Упродовж багатьох років національні інформаційні ресурси свідомо і цілеспрямовано руйнували, витісняли на маргінес. Сприяла цьому, на жаль, і політика державних органів, завданням яких мав би бути розвиток національного інформаційного простору. Не зайняли належної наступальної позиції щодо захисту національної преси, радіо і телебачення, і професійні журналістські організації. Це так, і це, як би не було прикро, потрібно визнати.
Завданням руйнації, вочевидь планованої і керованої, була, як засвідчили наступні події, експансія російської інформаційної продукції, що набула форм фактичної медіаокупації українського інформаційного простору. Редакційна політика «експортованих» ЗМІ, диктована з Кремля, спрямована на привнесення і розпалювання конфліктів в українське суспільство, його розмежування за різними, будь-якими, ознаками, насаджування російських смислів і бачення українського шляху.
Рішення влади щодо законодавчого та організаційного обмеження діяльності російських медіа, їхніх пропагандистських «філій» в Україні, що викликали суспільний резонанс, бачиться відповіддю, на думку багатьох дещо запізнілою, на інформаційне проникнення країни-агресора. В умовах війни країна, що зазнала терористичного нападу, має право на захист, і Україна користається ним.
Ситуація засвідчує, наскільки тонкою й хисткою є межа між поданням інформації з дотриманням визнаних у медіа середовищі стандартів журналістики та маніпулювання інформацією, фактично пропагандою. Тож представники нашої професії мають бути свідомими рівня відповідальності в роботі зі словом і фактами, так само виваженими й відповідальними мають бути дії організаторів ефірів.
Діяльність пропагандистів ворога є небезпечною для України, фактично загрожує її національним інтересам, забезпеченню конституційних прав і свобод українців на отримання повної і об’єктивної інформації. Така діяльність – поза межами свободи слова, яка є безумовною цінністю демократичного суспільства і яка передбачає так само і відповідальність перед суспільством, дотримання професійних стандартів.
Правління Київської організації НСЖУ
