День пам’яті журналістів було встановлено за ініціативи Національної спілки журналістів України після вбивства Георгія Гонгадзе, і відзначається він кожної третьої п’ятниці вересня. У цей день вшановується пам’ять всіх журналістів, які загинули під час виконання своїх професійних обов’язків.
На початку 2000-х років Слов’янськ, напевно, вперше прогримів на всю країну: тут було скоєне резонансне вбивство журналіста.
… Нагадаємо: рано вранці 3 липня 2001 року на першому поверсі офісу телерадіокомпанії «ТОР», що була розташована на Василівській вулиці було скоєно бандитський напад на Ігоря Александрова. Бандити-відморозки жорстоко били журналіста бейсбольними битами, наносячи більшість ударів по голові. Побиття тривало кілька хвилин. На крики вибіг заступник генерального директора телерадіокомпанії Сергій Чернета, але нападники вже встигли втікти. На підлозі лежав в калюжі крові Ігор Александров…
Ігоря Александрова доставили в травматологічний центр Слов’янська, де медики відразу ж оцінили стан потерпілого як надзвичайно серйозний. Його невідкладно його було прооперовано. Але через чотири дні по тому, 7 липня 2001 року, не приходячи до свідомості Ігор помер.
В останній путь журналіста проводжали ледь не всім містом: до Палацу культури керамічного заводу, де відбувалося прощання, приїхали сотні жителів Слов’янська.
*****
18 вересня в Слов’янську відбувся захід вшанування пам’яті Ігоря Александрова. Неподалік від будівлі, де колись був розташований офіс телерадіокомпанії «ТОР», зібралася близькі і рідні Ігоря Александрова, керівники міста, співробітників місцевих ЗМІ.
Тут, на фасаді відремонтованого будинку майбутнього «Прозорого офісу», знову встановлено меморіальну дошку, яка була знята на час реконструкції будівлі.
Міський голова Слов’янська Вадим Лях поділився спогадами про ті роки:
– Ігор Александров завжди був першим, і він очолив перший приватний телеканал у нашому регіоні. Він першим голосно заявив про свавілля тодішньої влади і бандитів.
На жаль, розслідування вбивства журналіста спочатку виявилося фарсом. Але привернення уваги до цієї трагедії послужило покладенню краю епохи «лихих» 90-х років у Слов’янську – тоді була закрита знаменита фірма «Укрліга».
Ми віддаємо належне пам’яті Ігоря Александрова. На його честь у Слов’янську названо вулицю і провулок, а цього року Ігор Александров удостоєний звання Почесного громадянина Слов’янська.
Вдова Ігоря Александрова Людмила подякувала всім, хто береже добру пам’ять про її чоловіка:
–Назва вулиці, Орден Свободи, звання «Почесний громадянин Слов’янська»… Ми вдячні всім, хто так чи інакше причетний до збереження пам’яті про Ігоря. А всім нинішнім журналістам бажаю гострого пера, і щоб вас цінували та нагороджували за професійну діяльність за життя!
Джерело: видання «Карачун»
