«Багато з нас, журналістів-переселенців, залишилося без житла, або з добряче зруйнованим будинками і квартирами. Безумовно, дуже важко. Але зараз головне – перемога. А потім все відбудуємо, відновимо. Ми уявляємо собі, який велетенський обсяг роботи треба буде здійснити у наших громадах», – зауважила журналістка Тамара Курочкіна з прифронтового міста Оріхова під час пресконференції у Запорізькому Центрі журналістської солідарності НСЖУ, на якій ішлося про діяльність громад на прифронтових і деокупованих територіях, про виклики, які постають перед місцевим самоврядуванням під час повномасштабного вторгнення рф в Україну та у післявоєнний період.
Гостями Центру і спікерами були голова Запорізького регіонального відділення Асоціації міст України і Пологівівський міський голова Юрій Коноваленко, виконавчий директор регіонального відділення АМУ Тетяна Вощинська і консультанти відділення, а також запорізькі медійники та журналісти-переселенці з прифронтових та окупованих громад – Оріхова, Гуляйполя, Енергодару, Бердянська, Якимівки, тощо. Проблеми обговорювалися на прикладах життя і діяльності конкретних територій.
Розповідаючи про відбудову на територіях прифронтових та деокупованих громад, Тетяна Вощинська підкреслила, що вже зараз розпочата серйозна робота із підготовки до відбудови соціальної та житлової структури на цих територіях.
– Держава виділила певні кошти, триває робота із зарубіжними містами-побратимами, муніципалітетами європейських міст. Вони обіцяють допомогти у відбудові. Громади її розпочинатимуть із шкіл, дитсадків, лікарень, а паралельно жителі громади за рахунок виділених сертифікатів та наданих будматеріалів відновлюватимуть житло. Нині триває робота щодо удосконалення порядку надання компенсації для відновлення майна, втраченого внаслідок бойових дій. Відповідні комісії вже створені, – зазначила Тетяна Вощинська.
Юрій Коноваленко розповів про результати роботи Правління Асоціації міст України, яка нині об’єднує 1031 громаду. А враховуючи ще й воєнний стан, її роль в координації роботи і в обміні досвідом та захисті прав місцевого самоврядування знано посилилася.
Важливим завданням залишається визволення з полону керівників і працівників місцевого самоврядування. Четверо голів громад ще й досі перебувають в полоні у російських загарбників. Серед них – міський голова Дніпрорудненської міської ради Євген Матвєєв, якого з 13 березня не вдається повернути додому. Тож на засіданні правління АМУ було прийняте звернення до Президента України, Уповноваженого ВРУ з прав людини, до СБУ, ГУ Міноборони, ГУ розвідки Міноборони, до Координаційного штабу поводження з військовополоненими, до Об’єднаного Центру з координації пошуків та звільнення незаконно позбавлених волі внаслідок агресії проти України з проханням сприяти поверненню викрадених колег. Найприкріше те, що вони не підпадають під статус військовополонених, їх не вдається обміняти. Складно уявити умови, в яких перебувають ці керівники громад.
– Один з викликів і пріоритетів громад – допомога військовим. Передовсім, крім забезпечення зарплати та утримання установ, ми говоримо про виділення всіх можливих коштів на надання допомоги ЗСУ та теробороні. Навіть громади у зоні бойових дій та тимчасово окуповані намагаються робити все можливе, аби наші хлопці мали необхідне. Щоб ця допомога була ефективнішою, керівники місцевого самоврядування звертаються з проханням до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, привести у відповідність Бюджетний Кодекс, аби мати можливість законним шляхом закуповувати те, що потрібно ЗСУ, теробороні, Службі з надзвичайних ситуацій, іншим захисникам, – відзначив Юрій Коноваленко,
Спікери разом з журналістами обговорили низку інших важливих проблем. Зокрема, це – підготовка до опалювального сезону, а отже, й розрахунки за газ. Уряд обіцяє не допустити збільшення тарифу на опалення для населення. Але частина складових тарифу зросла, зокрема, на 40% – вартість електроенергії. Велика проблема – і заборгованість тепломереж за газ, яка виникла за рахунок економічно необґрунтованої різниці в тарифах. Тож аналітики АМУ підготували проект Постанови для уряду щодо компенсації різниці в тарифах. Є надія, що найближчим часом на засіданні Кабміну її затвердять та громадам відшкодують різницю. Позиція АМУ – вартість газу для населення та бюджетних установ має залишитися замороженою.
Актуальним на прес-конференції було й питання укрить. І держава, і громади виявилися неготовими до захисту людей від обстрілів, бомбувань, радіоактивної загрози. Зараз з величезними труднощами доводиться будувати та облаштовувати укриття. Держава виділила кошти, їх, на жаль, недостатньо, але, тим більше, кожну копійку треба використати ефективно і швидко. Громади зараз цим займаються.
Також медійників турбувало те, чи буде після війни перерозподіл територій і об’єднання низки громад. Адже чимало сіл зруйновані вщент, малочисельні і навряд чи відновляться. Та й деякі громади були створені, виходячи з політичної, а не з економічної доцільності. Спікери пресконференції впевнені, що слід обов’язково провести оптимізацію та реорганізацію тергромад, виходячи лише з економічних засад. Тоді кожна з них зможе стати спроможною і успішно вирішуватиме питання життєдіяльності і добробуту своїх жителів.
– Саме питання спроможності громад мене найбільш хвилювало. Бо у нашому районі є приклади: одне село – одна громада. Матеріальна база слабка, працюючих підприємств а отже, й податків, практично немає. Чимало мешканців – пенсіонери. Та й загальна кількість населення не відповідала нормам реформування. Звідки брати кошти на розвиток, на забезпечення життєдіяльності? Добре, що після війни ми виправимо ці недоліки, і території матимуть змогу стабільно розвиватися. На цій зустрічі говорили і про те, що мають робити у цьому напрямку журналісти. Дякуємо Запорізькому Центру журналістської солідарності НСЖУ та регіональному відділенню АМУ за організацію такого актуального заходу, – каже журналістка Ніна Деркач, яка народилася і виросла в Гуляйполі.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 152.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Валентина Бистрова
Фото Дар’ї Зирянової та Сергія Біжка
