“Розумієте, як ми за два з половиною роки накаталися? А сьогодні у Запоріжжі летять КАБи, а ти думаєш — а що далі?” – ділиться Тетяна Велика, головна редакторка газети “Голос Гуляйпілля”. Тричі за час повномасштабного вторгнення їй довелося змінити місце проживання, але вона не полишала журналістської діяльності. “Буває, немає настрою, буває, немає сил, буває, взагалі немає бажання піднятися і щось почати робити. Ці стресові ситуації отак впливають. Збираю себе до купи позитивними думками,” – розповідає Тетяна.
Історія Тетяни – це лише одна з багатьох, що ілюструють реальність, з якою стикаються українські журналісти щодня. Постійний стрес, загроза життю, втрата дому та звичного ритму життя стали новою нормою для багатьох медійників. В умовах війни питання ментального здоров’я журналістів набуває критичного значення. Центри журналістської солідарності, створені Національною спілкою журналістів України, стали ключовими осередками психологічної підтримки для тих, хто щодня бореться за правду.
“Від початку повномасштабного вторгнення запит на професійну психологічну допомогу серед журналістів зріс експоненційно,” – зазначає перша секретар НСЖУ Ліна Кущ. “Щоденне зіткнення з трагічними подіями, необхідність їх висвітлювати та переживати разом із героями матеріалів – все це створює колосальне навантаження на психіку медійників. Саме тому психологічна підтримка стала одним із ключових напрямків роботи нашої мережі Центрів журналістської солідарності.”
Журналістка Тетяна Велика: «Збираю себе до купи позитивними думками»
Історія Тетяни Великої яскраво ілюструє виклики, з якими стикаються українські журналісти. Попри три вимушених переїзди та постійну загрозу обстрілів, вона продовжує керувати газетою “Голос Гуляйпілля”. Тетяна зізнається, що найважче – це постійний страх за себе та близьких, особливо в прифронтовому Запоріжжі.
“Кожен день – це боротьба з власними емоціями та виснаженням,” – ділиться журналістка. “Але ми мусимо працювати. Газета – це не лише наша робота, це інформаційна підтримка для громади, яка її потребує як ніколи.”
Попри розуміння важливості психологічної підтримки, Тетяна, як і багато її колег, часто не має можливості відвідувати групові заняття через щільний робочий графік та сімейні обов’язки. “Я б хотіла мати доступ до індивідуальних консультацій у зручний час,” – зазначає вона. “Також дуже не вистачає живого спілкування з колегами, можливості поділитися досвідом та просто відчути підтримку.”
Досвід Тетяни Великої підкреслює необхідність гнучких та індивідуалізованих підходів до психологічної підтримки журналістів. В умовах, коли кожен день може принести нові виклики, здатність адаптуватися та знаходити внутрішні ресурси стає ключовою для продовження професійної діяльності та збереження психічного здоров’я.
Як натренувати стресостійкість:
“Стресостійкість – це навичка, яку можна і потрібно тренувати,” – наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко. Саме тому Центри журналістської солідарності НСЖУ пропонують широкий спектр заходів: від індивідуальних консультацій з психологами до групових тренінгів і навіть походів у гори.
Особливу увагу приділяють медійникам з прифронтових територій. За ініціативи Київського Центру журналістської солідарності, журналісти з Дніпропетровщини, Донеччини, Запоріжжя та Харківщини беруть участь у тримісячній програмі психологічної підтримки.Вона організована Київським освітнім центром «Простір толерантності» за партнерської та фінансової підтримки Civil Rights Defenders для надання психологічної допомоги в умовах підвищеного стресу та викликів, пов’язаних із професійною діяльністю журналістів та роботою в умовах війни.
У Дніпрі, де журналісти часто стають свідками наслідків ракетних атак, проводять спеціальні сесії з подолання емоційного виснаження. “Фіксувати трагедії, не пропускаючи їх крізь себе, неможливо. Наше завдання – навчити колег дбати про власне ментальне здоров’я,” – говорить Наталя Назарова, координаторка Дніпровського Центру журналістської солідарності.
Координаторка з психологічної підтримки громадської організації «Форпост» Анастасія Іванова звертає увагу на феномен вторинного травматичного стресу: “Коли журналіст стикається з подією, схожою на власний травматичний досвід, це може викликати повторну травму. Важливо усвідомлювати такі ризики.”
У Запорізькому Центрі журналістської солідарності НСЖУ під час тренінгу «Підвищення стресостійкості журналістів» психолог, практикуючий спеціаліст Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» Дар’я Бойко запропонувала журналістам з прифронтових територій низку методів з подолання стресу. Під час сеанс групової терапії вона, зокрема, показала, як завдяки малюванню можна подолати тривожність.
“Малювання ‘безпечного місця’ допомогло мені випустити емоції, які я довго тримала в собі,” – ділиться радіожурналістка з нині окупованого Енергодару Алла Шамрай.
“Ми вчимося знаходити сили жити і працювати в умовах війни,” – підсумовує Наталія Стіна, редакторка газети “Червоний промінь” із Запоріжжя. “Виявляється, стресостійкість можна натренувати, як м’язи. Головне – почати з базових речей: нормалізації сну, збалансованого харчування та пошуку позитивних емоцій.”
“Наповнення особистої аптечки психологічної самодопомоги” –
- це ключова навичка для журналістів у сучасних умовах. Саме цій темі був присвячений всеукраїнський вебінар “Як впоратися зі стресом та відновитися”, організований Івано-Франківським Центром журналістської солідарності.
