Стосунки видавців із оператором поштового зв’язку останнім часом важко назвати партнерськими. Некоректні кроки керівництва «Укрпошти» в плані тарифної політики зводять нанівець зусилля колективів регіональних видань, які, з одного боку, потерпають від складної економічної ситуації через пандемію, з іншого – поставлені перед фактом чергового здорожчання послуг на доставку газет і журналів.
Проблемі стосунків друкованих ЗМІ з «Укрпоштою» було присвячено декілька нарад, які організовує Національна спілка журналістів. Зокрема, в одній із них, екстреній Всеукраїнській нараді редакторів газет, яка відбулася 28 квітня онлайн, взяв участь і генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський. Її назва «Хто захистить українську пресу?» повністю відповідала проблематиці загальнонаціонального масштабу. Ігор Смілянський особисто відповідав на незручні запитання українських журналістів.
Прес-служба НСЖУ в продовження висвітлення Наради підготувала огляд цієї непростої, але дуже корисної розмови з гендиректором «Укрпошти».
ПРОБЛЕМИ ПЕРЕСУВНИХ ВІДДІЛЕНЬ
У Чернівецькій області нинішнього року більшість сіл перейшли на обслуговування пересувними поштовими відділеннями. Однак є нарікання, що газети не розносять за адресами передплатників. Через це люди відмовляються від передплати друкованих видань.
Ігор Смілянський коментує: «Чому запущені пересувні відділення? Тому, що вони дають можливість більш гнучко оперувати витратами. Листоноші часто працюють нині на 0,3 ставки, і ставлення у них до роботи відповідне. Отже, на сьогодні пересувні відділення – єдиний шлях у роботі пошти. Будемо відслідковувати і вдосконалювати їхню роботу. Маємо досвід Чернігова і давайте за їхнім прикладом працювати спільно над усуненням помилок.
Крім того, в Одеській області вже підписано кілька меморандумів щодо відновлення стаціонарних відділень у селах, де мешкають понад 1200 людей».
«УМОВИ ДОГОВОРУ ДЛЯ ПОШТИ – ЗАКОН НЕ ДЛЯ ВСІХ?»
Про це запитує заступник головного редактора газети «Вільне життя плюс» Богдан ДІКАЛЬЧУК із Тернополя. Він нарікає на невиконання поштою умов договору та зазначає, що обласна дирекція «Укрпошти» не здатна самостійно вирішувати поточні проблеми – з кожного питання чекають «відмашки» з Києва.
«Потрібно, щоб між «Укрпоштою» і редакцією газети були ділові та партнерські відносини, а не так, як вигідно тільки «Укрпошті». Пан Смілянський, наприклад, заявляє, що немає можливості доставляти газети в день видання. І як би ми не дискутували, не доводили свою точку зору, але все залишалося так, як сказав пан Ігор. Тобто, скажімо, наша газета згідно з умовами договору має доставлятися в середу, і так було завжди. Але чомусь близько половини тиражу доставляється на другий день. Вважаю, якщо від нас вимагають дотримуватися умов договору, співпрацюємо з обласною дирекцією «Укрпошти», то й пошта має виконувати умови договору стосовно вчасної доставки», – зауважує Богдан ДІКАЛЬЧУК.
Ігор Смілянський відповідає: «Кожного місяця ми підбиваємо підсумки по роботі дирекцій по всіх напрямках, зокрема, по плану з передплати, і визначаємо вісім кращих дирекцій та вісім найгірших, які опиняються в червоній зоні. Обласні дирекції мають повне право і зобов’язані вирішувати питання на місцях Якщо директор обласного відділення не справляється з завданнями з переплати, він навіть може бути звільнений.
ТАРИФИ РОСТУТЬ ШВИДШЕ НІЖ «МІНІМАЛКА»
Василь АНДРІЙЧУК (газета «Порадниця») доводить, що підвищення тарифів «Укрпошти» не завжди виправдане.
«В Україні зарплата з 2017 до 2021 року зросла з 3200 до 6000 гривень, тобто на 88 відсотків. А тариф «Укрпошти» за цей же період збільшився майже втричі – на 297 відсотків (доставка нашої газети (16 шпальт А3) з 41, 7 гривні збільшився до 124, 02 гривні ). Наприклад, з 2019 на 2020 рік пошта підняла тариф на 13 відсотків, з 2020 на 2021 рік – знову на 13 відсотків. І темпи зростання тарифів явно не відповідають рівню зростання мінімальної заробітної плати
У той самий період – 2017-2021 роки – редакційна вартість газети виросла лише на 23 відсотки, але за рахунок того, що збільшила тарифи «Укрпошта», людина почала платити більше на 58 відсотків. І якщо в 2017 році вартість поштової доставки «Порадниці» в загальній ціні за газету складала 20 відсотків, то зараз вона виросла до 38 відсотків. Тобто це взагалі не партнерські відносини.
Тепер будь-яке, навіть незначне підвищення тарифу приведе до того, що ми просто закриємося, і це буде крах нашої спільної з поштовиками роботи», – вважає Василь АНДРІЙЧУК.
