Проблематику гендерної рівності у медіа, питання – чи діляться у журналістиці теми або спеціальності за статевою ознакою, про чоловіків і жінок у професії говорили журналісти-переселенці, представники місцевих медіа, студенти-майбутні журналісти Спільно під час зустрічі з виконавчою директоркою Центру громадської активності «Синергія» Наталією Батраковою.
Зустріч відбулася за ініціативи Чернівецького центру журналістської солідарності НСЖУ. Учасники зустрічі також з’ясовували, до якого майбутнього можемо рухатися, якщо й надалі українське суспільство керуватиметься древніми стереотипами.
– Економічні негаразди в місцевих медіа, які неймовірно загострилисяз початком широкомасштабної війни, змушують звертати більше уваги на пошуки фінансових можливостей для виживання медіа, ніж на якісь внутрішні негативи чи стереотипи мислення в колективах. Нині ще існує погляд на професію, як на вибір постійного заняття, на все життя. Така позиція хибна, тому що не враховує, що людина має низку здібностей, прагне накопичувати спеціальні знання і навички в різних сферах діяльності, – зазначає Наталія Батракова.
Оцінка професії журналіста/журналістки залежить не стільки від характеру роботи, скільки від того, як до неї ставиться людина, наскільки професія відповідає її запитам і можливостям, нахилам і здібностям. Невміння чи відсутність звички розбиратися у своїх індивідуальних рисах чи особливостях, незнання чи недооцінка власних фізичних особливостей призводить до хибного вибору професії.
І не варто захоплюватися лише зовнішнім боком професії. Уявляти себе, приміром, красивим і популярним на екрані телевізора.
Часто можна почути думку, що проблеми гендерної нерівності в медіа не існує або ж вона перебільшена. Це – хибне уявлення. Цікаво, що тут діють обмеження не лише для жінок, а й роботодавців, які не докладають зусиль до подолання цієї проблеми. Натомість медіа, що турбуються про гендерну рівність у колективі, від цього лише виграють.
– Нині, коли триває жорстока війна, багато журналістів вже загинули. І після нашої перемоги може відбуватися деяке переосмислення сприйняття фактичного стану праці журналістів у медійних колективах, – підсумувала пані Наталія.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності у Чернівцях: 068 286 37 06 (Володимир Бобер, координатор Чернівецького центру), адреса: пр. Незалежності; 96.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Інформаційна служба ЦЖС
