На сцені Запорізького ПК «Орбіта» відбувся другий показ прем’єри спектаклю «Барабани вночі», трагікомічного кабаре за мотивами однойменної п’єси Бертольда Брехта у постановці Запорізького «Нового театру», створеного медійником-режисером Владиславом Лебедевим. На запрошення режисера-постановника виставу відвідали 30 журналістів-переселенців, ветеранів-медійників та телевізійників з каналу МТМ.
Прем’єру планували на 25 лютого 2022 року, однак через повномасштабне вторгнення рф театр призупинив роботу майже на півтора року. А нині вистава звучить навіть актуальніше, ніж якби її показали б до війни.
– Ми зібрали виставу заново, переклали українською мовою, дещо змінили, додали відеоряд та інші театральні фішки, розвиваючи метод Бертольда Брехта. Так, у фіналі виконуємо дещо незвичний зонг – музика німецької групи «Рамштайн» на вірші Сергія Жадана та мій приспів, – зазначив директор та режисер-постановник Владислав Лебедєв трохи раніше, під час зустрічі із журналістами-переселенцями у межах проєкту арт-терапії у Запорізькому Центрі журналістської солідарності НСЖУ.
Владислав Лебедєв та актор «Нового театру» Олександр Лазутін, якого більше знають як директора видавництва «Дике поле», розповіли медійникам про театр.
Олександр Лазутін, випускник філологічного факультету, згадав, як свого часу грав у студентському театрі. А з відкриттям Театру юного глядача кілька років був там завлітом. І ось доля перетнула шляхи Олександра і Владислава…
Владислав Лебедєв 20 років живе у Запоріжжі. Працював у міській газеті «Запорозька Січ», журналах. Паралельно із журналістикою Владислав грав на сцені запорізького муніципального театру-лабораторії «Ві» (Vie), історія якого розпочалася у 1991 році як експеримент групи акторів запорізького ТЮГу і музикантів. А 10 років тому заснував і очолив «Новий театр», бо його завжди засмучувала і обтяжувала стандартність академічних театрів, хотілося створити театр – наукову лабораторію з дослідження людської душі, моральну, духовну кафедру суспільства. Для великого промислово-індустріального міста два театри, вважав Лебедев, – це дуже замало!
Історія «Нового Театру» розпочалася 25 лютого 2012 року з вистави «Тринадцятий апостол» – в день 125-річчя від народження видатного українського режисера-новатора Леся Курбаса. За перший рік творчої роботи «Новий Театр» підготував сім прем’єр. Наступного року випустили ще чотири прем’єри. У 2013-му, театр взяв участь у Міжнародному театральному фестивалі.
До 450-річчя з дня народження Вільяма Шекспіра поставили «Приборкання норовливої», у виставі взяли участь 15 акторів – це наймасовіший спектакль у репертуарі.
У 2015-му театр підготував виставу «Город Z. Охоронці» у жанрі саунд-віжіон-драма, тобто виставу-кіно про рідне місто і війну на сході України, яка вже крокувала кровавими кроками по Донбасу… Поруч з заслуженими артистами України Надією Стадніченко і Віктором Гончаровим, викладачами театрального факультету ЗНУ, на сцену виходили їхні студенти. Вистава стала лавреатом Першого Всеукраїнського фестивалю патріотичного театру «Миротворець» у Дніпропетровську.
Упродовж 10 років «Новий театр» видав 29 вистав. Його визнано найбільш гастролюючим театром: до війни актори 10 разів на місяць виїжджали у невеличкі місця Запорізької та Дніпропетровської областей.
Нині театр відстоює свої новаторські позиції на культурному фронті, завдяки новій роботі – «Барабани вночі». Це – трагікомічне кабаре за мотивами однойменної п’єси Бертольда Брехта.
А чому саме Бертольд Брехт і ця п’єса? Про це запитала журналістка Наталія Гаєва. До речі, п’єсу під час видання повного зібрання творів німецького драматурга не хотіли включати до багатотомника, бо за своїми переконаннями письменник був комуністом, а його п’єси мали яскраво виражене ідеологічне спрямування, що шокувало значну частину «добропорядної» буржуазної аудиторії.
Владислав розповів, що робота над виставою актори почалася ще у 2021 році. Цю п’єсу в Україні ніхто не ставив, бо вона вважається дуже суперечливою і важкою у принципах і підходах боротьби за любов. Прем’єра мала відбутися 25 лютого 2022 року, до 10-річчя театру… З початку широкомасштабної агресії сусідньої країни проти України театр не працював півтора року. Багато акторів виїхали за кордон. Трупа майже розпалася. Тож виставу довелося збирати заново.
І от – на сцені ПК «Орбіта» відбувся другий показ прем’єри спектаклю «Барабани вночі».
Ніхто не сумнівався, що відомий своїм неординарним поглядом на сучасний сучасний театр Влад Лебедев зробив щось надзвичайне і авангардне. Вистава перетворилася в фантасмагоричне багатожанрове видовище. Кіно, музичні твори, хорові співи, танці, навіть фізкультурні вправи, сценічні бійки, марші акторів через глядацький зал з барабанами – все змішалося в одну симфонію Червоного Місяця, який також був «дійовою особою». Цей хвацько закручений сюжет розгортався на напівтемній та напівпорожній сцені, бо, грошей на декорації трупа ще не заробила.
З 14-ти акторів спектаклю «Барабани вночі» з попереднього складу залишилося лише двоє – Максим Щербаков та Олена Лебедєва. У новому складі акторів – дорослі студійці, які займалися у театральній студії при «Новому театрі» та актори-студенти Запорізького Національного університету. А ще у Лебедєв-режисера є чудова фішка – в його виставі грають актори-аматори. Голову роль виконує Олександр Лазутін. А ще серед акторів-аматорів є підприємець Роман Савченко, завідувачка відділом банку Арина Бірюкова, завідувач кафедрою анатомії медуніверситету Максим Щербаков…
– Дивовижним чином події початку ХХ сторіччя перегукуються з сьогоденням, – каже редакторка газети «Трудова слава» Світлана Карпенко з Оріхова. – Історія повторюється, основні цінності залишаються – свобода, справедливість, мир, кохання. За це людство боротиметься завжди, бо це основи світобудови. І саме зараз, у нас в Україні йде свята війна за нашу незалежність.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 152.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Наталія Кузьменко, Едуард Бобровицький
Фото Юрія Зелінського
