Володимир Супруненко – наш відомий колега, затятий мандрівник, людина-енциклопедія. У свої 73 роки він побував у понад 20 країнах світу, проїхав на велосипеді вздовж і поперек Європу, Україну, любить Хортицю, підкорював кілька разів Говерлу, сплавлявся ріками. Тревел-журналіст захоплюється риболовлею, етнографією, вивчає інші народи через побут, звичаї, кухню.
Після повернення з чергових мандрів Володимир Супруненко зустрівся з медійниками у Запорізькому Центрі журналістської солідарності НСЖУ, і не тільки розповів про свої подорожі, а й поділився секретами і особливостями роботи тревел-журналіста, провів короткий майстер-клас для колег.
У авторських відеофільмах журналіст показав свою нелегку цьогорічну мандрівку до Іспанії і Португалії. Під палючим сонцем, за +40-градусної спеки, Володимир пройшов шлях паломника – Каміно де Сантьяго – в іспанське місто Сантьяго де Компостела до собору святого Якова та Фіністерре (нульового кілометра), щоб насолодитися подорожжю, а також перевірити себе, адже за день він зміг пройти пішки близько 50 км.
Не менш яскравим і пізнавальним був і фільм про подорож шляхами Португалії. Цікаво, що тревел-журналіст віддає перевагу мандрівкам, так би мовити, подалі від цивілізації, через пустельні місця, гірські річки, маленькі містечка і віддалені поселення, часто шляхами, які від свого утворення не знали асфальту. Ми побачили на екрані не обтяжений людською діяльністю оточуючий світ, незвичну красу природу, а також місцевих жителів, їх побут, звичаї і культуру. І обличчя… багато людських облич і очей, які без слів розповідають про країну не меш, ніж довідники та енциклопедії.
А потім був короткий майстер-клас для колег від відомого журналіста-мандрівника. Можливо, саме після нього знайдуться охочі повторити хоч кілька нелегких мандрівок Володимира. І тут у пригоді можуть стати професійні поради майстра.
–Хороший тревел-журналіст повинен помічати, занотовувати, фільмувати кожну деталь, адже він, по суті, – очі та певні знання і емоції для тих, хто потім читатиме його матеріали. Очі – це фотографії, відео, які знімати не так просто. Адже журналіст-мандрівник подорожує сам. То треба освоїти і зйомки з затримкою, і селфі, ретельно вибудувати кадр, щоб показати найцікавіше, найекзотичніше про ту чи іншу країну. А знання і емоції – це текст, який журналіст пише для читачів. Саме органічне поєднання фото, відео і тексту дає можливість читачам уявити, відчути себе учасниками екстремальної подорожі, в яку більшість з них, скоріш за все, реально поїхати не зможе. Але вони почитають, подивляться, сповняться емоціями і знаннями, якщо ми, звичайно якісно зробимо свою роботу.
Я визначаю для себе тревел-журналістику – як вікно у широкий світ для багатьох людей. І мені гріє душу розуміння, що я не тільки сам побачу дивні світи, нові країни і нових людей, але й розповім про них, покажу їх ще багатьом своїм співвітчизникам. І в цьому сенсі тревел-журналістика – це круто, це потрібно, це цікаво, – підсумував розмову з колегами Володимир Супруненко.
–Емоцій – море. Корисні нові знання. А коли тримала в руках художню листівку, яка зверстав Володимир з багатьох маленьких фото найпрекрасніших куточків рідної України, де він побував, не могла стримати хвилювання. Я побачила незнайомі для себе місця очима колеги, який там подорожував. Це були нові для мене яскраві враження про мою найкращу в світі Україну. І хотілося, щоб вона скоріше вона перемогла у цій жорстокій війні і відродила всю ту красу, яку порушив, сплюндрував ворог. Саме про всі ці відчуття і говорив Володимир на своєму майстер-класі, – поділилася враженнями редакторка газети «Червоний промінь» Запорізького району Наталія Стіна.
Листівку з своїми автографами Володимир подарував кожному учаснику зустрічі і охоче прийняв пропозицію колег щодо нової творчої зустрічі. Адже йому є, що показати і чим поділитися і в професійному, і в естетично-просвітницькому сенсі.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 15.
Валентина Бистрова, світлини авторки
