25 липня в Конгрес-центрі Сумського державного університету відбулась презентація книги Оксани Ковальової «Мамо, я хочу жити…» – першого на Сумщині документального книжкового видання про війну. Організатори заходу – Національна спілка журналістів України, Сумська обласна організація, за підтримки Сумського державного університету і кафедри журналістики та філології.
Книга Оксани Ковальової – це збірка документальних воєнних історій із прикордоння Сумщини, опублікованих у Великописарівській газеті «Ворскла» протягом останнього року. Вийшла книга у видавництві «Друкарський двір Олега Федорова». На трьохстах сторінках авторка задокументувала воєнні злочини проти України й усі прояви життя на прикордонні. Та попри жахи війни герої оповідей не втрачають оптимізму, вони продовжують вірити, мріяти, любити, розвиватися. «Мамо, я хочу жити…», – звучить лейтмотив книги словами хлопчика з Глухівщини.
Привітати Оксану Ковальову з презентацією на захід завітали редактор газети «Ворскла» Олексій Пасюга та голова Великописарівської ТГ Людмила Бірюкова, котрі були безпосередніми учасниками подій на прикордонні, прийшли журналісти Сумщини, представники громадськості, кого зацікавила книга й історія її створення.
Враженнями від змісту видання поділився голова Сумської обласної організації Національної спілки журналістів України, професор Володимир Садівничий.
– Найбільше мене зацікавили позитивні матеріали. Наприклад, історія школярки, котра мешкає у селі Олександрівка, на самісінькому кордоні. Іще одна історія – про музей меду, створений на розбомбленому подвір’ї. Потрібно подякувати Оксані Ковальовій за те, що в перші місяці війни вона поїхала до Великої Писарівки, побачила, почула та зафіксувала всі ті події, які увійшли до книжки.
Історія створення книги заслуговує на окрему сторінку. На момент початку повномасштабного вторгнення Оксана Ковальова мешкала в Глухові, та через російську агресію залишилась без роботи й мала вирішувати, як прогодувати родину. Певний час думала про переїзд за кордон, але вирішила спробувати пошукати роботу на Батьківщині, й у квітні 2022 року в телеграм-каналі Національної спілки журналістів України побачила оголошення про те, що Великописарівській газеті «Ворскла» потрібен журналіст.
Наразі Оксана Ковальова працює головою відділу журналістських розслідувань, їздить на «нуль», пише історії для газети. Говорить, що такої кількості тем, яку знайшла у Великій Писарівці, не бачила за тридцять років роботи журналістом.
Зібрати історії в книгу авторці запропонувала знайома драматургиня. Вона ж познайомила з видавцем, який із перших сторінок зрозумів, що ці історії має побачити світ. А далі розпочалась кропітка робота над книгою.
Оксана Ковальова зізнається, що матеріал відправляла видавцеві частинами, адже кожного разу знаходила нові історії, тому упорядкування книги затягнулося аж на чотири місяці. Перший наклад вже майже розійшовся, планується другий, а ще – продовження збірки, адже в авторки починають збиратися нові історії.
Книга членкині НСЖУ Оксани Ковальової «Мамо, я хочу жити…» це на Сумщині перше документальне свідчення про війну, що з’явилось у книжковому форматі.
Марина Садівнича, журналістка
