Від 16 січня друковані ЗМІ мають перейти на українську мову. Видання «Сьогодні» дізналися, як це правило вплине на пресу і чи чекати на закриття ЗМІ.
Що буде з друкованими ЗМІ в Україні
З 16 січня в Україні набуває чинності нова норма про друковану пресу. З цього дня друковані ЗМІ видаються українською. Використання іншої мови можливе за умови, що один тираж газети або журналу випускатимуть і іноземною мовою, і державною.
Про це сайту “Сьогодні” повідомили у Секретаріаті Уповноваженого із захисту державної мови.
“Сподіваюся, що якихось сюрпризів не буде і всі неухильно дотримуватимуться закону, і, найголовніше, забезпечуватимуть право громадян на отримання інформації та послуг державною мовою”, – наголосив мовний омбудсмен Тарас Кремінь.
За даними Секретаріату, загальнонаціональних та регіональних видань, що видавалися 2021 року недержавною мовою та без українськомовної версії, налічувалося стільки:
- 217 газет;
- 107 найменувань журналів.
У якому випадку ЗМІ дозволять тираж іноземною мовою?
У Секретаріаті омбудсмена також уточнили, що поширення друкованих ЗМІ недержавною мовою за підпискою допускається за таких умов:
Якщо можна передплатити таке саме видання українською мовою.
У кожній точці поширення не менше 50% тиражу видання має бути українською.
Нові правила – початок кінця?
Голова Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Сергій Томіленко розповів “Сьогодні”, що вони вітають методи, спрямовані на поступову українізацію інформаційної сфери.
“Вітаємо, що вимоги поетапні. Згідно з новим законом, якщо, наприклад, всеукраїнський журнал видавався російською мовою, то з 16 січня він повинен мати й україномовну версію. Робиться це для того, щоби читач міг вибрати. Для місцевих локальних газет є відстрочка – до липня 2024 року”, – сказав він.
За словами Томіленка, зараз ключова проблема для всіх друкованих ЗМІ – це виживання. Сьогодні друковані ЗМІ – у стагнації через велику економічну кризу, карантин та епідемію. В результаті знизилися обсяги реклами плюс шокова реформа поштової галузі.
Чому “вмирають” друковані ЗМІ?
Томіленко наголосив, що стагнація друкованих ЗМІ відбувається не через розвиток діджитал-сфери. Національні медіа справді програють онлайн-медіа, але є безліч територій, де немає нормального ні інтернет-покриття, ні мобільного зв’язку.
Також там немає нормального покриття для трансляції українських каналів. У такому разі друковані ЗМІ – гарна можливість для великої частини населення отримувати перевірену інформацію. Якщо не буде газети – не буде доступу до місцевої інформації. Ключова ідея у нас, у НСЖУ, це те, що законодавці, окрім мовного питання, мають працювати над виживанням сфери ЗМІ”, – сказав експерт.
До цього у НСЖУ додають, що друкованій пресі можна допомогти видавати україномовну версію, надаючи гранти.
Що буде з журналами кросвордів
“Газета кросвордів – це те саме друковане ЗМІ. Вона має такі ознаки, як періодичність. Тому кожен, хто видає такий загальнонаціональний чи регіональний ЗМІ російською мовою, має видавати й україномовну версію. Але це поки що не стосується локальних, місцевих ЗМІ”, – каже Сергій Томіленко.
Чого чекати пресі?
Видавець, член Асоціації незалежних регіональних видавців Геннадій Чабанов, каже, що перспективи не є райдужними. За його словами, місцева преса має 2 роки і 6 місяців, до липня 2024 року. Питання більше стосується національної та регіональної преси.
“Наприклад, у нас є видання, які комерційно вигідно випускати російською та українською мовами. Частина областей не читають пресу російською – Львівська, Тернопільська, Рівненська тощо. Газеті “На пенсії” 16 років, із них 8 ми видаємо паралельні випуски. 35% – українською, 65% – російською. Але ми маємо ще газету на місцевий одеський випуск газети “На пенсії”. Вона виходить російською. В Одесі маємо великий тираж. Чи готові мешканці Одещини читати українською мовою? Це буде видно з перших продажів. Якщо тиражі будуть лише українською, то станеться падіння однозначно”, – сказав він.
Видавці почнуть закривати ЗМІ?
За словами Чабанова, не виключено, що багато видавців замисляться про закриття своїх ЗМІ.
“Це вже реально відбувається. Наприклад, ми мали 5 видань. Одне з них, “Одеського дачника”, ми зачинили. Ми зрозуміли, що його економічно невигідно ділити на два тиражі”, – уточнив він.
За його словами, основна проблема для видавців тепер – однакова кількість екземплярів ЗМІ російською та українською мовами.
“Це не дуже реалістично виконати”, – каже Геннадій Чабанов.
Він припускає, що частина аудиторії через нововведення або читатимуть Telegram-канали, або через супутникові канали дивитимуться “ворожі канали”.
Джерело: видання «Сьогодні»
