці бачили: скільки коштів витрачено і на що, скільки їх потрібно. Тоді ні в кого не виникне сумнівів щодо необхідності підтримки радіо.
Примирення таки відбулося
З’ясували також, що рішення щодо того, чи якісно працює керівник КП, чи ні, мають приймати депутати. Контракт Галини Добровольської, затверджений попереднім міським головою, діє до 2025 року. Віталій Мацюк повідомив, що не готовий обговорювати, чи планує він виносити на сесію питання про розірвання з нею контракту.
Очевидно, доречно було б керівникам громади чіткіше сформулювати вимоги до керівника комунальної ТРО, про що й зауважила Тетяна Калиновська.
Галина Добровольська висловила побажання, аби міська рада уклала угоди з ТРО про висвітлення своєї діяльності, тобто оплачувала надані інформаційні послуги. Громади ж, які у зв’язку з реформуванням відійшли від колишнього району, з різних причин не поспішають укладати подібні угоди.
А ще вона подякувала колегам-депутатам за турботу про колектив. Зрештою в кінці дискусії журналістка й керівник громади потисли одне одному руки. А питання фінансування має бути винесене на найближчу сесію.
У журналістів свої скальпелі
Тут би можна було б, здається, в цій історії й крапку поставити. Та, схоже, компроміс, якого досягнуто під час круглого столу, — досить хиткий. «Все сконцентровано в одній людині — керівник комунального ЗМІ, журналіст, депутат…», — так змалював власне бачення проблеми один із місцевих депутатів, присутній на засіданні. Однак, здається, проблема глибша: в традиціях, які складалися роками, коли місцева влада бачила в журналістському колективі лише ніби один із своїх відділів. Тим часом це підрозділ особливий. Підрозділ, який своєю незалежною позицією й об’єктивною оцінкою стану справ має допомагати міській громаді рухатися вперед. Отож як висвітлювати, яким подіям віддавати перевагу, які акценти розставляти — справа конкретних журналістів та редакції.
А ще хотілося б порадити місцевим керівникам, депутатам частіше заглядати в закони, які стосуються журналістської діяльності. Аби не доводилося звинувачувати їх у тискові на ЗМІ.
Зрозуміло, ніхто не може гарантувати, що всі матеріали в ефірі комунальної радіостанції сподобаються депутатському корпусу та керівникові громади. Депутати порадили Галині Яківні шукати компроміс. Вони мали на увазі й її політичні переконання — адже чи може журналіст висловлювати власні погляди через призму політичних переконань і залишатися при цьому незаангажованим?
До речі, ця дискусія загострилася недавно й на державному рівні, коли до лав найбільшої журналістської організації прийняли ряд депутатів та активних діячів політсил. Як відомо, секретаріат Національної спілки журналістів прийняв рішення про неможливість подальшого прийняття політиків до Спілки. Хоча, з іншого боку, — як можна ігнорувати право журналіста мати власну думку щодо подій, які відбуваються в громаді чи на сесії міськради?
Ось і Галина Добровольська висловлює своє бачення тих чи інших подій у Фейсбуці. «Якщо комусь це не подобається, подайте на мене до суду», — відповідає вона опонентам.
Така позиція журналістки й громадянки. Хоч із нею згодні й не всі.
Виживати комунальним ЗМІ зараз дуже нелегко. Заважають не тільки фінансові негаразди, а й оті горезвісні традиції, які особливо дошкульні в невеликих містах, — намагання командувати, втручатися в редакційний процес. Адже не беруться ті чи інші керівники управляти хірургом, вказувати йому, якими інструментами оперувати, які ліки застосовувати. А журналістами керувати, виходить, можна?
Роман КИРЕЙ
Джерело- Черкаський КРАЙ http://www.kray.ck.ua/suspilstvo/aktualno/item/24042-yak-zhurnalistka-y-ochilnik-gromadi-potisnuli-odne-odnomu-ruki#.YUwi2rgzaUl
