Збройний напад Російської Федерації на Україну, що триває, і пов’язані з ним бойові дії спричинили вкрай важку ситуацію з правами людини по всій країні. Суттєвий удар було завдано й по людських правах журналістів.
Такий висновок зроблено у Доповіді щодо ситуації з правами людини в Україні 1 лютого – 31 липня 2022 року, щойно опублікованій Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ).
Упродовж звітного періоду, за даними ООН, загинули 17 журналістів і працівників ЗМІ (за даними НСЖУ, станом на сьогодні від рук російських окупантів загинуло вже 40 працівників ЗМІ). УВКПЛ стривожено інформацією про поранення чотирьох журналістів, які були вдягнуті в захисне спорядження та перебували в автомобілях із чіткими позначками «Преса» або «ТВ».
УВКПЛ зафіксувало 7 випадків свавільних арештів і насильницьких зникнень журналістів. На території, яка контролюється Збройними силами Російської Федерації або пов’язаними озброєними групами, родичі зазвичай не можуть запитати інформацію про місцеперебування особи, що зникла безвісти, через страх переслідування. Крім того, насильницькі зникнення зазвичай здійснюють військовослужбовці, а не так звана «влада» самопроголошених «республік». Це заважає людям звертатися до них. Крім того, УВКПЛ відзначає один випадок насильницького зникнення журналіста з боку правоохоронних органів України.
За висновком експертів ООН, такі порушення не тільки утискають права жертв, але й чинять стримувальний ефект на свободу вираження поглядів, можуть призвести до самоцензури та звуження простору для громадської активності.
На території Донецької, Луганської та Херсонської областей, яку вони контролюють, Збройні сили Російської Федерації або пов’язані озброєні групи здійснювали рейди на місцеві друковані ЗМІ та змушували співробітників використовувати у своїх виданнях наративи про «успішне звільнення Збройними силами Російської Федерації», або захоплювали обладнання та приміщення, щоб мати змогу друкувати це самостійно.
Після початку збройного нападу на Україну органи влади Російської Федерації запровадили в окупованому Криму законодавство, що передбачає покарання за широкий спектр критики російської влади та Збройних сил. Застосування цих законів у Криму невиправдано обмежило право на свободу думок і вираження поглядів і суттєво звузило простір для висловлення протилежних поглядів на питання, що становлять суспільний інтерес.
УВКПЛ також стурбоване тим, що звуження громадянського простору та вкрай обмежуюче середовище на окупованій території заважало особам повідомляти про порушення прав людини, жертвами або свідками яких вони ставали.
