Заслужений журналіст України, письменник Вадим Пепа, лауреат Літературно-мистецьких премій імені І. С. Нечуя-Левицького та імені Олеся Гончара запрошує всіх бажаючих на презентацію свого нового видання «Володар Грому».
Обговорення відбудеться в Національному музеї літератури України 17 червня ц. р. о 16.00 у Києві, вулиця Богдана Хмельницького, 11. Станція метро «Театральна».
Візантійський історик Прокопій Кесарійський із УІ ст. указує: «племена ці, Sclaveni й
Antes, не управляються однією людиною, а зстародавна живуть у народовладді…вони вважають, що один з богів – творець блискавки – саме він є єдиний владика всього, і йому
приносять у жертву биків і всяких жертовних тварин».
У неоціненному писемному джерелі не вказано наймення «творця блискавки» через те, що автор, як і задовго перед ним Геродот, кажучи по-народному, собі на умі. «Батько історії» мовби ні з сього ні з того привів на Подніпров’я Геракла, хоч краще, ніж будь-хто інший, знав: нога уславленого давньогрецького героя ніколи в таку далечінь не ступала. У печері на дніпровому острові напівдіва-напівзмія народила від пришельця трьох синів. Наймолодший із них, перемігши старших братів у стрільбі з лука, став царем. Отже, ніхто інший, як греки – правонаступники ойкумени.
При Прокопії Кесарійському золотосяйна Візантія, спадкоємиця Римської імперії, заявляла про себе як «цариця світу». Так уже заповідано на третій від сонця життєдайній планеті, що хто тільки не посягав на панування до видимих і невидимих обріїв. Не треба семирозуму, аби збагнути, що й тепер те ж саме відбувається. Український рід на своїй справіку рідній землі яких тільки навал не зазнав. Коли ж йому пощастить дихнути на повні груди – як озоном після грозової зливи?
Хоча б скоріше відкрилася в космічному безмежжі планета, придатна для переселення. Бо теперішня глобалізація – ненаситний спрут. Коли він розляжеться на життєдайній українській землі, то пожере і населення, і ліси, і врожаї, і ріки, і води з підземних глибин. Акули міжнародного капіталу заковтнуть, не розбираючись, хто якої національності й хто якого віросповідання, окрім них самих, любимих. Украй необхідно бути патріотом у розбудові власної незалежної держави. Як без повнокровного державного утвердження сподіватися на щастя-долю? Вивулканюймо всі сили на самозбереження в жорстокій юдолі земній. Іншого на тернистому шляху до світлішого майбутнього не дано…
Видатний український історик Михайло Грушевський без тіні сумніву стверджує: анти – наші предки. З написаного Прокопієм Кесарійський напрошується висновок, що Sclaveni й Antes – одного роду-племені:
«Є у тих і інших і єдина мова, абсолютно варварська (у значенні «чужоземна» якою ж іншою вона може бути? – В.П.). Та й зовнішністю вони один від одного нічим не відрізняються, бо всі і високі, і дуже сильні, тілом же та волоссям не дуже світлі і не руді, аж ніяк не схиляються до чорноти, але всі вони трохи червонуваті… Та й ім’я в давнину в склавинів і антів було одне. Бо і тих і других звали «спорами» (розсіяними – В.П.), якраз через те, думаю, що вони населяють країну, розкидано розташувавши свої житла. Саме тому вони і займають неймовірно обширну землю»…
Вадим Пепа в новому творі історичної тематики обґрунтовано доводить, що Кий –
«творець блискавки».
Саме він із братами й сестрою – божества астрального культу принаймні з
розквіту Трипільської археологічної культури, не кажучи вже про її попередницю
Мізинську на березі річки Десни. А вікування первинної – понад ХХ – ХІУ
тисячоліття до н. е.
