Українські медіа все частіше подають війну як суху статистику та офіційні звіти, відсуваючи на задній план реальні історії військових та репортерські дослідження. Про це повідомляє Інститут масової інформації. Нове дослідження ІМІ виявило тривожну тенденцію: обличчями війни стають лише кілька посадовців, тоді як кількість неперевіреної інформації в новинах невпинно зростає. Висвітлення війни в топових українських онлайн-медіа стає дедалі формальнішим. Замість живих свідчень та репортажів з місця подій, стрічки новин заповнюють сухі зведення, цифри та коментарі вузького кола посадовців. Про це свідчать результати свіжого моніторингу Інституту масової інформації, проведеного у січні 2026 року.
Герої без імен та «суха» аналітика
Експерти зазначають, що в українському інфопросторі панує вузька персоніфікація. Головними спікерами залишаються кілька державних посадовців, тоді як голоси самих військових та професійних репортерів звучать лише епізодично.
Ще гірша ситуація з образами захисників: найчастіше військові згадуються у новинах як «колективний суб’єкт» або, на жаль, у повідомленнях про загибель. За словами аналітика ІМІ Дмитра Баркара, такий підхід робить війну абстрактною, а людей перетворює на звичайну статистику. Це не лише знижує рівень емпатії в суспільстві, а й створює сприятливий ґрунт для ворожих маніпуляцій.
Зростання фейків та анонімних джерел
Окрім дефіциту «людяності», моніторинг зафіксував падіння якості перевірки інформації. Частка матеріалів із сумнівним походженням зросла:
- Поточний показник: 5,8% недостовірних новин.
- Попередній показник: 4,4%.
Найчастіше медіа грішать посиланнями на анонімні Telegram-канали або неперевірені сторінки в соцмережах, що безпосередньо загрожує безпеці читачів.
Що саме публікують медіа?
Наразі топові сайти фокусуються на трьох основних напрямках:
- Наслідки російських атак: руйнування інфраструктури та жертви серед цивільних.
- Фронтові мапи та зведення: сухий перелік подій на лінії зіткнення.
- Експертні думки: замість репортажів «з полів» редакції воліють залучати експертів для пояснення ситуації.
Довідка: Дослідження проводилося 15–16 січня 2026 року та охопило 10 найпопулярніших онлайн-видань України. Аналіз здійснювався за допомогою моніторингового робота ІМІ.
Фото з відкритих інтернет-ресурсів