Надія Вітюк, психологиня та доцентка Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, представила учасникам ряд ефективних технік боротьби зі стресом:
1. “На жаль – на щастя”: пошук позитиву в складних ситуаціях.
2. “Мій вічний двигун”: визначення особистих ресурсів підтримки.
3. “Моя веселка у житті”: фокус на діяльності, що приносить радість у важкі часи.
“Ці прості, але дієві техніки допомагають опанувати емоції та знизити рівень стресу,” – пояснює Надія Вітюк.
Учасники вебінару також поділилися власними методами боротьби зі стресом: від прогулянок та спорту до перегляду улюблених фільмів та читання книг.
Любомир Белей, ведучий ОТБ “Галичина”, наголосив на важливості виходу за межі інформаційного простору: “Журналістам критично важливо знаходити способи ‘перезавантаження’. Для когось це може бути мистецтво чи музика – головне знайти свій метод.”
Цей вебінар – лише частина масштабної роботи, яку проводить мережа Центрів журналістської солідарності НСЖУ для підтримки ментального здоров’я медійників. Позитивні відгуки учасників підтверджують актуальність та ефективність таких ініціатив.
Редактори під подвійним тиском: турбота про себе та колектив
В умовах війни керівники медіа стикаються з подвійним викликом: вони мусять дбати не лише про власне ментальне здоров’я, але й про безпеку та психологічний стан своїх співробітників. Ця відповідальність значно ускладнює їхню роботу, особливо в стресових ситуаціях.
Олена Сек, військовий психолог, ще на початку повномасштабного вторгнення наголошувала на важливості психологічної підтримки в редакційних колективах. Під час онлайн-тренінгу НСЖУ “Психологічна безпека журналістів, які висвітлюють війну в Україні” вона радила:
“Кожне відрядження має завершуватися обговоренням пережитого. Це не просто обмін інформацією, а й профілактика психологічної безпорадності та самотності журналістів. Такі розмови створюють єдине ментальне поле в колективі, що критично важливо в умовах війни.”
Тетяна Каушан, головна редакторка газети “Путивльські вісті” з Сумщини, ділиться реаліями сьогодення:
“Навіть елементарне дотримання правил безпеки стає викликом. Ми маємо укриття через дорогу, але часто під час тривоги люди просто вибігають на вулицю. У момент вибуху впадаєш у ступор і не знаєш, що робити першим – евакуювати колектив чи телефонувати рідним. Психологічна готовність до таких ситуацій – це те, над чим нам всім ще треба працювати.”
Ці свідчення підкреслюють, що з продовженням війни ситуація для редакторів не спрощується. Вони самі потребують додаткової підтримки, щоб ефективно керувати колективами в умовах постійної небезпеки та стресу.
Національна спілка журналістів України продовжує приділяти увагу цій проблемі, організовуючи тренінги та надаючи психологічну підтримку не лише рядовим журналістам, але й керівникам медіа. Це важливий крок у забезпеченні стійкості українських медіа в умовах тривалого конфлікту.
Розширення інструментарію психологічної підтримки
Для задоволення зростаючих потреб журналістів у психологічній підтримці, створено електронний експрес-гайд «Як медійнику досягти психологічної стійкості?». Цей ресурс розроблено за результатами циклу вебінарів, організованих Західноукраїнським медіацентром “Нова журналістика” у співпраці з Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) в рамках програми Voices of Ukraine, за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини, НСЖУ та Львівського центру журналістської солідарності.
Соломія Онуфрів, доцентка Львівського національного університету та упорядниця гайду, зазначає: “Ми прагнули створити практичний інструмент, який допоможе журналістам не лише зберігати власну психологічну стійкість, але й етично висвітлювати травматичні події.”
Однак практика показує, що самих знань недостатньо. Журналісти відзначають системну проблему: ефект від тренінгів часто короткочасний, а набуті навички швидко забуваються без постійної практики.
Тетяна Каушан, редакторка “Путивльських вістей”, ділиться: “Тренінги Центрів журналістської солідарності дуже змістовні, але без постійної практики навички губляться. Особливо складно згадати техніки у стресовій ситуації. Нам потрібні регулярні очні зустрічі для обміну досвідом та підтримки.”
Тетяна Велика із прифронтового Запоріжжя додає: “Онлайн-формат не завжди зручний, особливо для батьків. Мені більше підходять індивідуальні консультації та живі зустрічі. Це дає можливість глибше опрацювати особисті проблеми та отримати реальне психологічне розвантаження.”
Підтримка психологічного здоров’я журналістів в умовах війни – це комплексне завдання, яке вимагає постійної уваги та адаптації підходів. Ініціативи Національної спілки журналістів України та Центрів журналістської солідарності НСЖУ і партнерських організацій створюють важливе підґрунтя, але очевидна потреба в більш індивідуалізованих та регулярних програмах підтримки.
Важливі рекомендації:
- Розробка гнучких форматів психологічної допомоги, які враховують різні графіки та потреби журналістів.
- Створення системи постійної підтримки, а не лише разових заходів.
- Інтеграція практик психологічної самодопомоги в щоденну роботу редакцій.
- Посилення підготовки редакторів як перших осіб підтримки для своїх колективів.
Забезпечення психологічної стійкості медійників – це не лише питання їхнього особистого благополуччя, але й запорука якісної та етичної журналістики в умовах війни. Це інвестиція в майбутнє української медіасфери та інформаційну стійкість українців у цілому.
Інформаційна служба НСЖУ