Ігор Смілянський оперує цифрами не від 2017, а від 2016 року, коли мінімальна зарплата була 1600 гривень і доводить, що тариф іде із запізненням на рік, коли уряд несподівано піднімає мінімальну заробітну плату.
«На засіданні Кабміну я сказав: «Ви нас заганяєте в спіраль смерті», – пояснює він. – Тобто: скорочуються обсяги – піднімається вартість доставки одного примірника, віднімається вартість – люди менше передплачують або менше користуються листами.
Переведення виплати пенсій на банківські картки потягне за собою скорочення штатів листонош, які проводять передплату. Нині ми передбачаємо, що через це в місті може бути втрачено 50 відсотків передплатників, на селі – до 70 відсотків».
ГРАФІКИ ДЛЯ ПУБЛІКАЦІЇ і НЕРІВНОПРАВНИЙ БІЗНЕС
Медіаексперт Сергій ЧЕРНЯВСЬКИЙ вносить пропозиції, як можна поліпшити співпрацю з «Укрпоштою».
«По-перше, пошта має надати всім видавцям для оприлюднення в газетах і на інтернет платформах графіки роботи і стаціонарних, і пересувних відділень. Там же треба зазначити і номери телефонів, за якими можна звертатися до дирекцій «Укрпошти» у разі потреби (невчасно приїхала пересувна пошта, невчасно доставлені газети, пенсії тощо)», – вважає він.
Натомість Ігор Смілянський запевняє, що при умові, коли тарифи і мінімальна зарплати збільшуватимуться симетрично, будуть уведені санкції за несвоєчасну доставку.
«Між тим, у виступах видавців прозвучала інформація, що підвищення поштових тарифів навіть випереджає зростання мінімальної зарплати. Чому ж санкцій за несвоєчасну доставку і досі немає? Варто над цим попрацювати. Справедливо зазначається й те, що редакції зараз не можуть спланувати свій бізнес: якщо раптом «Укрпошта» з середини року підвищує тарифи на доставку, видавці працюють собі на збиток.
І на завершення. Хотілося б знати, чи будуть друкуватися нові передплатні каталоги у разі підвищення поштових тарифів з другого півріччя? Скільки пересувних відділень уже працюють і скільки планується увести у цьому році», – розмірковує Сергій ЧЕРНЯВСЬКИЙ.
Ігор Смілянський відповідає: «У кожному селі є графік роботи пересувного відділення і графік роботи листоноші. Отримати інформацію для публікації можна в обласних дирекціях «Укрпошти». Кількість пересувних відділень плануємо в цьому році довести до 1850. Це з урахуванням, що ми вирішили комп’ютеризувати села, де мешкають 1200 і більше людей. Визначаємося з оптимальною кількістю приїзду передвижок у кожне село».
СКОРОЧУВАТИ ШТАТИ ДАЛІ НІКУДИ. ЩО ДАЛІ?
Видавець газети «Сільська новина» з Троїцького Луганської області Марина ЖИВОТКОВА зауважує: «У вересні на нас чекає, судячи з усього, велике скорочення листонош. А видавцям, схоже, вже сьогодні треба думати, скільки людей залишати в редакціях і як працювати далі в таких умовах. Отже, нинішня розмова з паном Ігорем Смілянським видається трохи сумною і оптимізму не вселяє».
Її думку продовжує видавець газети «Вісті» зі Слов’янська, що на Донеччині, Олександр КУЛЬБАКА. «Ситуація складна і треба сподіватися тільки на самих себе. Скорочувати штат? Я не знаю, куди далі можна скорочувати, адже не секрет, що в більшості редакцій районних та міськрайонних газет залишилося по три-чотири людини. А в деяких газетах у нас на Донеччині взагалі залишилося двоє: редактор (він же – журналіст і верстальник) та бухгалтер. Зрозуміло, що це неповноцінна редакція в ненормальній ситуації. Але що зробиш, коли тиражі падають, а ціни на все зростають? А тепер треба очікувати і підвищення тарифу за доставку.
Чесно кажучи, інколи буває так, що руки опускаються і навіть не знаєш, як завтра будемо виживати. Оптимізму жодного, на жаль», – констатує він.
Голова Національної спілки журналістів Сергій ТОМІЛЕНКО вважає, що і питання поштової доставки друкованих видань, і стосунки з головним національним поштовим оператором, і координація зусиль медійників, поштовиків та Уряду є першорозрядними, оскільки стосуються інформаційної безпеки держави.
«Національна спілка журналістів, зважаючи на всі складнощі ситуації, буде ще активніше акцентувати увагу на питаннях інформаційної безпеки. Члени найбільшої професійної спільноти України вважають, що має бути урядова програма підтримки місцевих медіа. Адже на кону стоїть питання доступу до інформації для українців, які мешкають і у великих містах, і у віддалених населених пунктах. Відтак усі мають бути зацікавлені у взаємовигідному партнерстві: і «Укрпошта», і медіа, і держава».
