«Джерела інформації під час війни: як перевіряти та яким довіряти» – такий тренінг для журналістів провела кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики Запорізького національного університету Олена Усманова
Зараз особливо важливо ретельно фільтрувати та перевіряти інформацію, яку отримуємо й поширюємо. Тема надзвичайно актуальна, адже російська пропаганда веде інформаційну війну, намагаючись ввести людей у паніку та зневірити їх. Сьогодні медіа, а ще більше – соціальні мережі перенасичені різноманітною інформацією. На жаль, не вся вона відповідає дійсності.
– Як зазначалося нещодавно в матеріалах ради Національної безпеки України, щотижня кількість дезінформаційних постів про Україну, які вкидаються в інформаційний простір і в соціальні мережі, обчислюється не одним десятком мільйонів. Тож під час війни повністю довіряти можна лише офіційним каналам. Надійними джерелами інформації під час війни є Генеральний штаб ЗСУ, Міністерство оборони, Офіс Президента України, Кабінет Міністрів, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція України, Державна служба надзвичайних ситуацій (ДСНС), Державна прикордонна служба України, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Сухопутні війська ЗС України, Військово-морські сили ЗСУ, Територіальна оборона ЗСУ. Всі інші мають високі ризики поширення неправдивої інформації, яка може негативно впливати на суспільство, – підкреслила Олена Усманова.
Інформація під час війни стає потужною зброєю. Вона дуже швидко оновлюється. Перш ніж скористатися чи поділитися нею, потрібно ретельно її перевірити. В інформаційному матеріалі повинне бути посилання на джерело інформації. Наявність фото з місця події може гарантувати правдивість інформації. Критеріями новин, що викликають довіру, є також максимальна неупередженість і відсутність емоційної подачі матеріалу. Слід також пам’ятати про правило «трьох джерел», тобто перевіряти інформацію щонайменше в трьох відомих джерелах.
Тренерка підготувала для журналістів конкретні рекомендації, як розпізнати дезінформацію та фейки:
- Перевірка інформації в офіційних джерелах.
- Якщо пост посилається на відео, перегляньте його і перевірте, чи не були слова вирвані з контексту.
- Якщо ви зіткнулися з повідомленням у мережі Х (Twitter), перевірте історію користувача, час створення акаунту та за можливості проскануйте його через Botometer X, сервіс, який виявляє ботів.
- Спирайтеся лише на надійні джерела, якщо у подкасті фігурує «незалежний журналіст», перевірте його бекграунд та попередні публікації.
- Якщо пост спирається на заяви офіційних осіб чи відомств, верифікуйте інформацію на сайтах цих відомств безпосередньо.
Олена Усманова також звернула увагу журналістів на те, що в Україні діє проєкт з медіаграмотності під назвою «Фільтр». У жовтні 2022 року «Фільтр» оприлюднив мапу перевірених джерел у різних регіонах України. На мапі можна обрати область України і побачити список ЗМІ, які команда проєкту вважає перевіреними джерелами інформації.
У вересні 2023 року запрацювала Інтерактивна Мапа рекомендованих медіа від Інституту масової інформації та «Детектора медіа» з моніторингу вітчизняного інформаційного простору. Досліджували медіа, які працюють в регіонах, окрім онлайн-медіа, включили в проєкт ще й телерадіокомпанії – 142 українських ресурси з 24 областей України та АР Крим: 130 регіональних і 12 загальнонаціональних.
–Надзвичайно пізнавальний і корисний тренінг. Ми завдяки допомозі НСЖУ торік відновили випуск нашої газети «Голос Гуляйпілля» і розповсюджуємо її на прифронтових територіях. Там кожне слово важить більше, ніж будь-де. Бо ми, по суті, єдине офіційне джерело інформації на цій території. І нам важливо перевіряти дуже ретельно все, про що ми пишемо, щоб в люди вірили нам і в перемогу. Тож знання про те, як працювати з інформацією і визначати фейки для нас надзвичайно важливі, – підкреслила журналістка. зазначила після заходу гуляйпільська журналістка Тамара Борт.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 152.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Валентина Бистрова, Ніна Деркач
Фото Дар’ї Зирянової та Ніни Деркач
