Мінімальні рекламні замовлення, падіння передплати, жорстка конкуренція із соціальними мережами. Це далеко не повний перелік проблем, з якими сьогодні зіштовхнулися медіа. Тож без зовнішніх джерел фінансової підтримки виживання редакцій майже неможливе.
А з чого почати, коли не маєш досвіду залучення грантових коштів? Де шукати та як працювати з донорськими організаціями? Як правильно готувати і подавати проєктні заявки? Практичним досвідом із медійниками поділився досвідчений експерт, журналіст та науковець Владислав Романов під час тренінгу, організованого Дніпровським Центром журналістської солідарності.
Владислав Романов має великий досвід співпраці з грантовими організаціями та фондами. У його скарбничці – понад 15 успішних проєктів. За його словами, медійникам варто мати на увазі, що будь-який менеджер донорської організації хоче працювати з партнером, у якому він упевнений.
– Тому дуже важливо отримати перший грантовий досвід і ретельно відзвітувати, – зазначив Владислав Романов. – Пишіть, запрошують на зустрічі – їдьте. Важливу роль відіграє саме неформальне спілкування, під час якого зав’язуються знайомства.
Підготовчий етап
Для підготовки до отримання гранту, за словами Романова, потрібно:
– зареєструвати організацію. Уважно поставтеся до місця реєстрації. Приватні адреси – доволі слизька тема, яку не підтримають експерти;
– відкрити рахунок, на якому накопичуватимуться кошти для оплати витрат. Також бажано мати другий діючий рахунок саме під проєкти. Він може бути «порожнім»;
– візьміть на облік технічне майно, адже згодом виникне питання, де брати обладнання для реалізації проєкту. Донори зараз не охоче дають кошти на принтери, ноутбуки та інше;
– складіть повні списки членів вашої організації. Це має бути розгорнуте резюме (CV). Вкажіть, яку освіту має працівник, який досвід, відзнаки. Базу потрібно нарощувати.
– Коли ви отримуєте значний грант, у середині організації може виникнути напруження, – продовжує Романов. – Тому має бути письмова згода членів організації на оприлюднення CV. Крім того, гола-боса організація, без матеріально-технічної бази не цікава донорам. Адже в експертів виникає питання: чи зможе така організація виконати роботу?.. Тому перший крок: наводьте лад у документах, майні і кадрах.
Також він порадив медіа працювати навколо однієї місії: не можна сьогодні допомагати малозабезпеченим громадянам, а завтра тваринам. Під час написання заявки, продовжив Романов, варто дотримуватися ділового стилю. Також перед відправкою документів потрібно перевірити наявність усіх підписів і печаток, необхідних додатків. Не дотягуйте до дедлайну, відправляйте заявку за 2-3 дні, каже експерт.
Що донор хоче бачити у заявці
Владислав Романов наголосив: донори, як правило, підтримують ті проєкти, які спрямовані на зміни, а не на підтримку поточної діяльності медіа.
– Залучайте для реалізації проєкту додаткове фінансування. Немає донорів, які беруть на себе 100% витрат. Стандарт – це 2/3 власних коштів, – зауважив експерт.
Він порадив нарощувати свою авторитетність і досвід через співучасть з відомими громадськими організаціями проєктах.
– Не цурайтесь у такому випадку працювати безкоштовно у проєкті знаної організації, – каже фахівець.
Також не варто перебільшувати кількість етапів реалізації проєкту. Три етапи – достатньо, наголосив Романов і нагадав, що завершення кожного етапу передбачає серйозне звітування.
– Якщо плануєте платити гроші комусь за виконання певного виду робіт, то реципієнт повинен бути зареєстрований як ФОП, – додав він.
Медійники Дніпропетровщини практично не мають досвіду участі у грантових проєктах. Тому ця тема викликала зацікавлення.
– Ми не подавали заявки до грантових організацій жодного разу. Але зацікавилися цією ідеєю. Це допоможе нам розвиватися, – каже Ірина Греченко, журналістка сайту «Бегемот», м. Павлоград.
Наталія Руссу, заступниця начальника відділу комунікацій Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області, має досвід реалізації грантового проєкту та співпраці з громадськими організаціями. Однак, зізнається, отримала корисні поради під час тренінгу.
– Сьогоднішній захід – це унікальні знання. Експерт розповів такі речі, які можна здобути за довгі роки роботи. Резюме цього заходу: бери і роби, – зауважила Руссу.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Дніпрі – 096 208 67 88 (Наталія Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8
Про ЮНЕСКО. ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба Дніпровського Центру журналістської солідарності
